Він навчив мене небесному порядку вічності

Зображення

One oil on canvas painting. Depicted in primitive style; Joseph Smith stands surrounded by seated figures of Hyrum Smith, Willard Richards, Orson Pratt, Parley P. Pratt, Orson Hyde, Heber C. Kimball and Brigham Young. Painted by William Major in Nauvoo. Unsigned/undated.

Фрагмент картини Джозеф Сміт і його друзі, художник Вільям Уорнер Мейджор, з люб’язного дозволу Музею історії Церкви

У Філадельфії я мав щастя ще раз зустрітися з Президентом [Джозефом] Смітом і провести кілька днів з ним та з іншими і зі святими того міста і навколишніх поселень.

Під час цих бесід він навчав мене багатьох славетних принципів стосовно Бога та небесного порядку вічності. Саме тоді я отримав від нього перше розуміння вічної сімейної організації та вічного союзу чоловіка і жінки у тих невимовно прекрасних стосунках, які по-справжньому може оцінити лише той, хто вміє по-справжньому мислити, хто має вишукане і чисте серце, бо ці стосунки лежать в основі всього, гідного називатися щастям.

До того часу я навчився з повагою ставитися до родинних почуттів і симпатій як до таких, що притаманні лише цьому перехідному стану, і від яких серце має повністю звільнитися, аби відповідати своєму небесному станові.

Саме Джозеф Сміт навчив мене цінувати сповнені любові стосунки батька і матері, чоловіка і дружини, брата і сестри, сина і дочки.

Саме від нього я навчився того, що дружина мого серця може залишитися зі мною на час і на всю вічність; що та чиста симпатія та любов, що приваблює нас одне до одного, випромінюється з джерела божественної, вічної любові. Від нього я дізнався, що ми можемо культивувати цю любов, зростати і збільшуватися в ній протягом усієї вічності; а результатом нашого безкінечного союзу буде потомство—таке численне, як зорі небесні або пісок узбережжя морського.

Саме від нього я пізнав істинну гідність і долю сина Божого, вдягненого у вічне священство, як патріарха і правителя свого незліченного потомства. Саме від нього я дізнався, що найвища гідність жіночності—це стояти, як цариця й священиця біля свого чоловіка, і правити нескінченно як матір-цариця для свого численного і зростаючого потомства.

Я любив і раніш, але не знав чому. Але тепер я люблю—в чистоті—з силою високого, піднесеного почуття, яке підніме над минущими речами цієї нижчої сфери мою душу і розширить її, наче океан. Я відчував, що Бог дійсно є моїм Небесним Батьком; що Ісус є моїм братом, і що дружина мого серця є безсмертною, вічною напарницею; добрим ангелом-служителем, даним мені для втішення, і короною слави на віки-вічні. Одним словом, тепер я міг любити з духом і також з розумінням.