Наслідувати приклад Спасителя: піклуватися про тих, хто в нужді

Ми, члени Церкви, намагаємося знаходити нужденних і допомагати всім Божим дітям, незалежно від їхньої раси, національності чи релігії.

Є багато способів, у які ми дбаємо про нужденних, серед них:

• Піст та використання пожертвувань від посту.

• Служіння одне одному.

• Програми із самозабезпечення.

• Всесвітні програми із охорони здоров’я, отримання освіти, забезпечення продуктами та чистою водою.

• Надання допомоги в надзвичайних ситуаціях.

• Волонтерські проєкти в громадах.

Хоча деякі гуманітарні проєкти Церкви є широкомасштабними, та навіть невеличкі зусилля поєднані разом, можуть справляти великий вплив. Ось кілька прикладів того, як члени Церкви допомагають нужденним.

Зображення

люди разом грають у настільну гру

Служіння під час конфлікту

РіЕнн і Стерлінг Джарвіс — члени Церкви у Варшаві, Польща, — не знали, чого очікувати, коли вирішили дати притулок біженцям у своєму домі. Але вони хотіли допомагати будь-яким чином.

Невдовзі після початку конфлікту в Європі українська сім’я з п’ятьох чоловік постукала в їхні двері о першій годині ночі. Вони подолали майже 800 км у пошуках безпеки. Сім’я Джарвісів радо прийняла в своєму домі Марину та Сергія Бовтів з їхніми трьома дітьми. З часом вони по-справжньому полюбили сім’ю Бовт і піклувалися про неї. “Любов зростає, коли нею ділишся, — сказала Марина про сім’ю Джарвісів. — Завдяки їй ми стаємо ближчими одне до одного і до Господа”.

Як члени Церкви ми намагаємося наслідувати приклад Спасителя, служачи людям навколо нас. Допомоги потребують не лише ті, хто втікає від війни або переслідувань. Кожен вияв доброти з нашого боку — навіть найменший — може справляти позитивний вплив на чиєсь життя.

На рослинницькій фермі в Лайє на Гаваях понад 310 сімей вирощують сільськогосподарські культури, щоб забезпечувати свої сім’ї. На своїх ділянках в 50,5 соток ці сім’ї вирощують таро, тапіоку, батат, хлібне дерево, гуаву та інші острівні культури.

Фермою керує місіонерська подружня пара, а інші місіонери та члени Церкви надають допомогу. Ці волонтери допомагають розчищати землю, готувати ґрунт для посадки і навчають основних навичок землеробства.

Завдяки цим місіонерам, членам Церкви та волонтерам багато людей на Гаваях, яким потрібні були продукти, тепер можуть краще забезпечувати себе, коли важко знайти роботу. Громада стає міцнішою, коли люди працюють разом, дбаючи про землю та ділячись вирощеним врожаєм.

Церковні гуманітарні проєкти допомагають у забезпеченні продовольчої стабільності, освіти, чистої води та медичного обслуговування для мільйонів людей по всьому світу. Церква також пропонує багато ресурсів, що сприяють самозабезпеченню. Серед них єпископські комори, центри сприяння працевлаштуванню, магазини секонд-хенду Deseret Industries, консультації фахівців Служби сім’ї, курси із самозабезпечення та ферми й городи, які є власністю Церкви, на зразок рослинницької ферми в Лайє, Гаваї. До цих проєктів часто долучаються члени Церкви і місіонери, які безкорисливо жертвують часом, талантами та іншими ресурсами, аби значною мірою змінювати життя нужденних.

У 2021 році приблизно 200 членів Церкви відгукнулися на заклик про допомогу. Вони пішли до центрів у Німеччині, Сполучених Штатах та інших місцях, щоб надати допомогу приблизно 55 000 біженцям з Афганістану.

Багато волонтерів служили в цих центрах по два-три тижні, а дехто залишався навіть довше. Члени Церкви задовольняли нагальні потреби тих, хто шукав прихистку, надаючи їжу, одяг та інше.

Дехто із сестер Товариства допомоги у Німеччині помітили, що багато афганських жінок використовують сорочки своїх чоловіків для покриття голови, оскільки їх традиційні хустки були загублені або пошкоджені під час божевілля в аеропорту. Ці сестри Товариства допомоги зібралися, аби пошити традиційний мусульманський одяг для тих нужденних жінок — виявляючи доброту і повагу іншим та не звертаючи уваги на відмінність у віруваннях.

Сестра Шерон Юбенк, директорка благодійної організації Latter-day Saint Charities сказала: “Аби щось зробити, нам не обов’язково витрачати гроші або їхати кудись далеко; але нам не обійтися без скерування Святого Духа і серця, готового сказати Господу: “Ось я, пошли Ти мене” [Icая 6:8]”¹.

Бажання служити під час лиха ось причина, з якої Церква опиняється серед найперших, хто відгукується, не лише у наданні короткотермінової, але й довготермінової допомоги. Робота членів Церкви та місіонерів допомагає нужденним почуватися в безпеці, отримувати фізичну й психологічну допомогу та відчувати любов Бога завдяки вияву доброти іншими людьми.

Зображення

Христос зі зціленим прокаженим

А де ж дев’ятеро?, художниця Ліз Лемон Свіндл, копіювання заборонено

Покликані до роботи 

У книзі Учення і Завіти 4:3 сказано: “Отже, якщо ви маєте бажання служити Богові, вас покликано до роботи”. З огляду на все, що робить Церква, є багато способів служіння.

Багато організованих Церквою програм для надання допомоги нужденним стають можливими лише завдяки служінню місіонерів та членів Церкви. Не кожен може прийняти сім’ю біженців, попіклуватися про матеріальні потреби інших людей або залишити все й допомагати під час біди. Але кожен має свою роль і вклад кожного відчувається й цінується.

Члени Церкви долучаються до цієї роботи через пожертвування від посту і пожертвування на гуманітарну допомогу. Ці священні пожертвування використовуються для надання допомоги тим, хто опинився в крайній нужді, і вони справляють великий вплив на життя тих, кому допомагають. Члени Церкви можуть служити на гуманітарній місії, сприяти проведенню курсів із самозабезпечення та виконувати волонтерську роботу в коморах єпископа і магазинах секонд-хенду Deseret Industries. Ви можете також дбати про нужденних, коли долучаєтеся до роботи місцевих служб, стаєте донорами крові, виконуєте доручення зі служіння, молитеся тощо.

Нас усіх покликано до роботи. Нас покликано наслідувати приклад Ісуса Христа і любити Бога та нашого ближнього. Усе, що нам потрібно, — це небайдуже серце.