Портрети віри
Ракотомалала Альфоне
Сародроа, Мадагаскар
Коли Ракотомалала зацікавився євангелією, найближчий дім зборів був в Анцірабе—місті, що знаходилося за 50 км від його села в Сародроа. Ракотомалала і його подруга кожної неділі знаходили спосіб добиратися туди.
Сьогодні в Сародроа є невеличкий дім зборів, у який кожної неділі приходить понад 100 членів Церкви. Ракотомалала спостерігав, як у його селі люди приймають євангелію. З Сародроа служили чотири місіонери, і Церква продовжує зростати.
Коуді Белл, фотограф
Коли мій дідусь захворів, я поїхав до Анціраби, щоб бути з ним. Місіонери кілька разів приходили в наш дім. Ми з дідусем не були членами Церкви, але йому подобалися відвідування місіонерів. Одного вечора вони дали дідусеві благословення і після домашнього сімейного вечора вони подарували нам Книгу Мормона.
“Будь ласка, прочитайте цю книгу і запитайте в Бога, чи вона істинна”,—сказали вони.
Коли я повернувся до Сародроа, то не хотів читати Книгу Мормона, бо не вважав, що вона істинна. Потім одного дня я так сильно захворів, що не виходив з дому кілька днів. Коли я думав, чим би себе зайняти, то знайшов Книгу Мормона і почав читати.
Пізніше я повернувся в Анцірабе й зустрів місіонерів. Вони більше навчали мене про Книгу Мормона і про пророка Джозефа Сміта. Я сказав їм, що нам не потрібні пророки і що в наш час немає пророків. Місіонери просили мене молитися Богові й запитати, чи є пророк у наш час. Вони обіцяли, що Бог відповість мені. Я молився і відчув, що сказане місіонерами—правда.
Я хотів ходити до церкви, але в мене не було грошей на автобус. Я поговорив зі своєю подругою Разафіндраваонасоло, і вона сказала, що ми можемо їздити на моєму велосипеді. Ми їхали дві години в один кінець з Сародроа до Анцірабе кожної неділі. Коли я втомлювався крутити педалі, то сідав позаду, а вона сідала за кермо. Коли вона стомлювалася, ми знову мінялися місцями.
Згодом разом із сім’єю Разафіндраваонасоло я приєднався до Церкви. Ми їздили до церкви в Анцібаре, поки в Сародроа не відкрили філію. Ми були такі раді, коли змогли ходити до церкви у своєму селі!
Батька Разафіндраваонасоло покликали президентом філії. Одного разу він зустрівся зі мною і заохотив готуватися до місії. Я не думав, що зможу служити, однак він запевнив, що зможу. Я прийняв покликання служити в Мадагаскарській місії в Антананаріво. Зараз я одружений і маю двох дітей. Я вдячний за свою сім’ю. У мене є більше історій, ніж я можу розповісти, про те, що допомогло мені дізнатися, що Церква істинна.
Після приєднання до Церкви Ракотомалала (справа) служив у Мадагаскарській місії в Антананаріво, а Разафіндраваонасоло (зліва) служила в Демократичній Респубіці Конго в місії Кіншаса.
У 2013 році члени Церкви в Сародроа побудували цю маленьку каплицю, де могли поклонятися Богові. Ракотомалала радий, що допомагає перебудовувати цю будівлю.
Рис—основна культура на Мадагаскарі. Майже кожен в Сарадроа працює на рисових полях, щоб годувати сім’ю.
Оскільки Церква продовжувала зростати, членам Церкви в Сародроа потрібна була нова каплиця. Маючи нову каплицю поблизу дому, Ракотомалала разом з іншими працює над тим, щоб перетворити стару дерев’яну каплицю на класи й кабінет єпископа.
З тих часів, коли вони кожної неділі їхали до церкви дві години в один кінець, Ракотомалала і Разафіндраваонасоло залишилися хорошими друзями. Вони вдячні за благословення, які євангелія принесла їм та їхнім сім’ям.
Ракотомалала і Разафіндраваонасоло стоять перед новою каплицею в Сародроа. Ця каплиця з бетону й цегли була зведена членами Церкви.