Старійшина Ларрі С. Качер

Відчувши багато спонукань у молоді роки, старійшина Ларрі С. Качер почав розуміти, що його життя скеровує вища сила. У 19 років чутливість до Духа привела його до євангелії Ісуса Христа—ця зміна стала визначальною у його житті.

Він народився 12 лютого 1952 року і був другим з п’ятьох дітей, які народилися в Альберта і Елейн Качерів, та зростав у Блумінгтоні, шт. Міннесота, США.

Після закінчення середньої школи старійшина Качер поїхав до Європи кататися на лижах і, провівши там більше шести місяців, відчув, що має повернутися додому. Діставшись дому, він відчув, що має поїхати ще кудись, але не знав, куди. Друг дитинства планував переїхати до Юти, і старійшина Качер вирішив поїхати разом з ним. Живучи в Юті, старійшина Качер вступив до Університету Бригама Янга, дізнався про Церкву і охристився.

“Коли місіонери нас навчали, я відчував, що це істина,—каже він.— Коли я молився, то відчув, що Церква істинна”.

Він вирішив служити на місії, і в 1973 році його покликали до місії Таїті Папеете. Після повернення додому він продовжив навчання в УБЯ, де зустрів Полін Міллер. Вони одружилися в храмі Ментай, шт. Юта, 29 жовтня 1976 року, і мають шістьох дітей та 11 онуків.

Старійшина Качер здобув ступінь бакалавра з психології, і ступінь магістра з поведінки в організаційному контексті —обидва в УБЯ. Його робота полягала в тому, що він давав консультації великим компаніям у країні та за кордоном.

До того, як 5 квітня 2014 року старійшину Качера підтримали членом Другого кворуму сімдесятників, він служив президентом філії, президентом кворуму старійшин, єпископом і радником президента колу. Він очолював Швейцарську Женевську місію з 2000 по 2003 рік. Через кілька років після повернення зі Швейцарії по роботі його послали в Дубаї, ОАЄ, де його покликали служити першим територіальним сімдесятником на Близькому Сході.