2010
Брати участь у храмовій та сімейно-історичній роботі—наш обов’язок
Грудень 2010 р.


Послання візитного вчителювання

Наш обов’язок—брати участь у храмовій та сімейно-історичній роботі

Вивчіть поданий матеріал і знайдіть спосіб обговорити його з сестрами, яких ви відвідуєте. Звертайтеся до запитань, які допоможуть вам зміцнити ваших сестер і перетворити Товариство допомоги на активну частину свого власного життя.

Зображення
Relief Society seal

Віра • Сім’я • Служіння

Упродовж століть багато людей померло без знання євангелії. Дехто з цих людей є нашими близькими і далекими родичами. Вони чекають, щоб ви зробили необхідний пошук, аби з’єднати ваші сім’ї разом і виконати для них спасительні обряди.

Більшість храмів у світі недостатньо завантажені роботою. Господь пообіцяв, що ваші серця повернуться до батьків, щоб землю не було повністю знищено під час Його пришестя (див. УЗ 2:2–3).

Є особисті благословення, які прийдуть до вас за участь у храмовій та сімейно-історичній роботі. Одне з них—радість, яку ви відчуваєте, коли служите своїм предкам. Ще одне благословення—ви можете підготуватися, щоб отримати храмову рекомендацію, яка засвідчує вашу гідність перед Господом. Ті, хто не є гідними сьогодні привілею мати рекомендацію, повинні працювати з єпископом або президентом філії, щоб підготуватися і стати гідними якомога скоріше. Будь ласка, зробіть усе, щоб бути гідними. Я свідчу, що Спокута є реальною і що гріхи можуть бути прощені завдяки належному покаянню.

Беручи участь у храмовій та сімейно-історичній роботі, ми дійсно маємо Дух, щоб Він втішав нас у труднощах і направляв у прийнятті важливих рішень. Храмова та сімейно-історична робота—це частина нашої праці, якою ми допомагаємо або служимо нашим предкам.

Джулі Б. Бек, генеральний президент Товариства допомоги.

З Писань

Малахія 4:5–6; 1 Коринтянам 15:29; 1 Петра 3:18–19; УЗ 110:13–16; 128:24

З нашої історії

“Пророк Джозеф Сміт сказав: “Найвеличнішим обов’язком, покладеним на нас Богом у цьому світі, є знаходити своїх померлих” (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт, с. 481). Від самого початку сестри з Товариства допомоги підтримували цю важливу роботу. У 1842 р. в Наву прагнення Сари М. Кімбол допомагати будівникам храму надихнуло групу сестер організуватися, щоб служити більш ефективно. Коли вони почали збиратися, Пророк … організував перше Товариство допомоги подібно до того, як організовано священство. Відтоді сестри з Товариства допомоги допомагали у подальшій роботі над храмом в Наву. …

У 1855 р., через вісім років після того, як святі вперше прибули в Юту, був збудований Дім ендаументу. Елайза Сноу, яка була однією з перших членів першого Товариства допомоги і зберігала записи тієї організації, була в 1866 р. покликана Президентом Бригамом Янгом стати генеральним президентом Товариства допомоги. Вона та інші сестри були відданими працівниками в Домі ендаументу. Потім, коли збудували храми у Сент-Джорджі, Логані і Ментай, ці сестри їздили в кожний з цих храмів, аби допомагати там виконувати роботу за померлих”1.

Примітка

  1. Mary Ellen Smoot, “Family History: A Work of Love,” Ensign, Mar. 1999, 15.

Фотоілюстрація Джеррі Гарнса