2020
Старійшина Брент Х. Нільсон
November 2020


Старійшина Брент Х. Нільсон

Президентство сімдесятників

Один з важливих уроків, яким поділився старійшина Брент Х. Нільсон і який він засвоїв після того, як член його сім’ї на кілька років полишала Церкву, це те, що всім дітям Бога потрібна любов Спасителя і цілительна сила Його Спокути.

Вивчаючи у той час зі своєю сім’єю розділ Лука 15, старійшина Нільсон поглянув на притчу про блудного сина з нового боку.

“З якоїсь причини я завжди асоціював себе з сином, який залишився вдома. … Того ранку я усвідомив, що у багатьох відношеннях я був блудним сином,—сказав він.— Всі ми позбавлені Батькової слави (див. Римлянам 3:23). Всім нам потрібна Спасителева Спокута, щоб зцілити нас. Всі ми загублені та всіх нас слід знайти”1.

Старійшина Брент Хатч Нільсон був підтриманий членом президентства сімдесятників 3 жовтня 2020 року після звільнення старійшини Л. Уітні Клейтона, який отримав статус почесного генерального авторитета.

Старійшина Нільсон народився у Берлі, шт. Айдахо, США, 8 грудня 1954 року. Юнаком він служив на місії повного дня у Фінляндії. Він одружився з Марсією Енн Бредфорд у червні 1978 року у Солт-Лейкському храмі. Вони мають шестеро дітей.

У 1978 р. старійшина Нільсон отримав ступінь бакалавра гуманітарних наук в Університеті Бригама Янга. У 1981 р. він отримав ступінь доктора юрисдикції в Університеті Юти. Потім він працював адвокатом і партнером у юридичній фірмі у Твін Фоллз, шт. Айдахо, США, протягом майже 30 років.

Старійшина Нільсон служив радником у Тихоокеанській та Філіппінській територіях і президентом Філіппінської території. З 2015 по 2020 рік він служив виконавчим директором у місіонерському відділі Церкви.

До свого покликання в якості генерального авторитета сімдесятника у квітні 2009 року він служив президентом Товариства молодих чоловіків приходу, єпископом, членом вищої ради, радником у президентстві колу, президентом колу і територіальним сімдесятником у території Айдахо.

Посилання

  1. Bрент Х, Нільсон, “В очікуванні на загублених”, Ensign або Ліягона, трав. 2015, с. 103.