Генеральна конференція
“Принципи Моєї євангелії”
Квітнева генеральна конференція 2021 р.


“Принципи Моєї євангелії”

(Учення і Завіти 42:12)

Євангельський принцип—це основана на доктрині настанова щодо праведного застосування морального вибору.

Під час жовтневої генеральної конференції Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів 1849 року старійшину Джона Тейлора, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, покликали відкрити Францію для проповідування євангелії Ісуса Христа. Одним з його обов’язків було редагування першого офіційного видання Церкви у тій країні. Старійшина Тейлор підготував і опублікував у 1851 році статтю, яка мала відповісти на запитання про Церкву, які йому часто ставили. І десь під кінець тієї статті старійшина Тейлор описав наступний випадок:

“Колись у Наву один джентльмен, представник законодавчого органу, при мені запитав Джозефа Сміта, яким чином йому вдається керувати такою великою кількістю людей і при цьому підтримувати ідеальний порядок, зауваживши також, що їм таке ніде не вдається. Пан Сміт відповів, що це дуже легко зробити. “Як же?—вигукнув той джентльмен.—Нам це дуже важко”. Пан Сміт відповів: “Я навчаю їх правильних принципів, а вони керують собою”1.

Я молюся, щоб Святий Дух наставляв і надихав кожного з нас, коли я буду говорити про важливу роль, яку відіграють принципи в євангелії Ісуса Христа.

Принципи

Господь відкрив пророку Джозефу Сміту, що “старійшини, священики і вчителі цієї Церкви мають навчати принципам Моєї євангелії, які є в Біблії і Книзі Мормона, в якій є повнота євангелії”2. Він також проголосив, що святих останніх днів має бути “навчено досконаліше в теорії, у принципі, у вченні, у законі євангелії, в усьому, що стосується царства Бога і що вам доцільно зрозуміти”3.

Коротше кажучи, євангельський принцип—це основана на доктрині настанова щодо праведного застосування морального вибору. Принципи виходять з ширших євангельських істин, надають скерування і встановлюють норми для нашого просування вперед шляхом завітів.

Наприклад, у трьох перших уложеннях віри визначено фундаментальні аспекти доктрини відновленої євангелії Ісуса Христа: природу Божества у першому уложенні віри, наслідки Падіння Адама і Єви у другому уложенні віри і благословення, які стали можливими завдяки Спокуті Ісуса Христа, у третьому уложенні віри4. І у четвертому уложенні віри названо перші принципи—настанови щодо застосування віри в Ісуса Христа і покаяння—і перші обряди священства, які уможливлюють дієвість Спокути Ісуса Христа у нашому житті5.

Слово мудрості—це ще один приклад принципу, наданого як настанова. Будь ласка, зверніть увагу на вступні вірші у розділі 89 Учення і Завітів:

“Дане як принцип з обіцянням, пристосоване до здатностей слабких і найслабкіших з усіх святих, які є або яких можна назвати святими.

Ось, істинно, так каже вам Господь: Внаслідок зла та злих замірів, які існують і будуть існувати в серцях змовників у останні дні, Я попередив вас і застеріг вас, давши вам це слово мудрості через одкровення”6.

Натхненне навчання, яке йде після цього вступу, є постійними настановами як для фізичного так і духовного благополуччя, і свідчить про конкретні благословення, які залежать від нашого дотримання цього принципу.

Вивчення євангельських принципів, розуміння їх і життя за ними зміцнює нашу віру у Спасителя, поглиблює нашу відданість Йому і приводить до отримання багатьох благословень і духовних дарів у нашому житті. Принципи праведності також допомагають нам поглянути за межі наших особистих уподобань та егоїстичних бажань, відкриваючи прекрасне бачення вічної істини під час нашої подорожі посеред різних обставин, випробувань, рішень та подій земного життя.

Сучасні приклади навчання правильних принципів

Слова пророка Джозефа Сміта про навчання правильних принципів є, мабуть, одним з його найбільш цитованих учень. І ми бачимо переконливі приклади цієї натхненної моделі навчання у висловлюваннях уповноважених слуг Господа наших днів.

Принцип: “не відволікати увагу”

Президент Даллін Х. Оукс у 1998 році говорив на генеральній конференції про обов’язки носіїв Ааронового священства, пов’язані з підготовкою і рознесенням причастя. Він описав принцип: “не відволікати увагу” і сказав, що носій Ааронового священства ніколи не захоче мати нічого у своєму зовнішньому вигляді чи своїй поведінці такого, що відволікало б увагу будь-якого члена Церкви від його чи її поклоніння Богу і поновлення завітів. Президент Оукс також наголосив на пов’язаних принципах дотримання належного порядку, чистоти, благоговіння і гідності.

Цікаво, що президент Оукс не надав молодим чоловікам довгого переліку того, що слід і чого не слід робити. Натомість він пояснив принцип, очікуючи, що молоді чоловіки та їхні батьки і вчителі можуть і мають використати своє власне судження та натхнення для дотримання цієї настанови.

Він пояснив: “Я не буду пропонувати детальні правила, бо різні приходи й філії нашої світової Церкви знаходяться в ситуаціях настільки різних, що якесь правило, без якого, здається, не обійтися в одних умовах, може бути недоречним в інших. Замість цього я хочу порадити один принцип, який базується на вченнях. Якщо всі зрозуміють цей принцип і будуть діяти у відповідності з ним, тоді не буде великої потреби в правилах. Якщо правила або поради є необхідними в окремих випадках, місцеві провідники можуть висунути їх на підставі вчень і споріднених з цими вченнями принципів”7.

Принцип Суботнього дня як знаку

Під час квітневої генеральної конференції 2015 року Президент Рассел М. Нельсон навчав нас, що “Субота є приємністю”8. Він також пояснив, як він особисто дійшов до розуміння базового принципу, пов’язаного із шануванням Суботнього дня:

“Як ми святимо Суботній день? Коли я був значно молодшим, я вивчав складені іншими людьми списки того, що слід і чого не слід робити в Суботу. І лише пізніше я дізнався з Писань, що моя поведінка в Суботній день і моє ставлення до нього служило знаком між мною і моїм Небесним Батьком. Маючи це розуміння, мені більше не потрібен був список того, що треба і чого не треба робити. Коли мені потрібно було прийняти рішення, чи є якась справа прийнятною для Суботи, я просто запитував себе: “Який знак я хочу подати Богові?” Це запитання допомагало мені з кришталевою ясністю приймати рішення стосовно Суботнього дня”9.

Просте, але проникливе запитання Президента Нельсона наголошує на принципі, який допомагає позбавитися будь-якої непевності стосовно того, що це означає, і що нам слід робити, аби шанувати Суботній день. Його запитання підсумовує настанову і норму, яка може благословити усіх нас у наших різних обставинах.

Принцип прагнення, щоб Бог був понад усе

Шість місяців тому на генеральній конференції Президент Нельсон описав своє власне захоплення від того, що його було приведено до нового розуміння значення слова Iзраїль. Він сказав нам, що він дуже зрадів, коли дізнався, що “саме ім’я Iзраїль вказує на людину, яка прагне, щоб Бог був понад усе в її житті”10. Потім Президент Нельсон визначив кілька важливих висновків, які виходять з цієї думки.

Його послання про прагнення, щоб Бог був понад усе, є яскравим прикладом навчання правильних принципів, які дозволяють нам керувати собою. І так само, як він зробив це у своєму посланні про те, щоб зробити Суботній день приємністю, Президент Нельсон поставив основані на цьому принципі запитання, які дають скерування і служать нормою для кожного з нас.

“Чи прагнете ви, щоб Бог був понад усе у вашому житті? Чи прагнете ви, щоб саме Бог справляв найбільший вплив у вашому житті?”

Він продовжував:

“Подумайте, як такі прагнення можуть благословити вас. Якщо ви неодружені й шукаєте вічного супутника, ваше прагнення належати “до Ізраїля” допоможе вам вирішити, з ким ходити на побачення і як це робити.

Якщо ви одружені з людиною, яка порушила свої завіти, то, завдяки вашому прагненню, щоб Бог був понад усе у вашому житті, ваші завіти з Богом залишаться незмінними. Спаситель зцілить ваше скрушене серце. Небеса відкриються, коли ви будете старатися дізнатись, як рухатися вперед. Вам не потрібно блукати чи сумніватися.

Якщо у вас є щирі запитання про євангелію або Церкву, то, коли ви приймете рішення, щоб Бог був понад усе у вашому житті, вас буде скеровано знайти і зрозуміти абсолютні, вічні істини, які будуть дороговказом у вашому житті й допоможуть вам незмінно залишатися на шляху завітів.

Коли ви стикаєтеся зі спокусою, навіть якщо ця спокуса виникає, коли ви виснажені або відчуваєте самотність чи те, що вас неправильно розуміють, уявіть, якої ви можете набратися мужності, приймаючи рішення, щоб Бог був понад усе у вашому житті, і благаючи Його зміцнити вас.

Якщо ваше найбільше бажання—щоб Бог був понад усе у вашому житті, аби належати до Ізраїля, то стає легшим приймати багато рішень. Так багато проблем перестають бути проблемами! Ви знаєте, який у вас має бути зовнішній вигляд. Ви знаєте, що дивитися і що читати, де проводити свій час та з ким товаришувати. Ви знаєте, чого ви хочете досягнути. Ви знаєте, якою людиною вам дійсно хочеться стати”11.

Зверніть увагу, скількох наших ключових рішень та життєвих подій може стосуватися принцип прагнення, щоб Бог був понад усе: побачень і шлюбу, євангельських запитань і занепокоєнь, спокус, зовнішнього вигляду, того, що читати і дивитися, де проводити час, з ким дружити, і багатьох, багатьох інших. Натхненні запитання Президента Нельсона наголошують на важливому принципі, який надає скерування у кожній сфері нашого життя і дозволяє нам керувати собою.

Вельми мале стерно

Під час свого ув’язнення у тюрмі у Ліберті Джозеф Сміт писав листи з настановами для членів Церкви і провідників і нагадав їм, що “вельми великому кораблю вельми велике благо від вельми малого стерна під час бурі, бо утримує його проти вітру й хвиль”12.

Зображення
Стерно корабля

“Стерно”—це кермо або важіль і пов’язаний з ним механізм, яким скеровується корабель або човен. І “утрим[увати його] проти вітру й хвиль” означає повертати корабель так, щоб він не втратив рівноваги і не перекинувся під час шторму.

Зображення
Корабель повертає під час шторму

Для нас із вами євангельські принципи—це те саме, що і стерно для корабля. Правильні принципи допомагають нам розуміти напрямок нашого життя і бути твердими, стійкими і непохитними, щоб ми не втратили нашу рівновагу і не впали під натиском штормів темряви і плутанини, притаманних останнім дням.

Ми були щедро благословенні під час цієї генеральної конференції можливістю навчатися вічних принципів від уповноважених слуг Господа. Тому наша особиста відповідальність полягає у тому, щоб керувати собою відповідно до істин, про які вони свідчили13.

Свідчення

Президент Езра Тефт Бенсон навчав: “У наступні шість місяців поруч з Головними трудами повинен знаходитися ваш номер журналу [Ліягона] з матеріалами конференції, і до нього слід часто звертатися”14.

Усією силою моєї душі я запрошую всіх нас вивчати принципи праведності, жити за ними і любити їх. Лише євангельські істини можуть дати нам змогу “життєрадісно роб[ити] все, що в нашій владі” аби просуватися вперед шляхом завітів і “побачити Боже спасіння і руку Його, яку буде явлено”15.

Я знаю, що вчення і принципи євангелії Ісуса Христа є найважливішими джерелами скерування для нашого життя і постійної радості у земному житті й у вічності. І у цю славетну Великодню неділю я з радістю свідчу, що наш Спаситель, Який живе, є джерелом, з якого витікають усі ці істини. Я про це свідчу у священне ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Джон Тейлор, в Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт (2007), с. 286.

  2. Учення і Завіти 42:12.

  3. Учення і Завіти 88:78.

  4. Див. Уложення віри 1:1–3.

  5. Див. Уложення віри 1:4.

  6. Учення і Завіти 89:3–4.

  7. Даллін Х. Оукс, “Ааронове священство і причастя”, Ліягона, січ. 1999, с. 45–46.

  8. Див. Рассел М. Нельсон, “Субота є приємністю”, Ліягона, трав. 2015, сс. 129–132.

  9. Рассел M. Нельсон, “Субота є приємністю”, с. 130; курсив додано.

  10. Рассел М. Нельсон, “Хай Бог буде понад усе”, Ліягона, лист. 2020, с. 92.

  11. Рассел M. Нельсон, “Хай Бог буде понад усе”, с. 94.

  12. Учення і Завіти 123:16.

  13. Президент Гарольд Б. Лі (1899–1973) заохочував членів Церкви зробити виступи з конференції “дороговказом у їхніх ділах і словах протягом наступних шести місяців”. Він пояснив: “Це ті важливі питання, які Господь вважає за необхідне відкрити цим людям у цей час” (in Conference Report, Apr. 1946, 68).

    Президент Спенсер В. Кімбол (1895–1985) також наголошував на важливості послань генеральної конференції. Він сказав: “Будь-який текст чи том, за винятком Головних трудів Церкви, має займати визначне місце на полицях вашої особистої бібліотеки не тому, що вони вирізняються риторичними достоїнствами чи пишномовним стилем, а завдяки розкриттю понять, що вказують шлях до вічного життя” (In the World but Not of It, Brigham Young University Speeches of the Year [May 14, 1968], 3).

    Президент Томас С. Монсон (1927–2018) підтвердив важливість вивчення виступів з конференції. Він сказав: “Запам’ятаймо надовго те, що ми чули на цій генеральній конференції. Послання, виголошені тут, будуть надруковані в журналах Ensign та Ліягона наступного місяця. Я закликаю вас опрацювати їх і обдумати вчення, що знаходяться в них” (“Доки ми не зустрінемося знову”, Ліягона, лист. 2008, с. 106).

  14. Ezra Taft Benson, “Come unto Christ, and Be Perfected in Him”, Ensign, May 1988, 84.

  15. Учення і Завіти 123:17.