Три кроки, що допоможуть вам підтримувати своє психічне здоров’я

Ті малі духовні справи, що ви можете робити кожного дня, аби наближатися до Небесного Батька, набагато краще допоможуть вам підтримувати своє психічне здоров’я, ніж ви можете собі уявити (див. Алма 37:6–7). Якщо ми набудемо духовних навичок, це не означає, що наші труднощі зникнуть, але завдяки цим навичкам ми отримаємо силу, ясність розуму, бачення вічної перспективи, надію та сміливість рухатися вперед.

Я часто прошу своїх пацієнтів виконувати певні повсякденні справи. Серед них: змістовно молитися щодня, вивчати кожного дня Писання, виконувати церковні покликання чи обов’язки, щотижня відвідувати церкву та часто ходити в храм і намагатися діяти за спонуканнями Святого Духа.

Я бачив, як ці малі й прості духовні справи докорінно змінювали здатність людей протистояти труднощам і долати їх. Коли мої пацієнти брали зобов’язання постійно розвивати ці нескладні духовні навички, вони глибше відчували вплив сили Спасителя у своєму житті. Я бачив, як та сила збільшує їхню духовну і психічну силу. І це значною мірою впливає на їхню здатність знаходити щастя й зосереджуватися на тому, що дійсно має значення.

Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, свідчив про це такими словами: “Завдяки цій духовній моделі, за якою мале і просте веде до великого, приходять непохитність і стійкість, глибока відданість та повніше навернення до Господа Ісуса Христа і Його євангелії”¹.

Не допускайте, щоб почуття невідповідності або невпевненості заважало вам зі справжнім наміром виконувати ці малі духовні справи (див. Moроній 10:4). Якщо ви вірите, або якщо ви просто маєте бажання повірити (див. Алма 32:27), що ці духовні навички можуть дати вам силу, зцілення, спокій та надію, то так і буде.

Зображення

woman writing in a journal

Усі ми чули про євангельський принцип самозабезпечення. Здебільшого ми говоримо про нього в контексті фінансових або матеріальних потреб. Але однією з найважливіших складових цього поняття є психоемоційна самозабезпеченість—турбота про себе,—що вкрай важливо для підтримання нашого психічного здоров’я.

З огляду на те, як багато ми робимо для інших, чому багатьом з нас так важко приділяти час для себе? Думаю, іноді нам здається, що ми егоїсти, якщо приділяємо час собі, або ми ставимося до цього як до простого марнування часу. Проте це зовсім не так! Турбота про себе не є егоїзмом! Якщо ми не піклуємося про себе, то звідки ж у нас візьмуться сили допомагати іншим?

Турбота про себе починається з усвідомлення власних потреб і того, скільки ви можете дати. Усвідомлення, розуміння й визнання почуттів, які у вас виникають, є важливими для того, щоб зрозуміти свої потреби. Ось кілька способів піклування про себе, які можуть допомогти вам задовольняти певні психологічні та емоційні потреби:

• Дбайте про своє тіло: правильно харчуйтеся, приділяйте достатньо часу сну й регулярно робіть фізичні вправи.

• Розвивайте стосунки з людьми, з якими можете поговорити як про те, що вас непокоїть, так і про те, що приносить радість.

• Шукайте хороші розваги, хобі та заходи, які принесуть вам радість і відчуття задоволення від досягнутого успіху.

• Ведіть щоденник. Це допоможе вам виразити свої почуття і систематизувати думки.

• Проводьте час на свіжому повітрі.

• Встановіть правильні межі й кажіть “ні”, якщо ви вже перевантажені.

• Вчіться бути вдячними. Вдячність допомагає нам уникати відчуття жалості до себе або звинувачування інших у своїх негараздах. У кінці кожного дня намагайтеся записати три речі, за які ви вдячні.

• Змінюйте негативні думки і свій негативний внутрішній діалог на щось позитивне.

• Пам’ятайте, ким ви є—божественним дитям небесних батьків. На небесах і на землі є так багато тих, хто вас любить і підтримує.

• Зменшуйте час, який ви проводите в соціальних медіа (або зовсім не користуйтеся ними).

• Прощайте себе та інших. Не прощаючи образи чи минулі помилки, ми кладемо на свої плечі непотрібний тягар.

Нікому з нас не призначено йти земним шляхом на самоті. Навіть якщо ви здатні самостійно піклуватися про себе, стосунки з іншим людьми є вкрай важливими для піклування про ваші психічні та емоційні потреби. І у нас є батьки, інші родичі, друзі, провідники Церкви і Небесний Батько, Ісус Христос та Святий Дух, щоб скеровувати нас, направляти і допомагати на нашому шляху. Приділіть хвилинку, щоб проаналізувати своє нинішнє коло спілкування. Запитайте себе:

• Чи ваші стосунки з іншими людьми є здоровими?

• Чи можете ви отримувати більше підтримки від інших?

• Чи ви відштовхуєте людей? Або чи здатні ви попросити про допомогу, коли виникає потреба?

Найчастіше, аби допомагати іншим, нам необхідно знати, чи є у них труднощі. Не бійтеся, не соромтеся, не вагайтеся, коли виникає потреба попросити про допомогу: чи то вам потрібно поділитися з кимось своїми тривогами, чи навіть попросити когось допомогти. Безсумнівно, необхідно виявити мужність і смирення, аби визнати, що вам потрібна допомога. Але Небесний Батько часто благословляє нас через інших людей, коли ми дозволяємо їм наблизитися до нас і допомогти.

Справжня психоемоційна самозабезпеченість починається зі знання про наші обмеження і пошуку допомоги від інших для заповнення своїх прогалин. Крім друзів і сім’ї ваші церковні провідники можуть також давати поради, скерування і надію, коли у вас є потреби. Якщо для відновлення психічного здоров’я вам буде корисно отримати професійну консультацію чи медичну допомогу, ваш єпископ також може спрямувати вас до кваліфікованих психотерапевтів.

Як усі ви дуже добре знаєте, ми живемо у складні часи. Але ми також живемо в найкращі із часів, оскільки маємо відновлену євангелію Ісуса Христа! Ми знаємо про план спасіння і у нас є так багато засобів, завдяки яким ми можемо мати радість, надію і мир за будь-яких обставин. І якщо ми користуємося тими засобами, вони допоможуть нам повернутися до Небесного Батька.