Знайти допомогу під час труднощів з психічним здоров’ям

За кілька місяців до цього випадку я була приголомшена низкою подій у моєму житті, і це похитнуло моє психічне здоров’я. Я відчувала себе пригніченою і відразу до самої себе. Я зустрічалася з психологом, але знала, що мені потрібно було більше допомоги. Попри це, я не могла змусити себе зустрітися з лікарем. Я просто не хотіла, щоб мене засуджували або бачили мене слабкою, і я відчувала сором за те, через що проходила.

Я так почувалася, бо в Японії люди не часто говорять про ментальні або емоційні проблеми, а якщо й говорять, то не виносять це за межі сім’ї.

У лікарні медики встановили, що я не помираю—у мене просто був панічний напад. Отже, щойно я відчула себе краще, мене відпустили.

Але наступного дня моє серцебиття знову прискорилося. Я знала, що це має бути пов’язано з моїм погіршеним психічним здоров’ям. То ж я зрештою зібралася з духом і призначила зустріч з психіатром.

У мене діагностували загальний тривожний розлад, і лікар призначив мені ліки від тривожності.

Правду кажучи, мені було важко прийняти цей діагноз. Але у той самий час настало полегшення, коли лікар пояснив, ще це не слабкість, а стан, який треба лікувати.

Я думала, що я швидко одужаю, але так не сталося. Цикл, коли відчуваєш краще і потім знову повертаєшся у стан депресії, мене засмучував.

В особливо важкий день я вирішила звернутися до Господа. І коли я зробила це, то сприйняла мій процес одужання як можливість смирити себе, прийняти реальність проблеми із психічним здоров’ям, практикувати прийняття та терпіння і більше покладатися на Небесного Батька і Спасителя.

Віруючи, що Вони можуть зцілити мене, я почала старанно молитися, щоб отримати силу і провід до ресурсів, які б могли мені допомогти. Я також відчула спонукання попросити моїх братів‑служителів давати мені благословення священства у дужі важкі дні. І хоча я не одужала водночас, кожного разу, коли я отримувала благословення священства, я могла відчувати мир у своєму серці, спрямування і надію.

Я по-справжньому відчула “безпосередню великодушність Бога”, про яку говорив старійшина Кайл С. Мак-Кей, сімдесятник. “Навіть коли ми терпеливо очікуємо відповіді від Господа,—сказав він,—певні благословення приходять до нас негайно”¹.

Я ніколи не могла уявити, що буду страждати від проблем із психічним здоров’ям. Однак завдяки цьому досвіду я знову дізналася, що Господь знає ситуацію кожного з нас.

Я стала свідком цього, коли вирішила призупинити працювати, щоб дати змогу моєму розуму одужати. Розмовляючи зі своїм начальником, я була здивована, скільки співчуття і розуміння він виявив до мене. Він також сказав мені, що був сертифікованим консультантом з проблем із психічним здоров’ям.

Я відчула, що те, що я працювала на цього чоловіка, не було збігом обставин, особливо через те, що проблеми з психічним здоров’ям не обговорюються в Японії відкрито. Я набагато більше дізналася про милість Небесного Батька і Його вплив на наше життя.

Проблеми з психічним здоров’ям можуть легко виникнути у будь-кого, і їх не слід соромитися. Їх слід лікувати, так само, як будь-які інші проблеми зі здоров’ям чи хвороби². Тепер, коли вони стали частиною мого життя, я відчуваю співчуття і любов до інших, хто має подібні проблеми.

Я зрозуміла, що навіть якщо багато людей навколо мене не розуміють проблем із психічним здоров’ям, Спаситель розуміє. І Він зрештою підготував для мене спосіб подолати це випробування. З Ним навіть найважчі періоди нашого життя можуть бути нам на добро і для нашого духовного зростання (див. Римлянам 8:28).

Я все ще одужую, але дізналася, що мої випробування можуть допомогти мені пізнати любов Небесного Батька та Ісуса Христа, яку вони мають до кожного з нас. Я знаю, що коли ми покладаємося на нашого Небесного Батька і Спасителя, Вони завжди підтримують нас у наших проблемах і продовжують допомагати нам знаходити надію і зцілення.