2006
Зміцнення шлюбу
Tpaвeнь 2006


Зміцнення шлюбу

Шлюб був би щасливішим, якби його підживлювали дбайливіше.

Мої любі брати і сестри, дякую вам за вашу любов до Господа і Його євангелії. Де б ви не жили—ваше праведне життя є добрим прикладом у ці дні занепаду моральних цінностей і розпаду шлюбів.

Коли ми, вищі керівники Церкви, подорожуємо світом, іноді ми бачимо тривожні речі. Нещодавно в літаку я сидів позаду одного чоловіка і його дружини. Можна було бачити, що вона любить свого чоловіка. Коли вона проводила рукою по його потилиці, я бачив її обручку. Вона тулилася до нього і клала голівку йому на плече, шукаючи дружнього спілкування.

Натомість, він, здавалося, абсолютно не помічав її присутності. Він був повністю поглинутий грою на електронній приставці. Протягом усього польоту його увага була прикута до цього приладу. Жодного разу він не подивився на неї, не звернувся до неї і не визнав її потреби відчувати його любов.

Я бачив його неувагу, і мені хотілося заволати: “Чоловіче! Відкрий очі! Чи ти не бачиш? Зверни увагу! Твоя дружина любить тебе! Ти їй потрібен!”

Я більше нічого про них не знаю. Я їх більше не бачив. Можливо, моє занепокоєння було недоречним. І дуже вірогідно, що якби той чоловік дізнався про моє занепокоєння щодо них, він би поспівчував мені, бо я не знаю, як користуватися такою захоплюючою іграшкою.

Але ось що я таки знаю: Я знаю, “що шлюб між чоловіком і жінкою встановлено Богом і що сім’я є центральною частиною Творцевого плану для вічної долі Його дітей”1. Я знаю, що землю було створено і що Господню Церкву було відновлено, щоби сім’ї могли бути запечатані і піднесені як вічні 2. І я знаю, що одним із підступних методів Сатани у руйнуванні Господньої роботи є атаки на священні інституції шлюбу й сім’ї.

Шлюб приносить більше можливостей для щастя, ніж будь-які інші людські стосунки. Але деякі одружені пари не реалізовують повністю потенціал шлюбу. Вони дозволяють, щоб їхня романтична закоханість покривалася іржею, вони не цінують одне одного, вони дозволяють, щоб інші інтереси або хмари ігнорування затьмарювали бачення того, чим дійсно міг би бути їхній шлюб. Шлюб був би щасливішим, якби його підживлювали дбайливіше.

Я усвідомлюю, що багато дорослих членів Церкви є неодруженими. Не винні в цьому самі, вони йдуть крізь випробування життя самотні. Згадаймо, що в Господній спосіб і час жодне благословення не буде утримано від Його вірних святих3. Тим, хто зараз одружений або ще одружиться, я раджу два кроки, які ви можете зробити, щоби мати більш радісний шлюб.

I. Доктринальне підґрунтя

Перший крок—це усвідомлення доктринального підґрунтя шлюбу. Господь проголосив, що шлюб—це легальне одруження одного чоловіка і однієї жінки: “Шлюб призначено від Бога для людини.

Отже, законно, щоб чоловік мав одну дружину, і вони двоє будуть одна плоть, і все це, щоб земля змогла досягти кінцевої мети свого сотворіння”4.

Тенденції світу цього визначати шлюб як щось інше, на жаль, слугуватимуть руйнуванню інституції шлюбу. Це йде всупереч плану Бога.

Це Він сказав: “Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї,—і стануть обоє вони одним тілом”5.

Далі Писання дають інше підтвердження того, що “в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка”6.

Шлюб це ливарня соціального порядку, джерело чесноти і підґрунтя вічного піднесення. Шлюб був божественно призначений як вічний завіт7. Шлюб освячений, коли його плекають і шанують у святості. Це не просто союз чоловіка й дружини; він включає партнерство з Богом8. Чоловік і дружина “мають урочисту відповідальність любити одне одного … і піклуватися одне про одного”9. Діти, народжені від цього шлюбного союзу, є “спадщина Господня”10. Шлюб—це тільки перша брунька сімейного життя; батьківство—це квітка. І цей букет стає навіть красивішим, коли його прикрашають онуки. Сім’ї можуть стати такими ж вічними, як саме царство Боже11.

Шлюб—це і заповідь і той принцип євангелії, що підносить12. Оскільки він встановлений Богом, інтимні, фізичні вирази шлюбної любові є священними. Але занадто часто ці божественні дари оскверняють. Якщо пара дозволяє вульгарній мові або порнографії спотворювати їхні інтимні стосунки, вони кривдять свого Творця і примітивізують та зменшують свої власні божественні дари. Істинне щастя передумовлене особистою чистотою13. У Писаннях є заповідь: “Будьте чистими”14. Шлюб завжди має бути завітом, щоб піднімати чоловіків і дружин до піднесення у целестіальній славі.

Господній намір—-щоби шлюб продовжувався після фізичної смерті. Його план пропонує вічне продовження сім’ї в царстві Божому. Його план надає храми і можливості служити в них заради живих і мертвих. Шлюб, запечатаний там, започатковує для чоловіка і дружини той великий порядок єдності, що є настільки необхідним для вдосконалення Божої роботи15.

Учення, що відносяться до шлюбу, включають особисту свободу волі і підзвітність. Усі ми відповідаємо за свої рішення. Пари, що благословенні дітьми, відповідають перед Богом за те, як вони піклуються про своїх дітей.

Коли я зустрічаюся з провідниками священства, я часто запитую про пріоритети в їхніх численних обов’язках. Зазвичай вони згадують свої важливі Церковні обов’язки, виконувати які їх було покликано. Надто рідко згадують про обов’язки вдома. Однак чини, ключі, покликання і кворуми священства—усе це, щоб підносити сім’ї!16 Повноваження священства було відновлено, щоб сім’ї могли бути запечатані навічно. Отже, брати, ваш найперший обов’язок у священстві—підживлювати свій шлюб—піклуватися про свою дружину, поважати, шанувати і любити її. Будьте для неї і для ваших дітей благословенням.

ІІ. Зміцнення шлюбу

Пам’ятаючи про ці доктринальні обґрунтування, розгляньмо другий крок—особливі дії, що будуть зміцнювати шлюб. Я пропоную деякі поради як зразок і запрошую кожну пару приватно обдумати їх і адаптувати при потребі до своїх особливих обставин.

У моїй пораді використовуються три дієслова, що позначають дію: цінувати, спілкуватися і обдумувати.

Цінувати—казати: “Я люблю тебе” і “дякую”—це не важко. Але ці вирази любові і вдячності роблять більше, ніж просто визнають добру думку або вчинок. Вони є ознаками приємної ввічливості. Коли дружини й чоловіки як вдячні партнери будуть знаходити одне в одному добро і казати одне одному щирі компліменти, вони будуть намагатися ставати тими людьми, які в цих компліментах описані.

Порада номер два—спілкуватися добре зі своє половиною—це також важливо. Добре спілкування включає відведення часу для спільного планування. Парам потрібен час, щоби ділитися спостереженнями, говорити одне з одним і дійсно слухати одне одного. Вони мають співпрацювати—допомагаючи одне одному як рівні партнери. Їм необхідно виховувати себе в духовній і фізичній близькості. Вони мають намагатися підносити і мотивувати одне одного. Шлюбна єдність підтримується, коли цілі розуміють обидва [партнери]. Добре спілкування також покращується завдяки молитві. Молитва, у якій особливо згадують добрі вчинки (або потреби) дружини або чоловіка, підживлює шлюб.

Моя третя порада—обдумувати. Це слово має глибоке значення. [Англійське слово contemplate] має латинський корінь con- що означає “разом з чимось або кимось” і -templum, що означає “простір або місце для глибоких міркувань”. Саме від цього кореня походить [англійське] слово temple (храм). Якщо пари часто [заглиблюються] в роздуми—разом і в храмі, то будуть краще пам’ятати і зберігати священні завіти. Часте служіння в храмі і регулярне сімейне вивчення Писань підживлює шлюб і зміцнює віру в сім’ї. Обдумування дозволяє подружжю шукати гармонію в стосунках одне з одним і з Господом і знаходити її. Обдумування буде підживлювати і шлюб, і Боже царство. Господь казав: “Отже, не прагніть речей цього світу, але прагніть найперше будувати царство Боже і встановлювати його праведність, а все це вам додасться”17

Я запрошую кожного партнера в шлюбі подумати над цими порадами і тоді визначити конкретні цілі, щоб підживлювати ваші стосунки. Почніть із щирого прагнення. Визначте, що слід зробити, аби благословити вашу духовну єдність і ваші духовні цілі. Найперше, не будьте егоїстичними! Виробляйте в собі дух самовідданості та щедрості. Святкуйте й відзначайте кожний день, прожитий разом, як дорогоцінний дар небес.

Президент Гарольд Б. Лі казав, що “найважливіша Господня робота, яку ми з вами будь-коли робимо, виконується в стінах наших домівок”18. І Президент Девід О. Маккей проголосив: “Жодний інший успіх не компенсує невдачі вдома”19.

Коли ви як чоловік і дружина усвідомите божественний задум вашого союзу—коли ви глибоко відчуєте, що Бог привів вас одне до одного—ваше бачення буде ширшим, а ваше розуміння—глибшим. Такі почуття висловлені у словах пісні, яка довгий час була моєю улюбленою:

Ти принесла мені кохання спів.

В руці твоїй я наче серце грів.

Безмежний світ надій і чистоти

Ти принесла мені!

Твій голос надихав і хвилював,

І стежкою в раю мій шлях ставав,

І праведні діла, і спротив злу

Твій голос надихав.

Мені Господь тебе подарував,

Я все своє життя тебе кохав.

Я хочу, щоб Господь на вічність всю

Тебе мені віддав20.

Я молюся, щоб кожний шлюб міг так підживлюватися, в ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. “Сім’я: Проголошення світові”, Ліягона, жовтень 2004, с. 49, перший абзац.

  2. Завжди, коли Писання застерігають, що “землю було б повністю спустошено”, це застереження стосується необхідності у повноваженні священства, щоб запечатувати сім’ї у святих храмах (див. УЗ 2:3; 138:48; Джозеф Сміт—Історія 1:39).

  3. Див. Joseph Fielding Smith, Doctrines of Salvation, comp. Bruce R. McConkie, 3 vols. (1954–56), 2:76.

  4. УЗ 49:15–16.

  5. Матвій 19:5; див. також Марк 10:7–8.

  6. 1 Коринтянам 11:11.

  7. Див. УЗ 132:19.

  8. Див. Матвій 19:6.

  9. “Сім’я: Проголошення світові”, шостий абзац.

  10. Псалом 126:3.

  11. Див. УЗ 132:19–20.

  12. Див. Joseph Fielding Smith, The Way to Perfection, 10th ed. (1953), 232–233.

  13. Див. Алма 41:10.

  14. УЗ 38:42; див. також Ісая 52:11; 3 Нефій 20:41; УЗ 133:5.

  15. Див. УЗ 128:15–18.

  16. Див. УЗ 23:3.

  17. Переклад Джозефа Сміта, Матвій 6:38 (див. Матвій 6:33).

  18. Stand Ye in Holy Places (1974), 255.

  19. Quoted from J. E. McCulloch, Home: The Savior of Civilization (1924), 42; in Conference Report, April 1935, 116.

  20. “Because”, words by Edward Teschemacher (1902).