Вірні друзі

Коли Спаситель хоче по-особливому відзначити нас, Він називає нас друзями. Ми знаємо, що Він любить досконалою любов’ю всіх дітей Небесного Батька. Однак тих, хто вірно Йому служить, Він винагороджує цим особливим званням. Ви пам’ятаєте слова з 84-го розділу Учення і Завітів: “І знову Я кажу вам, Мої друзі, бо відтепер Я називатиму вас друзями, доцільно, щоб Я дав вам цю заповідь, щоб ви стали саме такими, як Мої друзі в ті дні, коли Я був з ними, подорожуючи з проповіддю євангелії у Своїй силі” (УЗ 84:77).

Ми стаємо Його друзями , коли заради Нього служимо іншим. Він—досконалий приклад доброго друга, яким ми повинні стати. Він бажає дітям Небесного Батька лише найкращого. Їхнє щастя—це Його щастя. Він сприймає їхній біль, як власний, бо Він сплатив ціну за їхні гріхи і взяв на себе всі їхні недуги, поніс їхні тривоги й відчув усі їхні прагнення. Його наміри чисті. Він не шукає визнання для Себе, але прагне віддати всю славу Небесному Батькові. Досконалий друг, Ісус Христос, з усією безкорисливістю пропонує щастя іншим.

Кожен з нас, хто уклав завіт хрищення, пообіцяв наслідувати Його приклад і нести тягарі одне одного, як робив би це Він (див. Мосія 18:8).

У наступні кілька днів у вас буде багато можливостей бути Йому другом. Нагода може підвернутися, коли ви прямуватимете курною дорогою, або сидітимете у вагоні потяга, чи шукатимете місце на церковних зборах. Якщо ви будете уважними, то побачите людину, яка несе важкі тягарі. То можуть бути тягарі смутку, самотності чи образи. Ви їх помітите лише тоді, якщо будете молилися, аби Дух допоміг вам зазирнути в серця людей і якщо пообіцяли піднімати руки, що опустилися.

Відповіддю на молитву може бути обличчя давнього друга, якого ви не бачили роками, але розумом і серцем ви відчуєте його проблеми, як свої власні. Зі мною так траплялося. Старі друзі, з якими мене розділяли кілометри і роки, знаходили спосіб підбадьорити, коли ніхто, крім Бога, не знав про мої тягарі.

Сучасні пророки Божі попросили нас бути вірними друзями для новонавернених, а також іти рятувати тих, хто відійшов на інші шляхи. Ми можемо це робити, і ми будемо це робити, якщо завжди пам’ятатимемо Спасителя. Коли ми надаємо підтримку, допомагаємо нести тягарі, Він поруч з нами. Він допомагатиме знаходити нужденних. Він дасть нам відчути те, що відчувають вони. Якщо ми будемо наполегливо їм служити, то будемо все більше сповнюватися даром Його любові до них. Це надасть нам сміливості та сил іти і з вірою допомагати іншим.

І тоді в цьому житті й у вічності ми відчуємо, яка це радість—належати до товариства Його вірних друзів. Я молюся про це благословення для всіх нас і для тих, кому ми будемо служити.