Це життя є часом, щоб підготуватися
Зараз настав час, щоб підготуватися до зустрічі з Богом. Завтра може бути запізно.
Мої дорогі брати та сестри, за час, що минув з нашої останньої Генеральної конференції, моя кохана—моя люба дружина, з якою ми прожили 59 років— померла. У мене рідко траплялися суботи, коли я був вільний від церковних обов’язків, але саме в таку суботу ми працювали разом. Вона прала наш одяг. Я допомагав носити його, складати та класти на місце. Потім, коли ми сиділи на дивані, тримаючись за руки, і насолоджувалися телевізійною програмою, моя дорога Денцел тихо перейшла у вічність. Смерть прийшла до неї раптово і несподівано. Усього за чотири дні до цього наш лікар, ознайомившись з результатами планової перевірки стану її здоров’я, зазначив, що лабораторні аналізи у неї добрі. Після того як усі мої спроби повернути її до життя виявилися марними, я був приголомшений, і мене охопила туга. Жінку, яка була моїм найближчим другом, ангельською матір’ю наших 10 дітей, бабусею наших 56 онуків, було забрано від нас.
Денцел була не тільки любою та люблячою подругою. Вона була вчителем: своїм шляхетним прикладом вона вчила вірі, доброчинності, слухняності та милосердю. Вона вчила мене слухати і любити. Завдяки їй мені відомі всі благословення, які можуть прийти до чоловіка, батька та дідуся.
З глибокою вдячністю я приймаю величезний вияв любові дорогих друзів з усього світу. До нас надходили численні листи, дзвінки, листівки та інші послання зі словами любові та захоплення нею та співчуття до нас, яких вона залишила. Тих послань надходило так багато, що, на жаль, ми не змогли відповісти на всі особисто. Дозвольте подякувати всім і кожному за вашу величезну доброту до нас. Велике вам спасибі. Ваша підтримка надала втіхи нашій сім’ї в цю тяжку годину. Ми дійсно любимо дорогу Денцел! Ми сумуємо за нею!
Її раптовий відхід може послужити нам важливим уроком: зараз настав час, щоб підготуватися до зустрічі з Богом. Завтра може бути запізно. Пророки всіх віків проголошували: “Це життя є часом для людей підготуватися до зустрічі з Богом… Не відкладайте день свого покаяння на кінець”1.
Необхідність підготуватися зараз
Але багато людей відкладають2. Пророк попереджає нас: “Ви не зможете сказати тоді,… що я покаюся, що я повернуся до мого Бога. Ні, ви не зможете сказати цього; бо той самий дух, який володіє вашими тілами в той час, в який ви підете з цього життя, той самий дух… буде володіти вашим тілом у тому вічному світі”3. Інший пророк додає: “Той, хто брудний, буде все ще брудним; а той, хто праведний, буде все ще праведним”4.
Чудовим є знання, що “будь-який рівень інтелекту, що його ми досягаємо в цьому житті, підніметься з нами у воскресінні”5. Від пророка Джозефа Сміта ми також дізнаємося, що “У Бога є… час… призначений,… коли Він приведе всіх, хто слухалися Його голосу і виконували Його заповіді, у Свою целестіальну славу. Ця слава6 є такою сяючою і досконалою, що людині треба підготуватися, перш ніж вона зможе, за законами того царства, увійти в нього і насолоджуватися його благословеннями… Бог дав людській сім’ї певні закони, які, якщо їх виконувати, є достатніми для підготовки людей успадкувати цю славу”7. Сестра Нельсон була так підготовлена!
Ця славна мета здається дуже далекою, якщо людина збентежена бідами та смутком світу. Я пам’ятаю, як один з друзів, маючи важкий день, вигукнув: “І навіщо я тільки народився?” План Бога дає відповідь на це запитання. Ми прийшли в це життя, щоби отримати фізичне тіло. Ми можемо закохуватися і одружуватися. Ми можемо мати дітей і випробування, що зустрічаються у смертному житті. (Вибачте, будь ласка, що я згадую дітей і життєві випробування в одному реченні. Я відчуваю, що і ті, і інші є частиною процесу нашого зростання). Церкву було відновлено—землю було створено—для того, щоб ті сім’ї змогли бути запечатаними в святих храмах. Інакше усю землю буде “повністю спустошено”8.
Ми прийшли, щоб нас було випробувано, перевірено і щоб вибирати9. Наші рішення визначають нашу долю. Ми “вільні вибрати волю і вічне життя через великого Посередника,… або вибрати неволю і смерть”10. Ті, хто обирають шлях Господа, скоріш за все будуть зазнавати переслідувань11. Але вони неодмінно одержать нагороду. Ті, хто залишаться вірними “успадкують царство Боже,… і буде повною їхня радість назавжди12. Сестра Нельсон заслужила цю нагороду. Яку втіху це приносить мені і моїй сім’ї!
Випробування і перевірки стосуються багатих і бідних однаково. Багато років тому мене попросили прооперувати одну дуже заможну людину. Хірургічна біопсія підтвердила, що у нього був прогресуючий рак, який поширився по всьому його тілу. Коли я повідомив це йому, з відповіді стало очевидним, що він розраховує на своє багатство. Він ладен був йти куди завгодно і робити що завгодно, аби вилікуватися. Він гадав, що гроші повернуть йому втрачене здоров’я. Але невдовзі він помер. Хтось запитав: “Скільки багатства він залишив?” Звичайно, відповідь була: “Все!”
Його пріоритетами були земні речі. Драбину його успіху було приставлено не до тієї стіни. Я думаю про нього, коли читаю цей вірш з Писань: “Але знайте, дні вашого випробування пройшли; ви відклали день свого спасіння доки вже не стало… надто пізно”13.
У повну протилежність, сестра Нельсон готувалася усе своє життя до того часу, коли вона повернеться до Бога. Вона проживала кожний день свого життя, ніби він був останнім. Вона плекала кожну годину, знаючи велику цінність часу на землі.
Деякі люди живуть так, ніби не буде Судного дня. Інші марно розтрачують сьогоднішній час з непереборним острахом завтрашнього дня або паралізуючою заклопотаністю помилками сьогодення. Кожному з нас стануть у пригоді слова поета, записані на циферблаті сонячного годинника.
Тінь, що від пальця цього пролягає,
Минуле від майбуття відділяє.
Попереду – ще ненароджена мить,
Вона непідвладна тобі, бо ще спить.
Позаду від тіні— та мить, що пройшла,
Вже більше тобі не належить вона.
Насправді підвладна тобі лише мить,
Де тінь саме ЗАРАЗ спокійно лежить14.
Як ми готуємося?
Саме зараз і є той час. Але як нам готуватися? Почніть з покаяння! У Писанні сказано: “Якщо ви прагнули чинити зло у дні свого випробування, тоді ви будете нечисті перед судом Божим;… ніщо нечисте не може жити з Богом”15. Він дав оцю просту настанову: “Якщо ви не будете додержуватися Мого закону, ви не зможете досягти цієї слави”16.
Зараз настав час виявити шанобливе ставлення до свого фізичного тіла. Воно служить скинією для вашого духа протягом вічності. Фізичні бажання повинні контролюватися силою духу. Нам потрібно “відкинути від себе всю безбожність”17. Нам потрібно “полишити все зло і припасти до всього доброго, [і] жити кожним словом, яке виходить з уст Бога”18.
Через численні біди світу, які трапляються часто, деякі люди мають сумніви в існуванні Бога. Але, насправді, Він намагається допомогти нам. Він говорить: “Як часто Я волав до вас устами Моїх слуг, і священнослужінням ангелів, і Своїм власним голосом, і голосом громів, і … бур, … землетрусів,… великих злив з градом,… голоду і пошестей усякого роду, … і спас би вас вічним спасінням, але ви не хотіли!”19
Він сподівається, що ми будемо мати вічне життя. Ми готуємося до нього через покірність заповідям і обрядам храму—для себе, для наших сімей і наших предків. Ми не можемо досягти досконалості без них20. Ми не можемо вибрати собі шлях у присутність Бога. Ми повинні підкорятися законам, за якими визначаються всі благословення21.
План Бога є справедливим. Навіть ті, “хто померли, не пізнавши цієї євангелії, хто прийняв би її, якби їм було дозволено залишитися, будуть спадкоємцями целестіального царства Бога”22. Його план також сповнений милосердя. Він “судитиме всіх людей згідно з їхніми діяннями, згідно з бажанням їхніх сердець”23.
Зараз час вписати наші імена у список народу Божого. Ми робимо це, сплачуючи десятину. Він обкладає Свій народ десятиною, щоб благословляти його24. Сестра Нельсон навчала цього нашу сім’ю знову і знову25.
Зараз час поставити наші цілі в один ряд з цілями Бога. Його робота і Його слава—“здійснювати безсмертя і вічне життя людини”26—можуть стати нашими цілями. Спаситель сказав про храмовий шлюб: “якщо чоловік бере собі дружину через Моє слово, яке є Моїм законом, і через новий і вічний завіт,… [вони] успадкують престоли, царства, панування і влади, владарювання, усі висоти та глибини”27. Ми повинні наслідувати приклад Господа, любити як Він любив, молитися як Він молився, і витерпіти до кінця, як витерпів Він28.
Важливість смерті у вічному плані Бога
Смерть є необхідною складовою нашого вічного існування. Ніхто не знає, коли вона прийде, але вона суттєва у величному Божому плані щастя29. Завдяки Спокуті Господа, остаточне воскресіння є реальністю і вічне життя є можливим для всього людства30. Ця можливість стає реальністю, коли ми виконуємо закон Бога. Він сказав: “Якщо ви не виконуватимете моїх заповідей,… ви ні в якому разі не увійдете в царство небесне”31. Настане день, коли ми прийдемо на Суд Господа32 і попадемо до нашої власної оселі, підготовленої в небесному домі нашого Батька33. Целестіальна слава очікує тих, хто був вірним необтяжливим заповідям Бога34.
Брати і сестри, ми живемо, щоб померти і ми помираємо, щоб жити—в іншому царстві. Якщо ми добре підготовлені, смерть не приносить жаху. З точки зору вічності, смерть передчасна тільки для тих, хто не готовий до зустрічі з Богом.
Зараз час підготуватися. Потім, коли смерть прийде, ми можемо просуватися до целестіальної слави, яку Небесний Батько підготував для Своїх вірних дітей. Тим часом для тих люблячих, що залишилися і сумують—таких, як моя сім’я і я—жало смерті пом’якшується непохитною вірою в Христа, справжньою яскравістю надії, любов’ю до Бога і до всіх людей, і глибоким бажанням служити їм35. Оця віра, ця надія, ця любов підготують нас постати у святій присутності Бога і разом із нашими вічними супутниками та сім’ями жити з Ним вічно. Про це я свідчу в ім’я Христа, амінь.