Причина нашої надії

Кілька років тому ми з сестрою Пекер поїхали до Оксфордського університету. Ми шукали записи про мого прадіда у сьомому поколінні. Голова Христового коледжу в Оксфорді, доктор Поппелвел, був досить люб’язний і попросив університетського архіваріуса принести записи. У записах за 1583 рік ми знайшли мого предка на ім’я Джон Пекер.

Наступного року ми повернулися до Оксфорду, щоб подарувати бібліотеці Христового коледжу прекрасно оформлену збірку Головних трудів. Доктору Поппелвелу вона здалася трохи дивною. Можливо він думав, що ми були не зовсім християнами. Отже, він послав за священиком коледжу, щоб той забрав книги.

Перед тим, як передати Писання священику, я відкрив Путівник по Писаннях і показав йому одну тему з 18-ти сторінок дуже дрібного шрифту, текст якої надрукований через один інтервал і містить перелік посилань на тему: “Ісус Христос”. Це одне з найповніших зібрань посилань на Писання, в яких говориться про Спасителя, яке будь-коли укладалося в історії світу—свідчення зі Старого і Нового Завітів, Книги Мормона, Учення і Завітів та Дорогоцінної Перлини.

“Як би ви не переглядали ці посилання,—сказав я йому,—горизонтально, вертикально, книга за книгою, тема за темою—ви побачите, що вони являють собою послідовне, гармонійне свідчення про божественну місію Господа Ісуса Христа—Його народження, Його життя, Його вчення, Його розп’яття, Його воскресіння і Його Спокуту”.

Коли я поділився зі священиком деякими вченнями про Спасителя, атмосфера змінилася і він влаштував нам екскурсію по будівлі, у тому числі й до недавніх розкопувань, в яких були знайдені фрески, створені за часів Римської імперії.

Серед посилань, перелічених у Путівнику по Писаннях, є вірш з Книги Мормона: ще одного свідчення про Ісуса Христа: “Ми проповідуємо Христа, ми пророкуємо про Христа, і ми записуємо наші пророцтва, щоб наші діти могли знати, до якого джерела їм звертатися за прощенням їхніх гріхів” (2 Нефій 25:26).

За власними словами Спасителя, які Він проголосив: “Я—дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене” (Іван 14:6).

І з Книги Мормона Він проголошує: “Дивись, Я є Той, Кого було підготовлено від заснування світу, щоб викупити Мій народ. Дивись, Я є Ісус Христос. … У Мені все людство матиме життя, і матиме вічно, саме ті, хто віритиме в Моє ім’я; і вони стануть Моїми синами і Моїми дочками” (Етер 3:14).

Існує багато-багато інших посилань в усіх Головних трудах, в яких проголошується про божественну роль Ісуса Христа, як Викупителя всіх, хто будь-коли народився або ще народиться у смертне життя.

Завдяки Спокуті Ісуса Христа всіх нас викуплено від падіння людини, яке сталося, коли Адам і Єва скуштували від забороненого плоду в Еденському саду, як написано в першому посланні до Коринтян: “Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть” (1 Коринтянам 15:22).

Книга Мормона навчає: “Бо необхідно, щоб спокутування було зроблено, … бо інакше все людство повинно неминуче загинути; так, усі закам’янілі; так, усі занепалі й загублені, і повинні загинути, якби не спокута, … нескінченна і вічна жертва” (Алма 34:9–10).

Наше життя може бути не ідеальним, і за наші помилки передбачене покарання, але до того, як прийти на землю, ми погодилися підкоритися Його законам і прийняти покарання за порушення тих законів.

“Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,

але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі” (Римлянам 3:23–24).

Спаситель здійснив Спокуту, яка забезпечує нам шлях стати чистими. Ісус Христос—це воскреслий Христос. Ми поклоняємося Йому і вдячні за біль, яку Він вистраждав за всіх нас разом, і за біль, яку Він терпів за кожного з нас індивідуально, як у Гефсиманському саду, так і на хресті. Він виніс усе з великою покорою і маючи вічне розуміння Своєї божественної ролі і мети.

Ті, хто кається і залишає гріх, побачать, що Його милосердна рука все ще простерта. Ті, хто слухає Його слова, і зважає на них та на слова Його вибраних слуг, знайдуть мир і розуміння навіть в часи душевного болю й смутку. Результатом Його жертви є наше звільнення від наслідків гріха, щоб всі люди могли позбавитися вини і відчути надію.

Якби Він не здійснив Спокуту, не було б викуплення. Нам було б важко жити у цьому світі, якби нас ніколи не простили за наші помилки, якби ми ніколи не могли очиститися і просуватися далі.

Милість і благодать Ісуса Христа не обмежуються лише тими, хто чинить гріхи чи то своїми діями, чи то через бездію, але й містять обіцяння вічного миру всім тим, хто прийме й наслідуватиме Його і Його вчення. Його милість має велику силу зцілювати, навіть невинно поранених.

Недавно я отримав листа від жінки, яка написала, що зазнала великих страждань у своєму житті. Проти неї був учинений жахливий вчинок, який вона не назвала, але пояснила лише поверхово. Вона визнала, що боролася з почуттями великої гіркоти. У гніві вона подумки вигукувала: “Хтось має заплатити за цей жахливий вчинок!” У цей важкий момент смутку і сум’яття, вона написала, що її серце відчуло негайну відповідь: “Хтось вже заплатив за це”.

Якщо ми не знаємо того, що може зробити для нас жертва Спасителя, то можемо прожити все життя, жалкуючи, що зробили щось неправильне або образили когось. Вину, яка супроводжує помилки, можна змити. Якщо ми прагнемо зрозуміти Його Спокуту, то виявлятимемо глибоке благоговіння до Господа Ісуса Христа, Його земного священнослужіння і Його божественної місії, як нашого Спасителя.

Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів було відновлено, щоб поширювати по світу знання про життя і вчення Спасителя. Ця чудова конференція транслюється 94 мовами за допомогою супутникового зв’язку у 102 країни, однак вона також доступна через Інтернет кожному народу, де є Церква. У нас є більше 3000 колів. Кількість наших місіонерів повного дня перевищує 88000, а загальна кількість членів Церкви перетнула позначку в 15 мільйонів. Ці показники слугують свідченням того, що “камінь, який відсічено від гори без рук” продовжує котитися вперед, і зрештою наповнить “усю землю” (УЗ 65:2).

Та якого б розміру не сягнула організація Церкви, чи скільки б мільйонів членів Церкви не приєдналося до нас, до скількох би континентів і країн не увійшли наші місіонери, чи скількома б різними мовами ми не розмовляли, істинний успіх євангелії Ісуса Христа буде вимірюватися духовною силою кожного її члена. Нам потрібна сила переконання, яка перебуває в серці кожного відданого учня Христа.

Свідчення надії на викуплення є тим, що неможливо виміряти чи порахувати. Ісус Христос є джерелом цієї надії.

Ми прагнемо зміцнити свідчення молодих і літніх, тих, хто у шлюбі, і тих, хто ні. Нам потрібно навчати євангелії Ісуса Христа чоловіків, жінок і дітей, які належать до кожної раси й національності, багатих і бідних. Нам потрібні новонавернені і ті з нас, чиї предки були піонерами. Нам потрібно відшукувати тих, хто збився зі шляху, і допомогти їм повернутися до кошари. Нам потрібні мудрість, проникливість і духовна сила кожної людини. Кожен член цієї Церкви, як особистість, становить важливу складову всієї Церкви.

“Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне,—так і Христос.

Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне. …

Бо тіло не є один член, а багато” (1 Коринтянам 12:12–14).

Кожен член Церкви слугує свідченням про життя і вчення Ісуса Христа. Ми у стані війни з силами супротивника, і нам потрібні всі і кожен, якщо ми збираємося досягти успіху в роботі, яку Спаситель приготував для нас.

Ви можете подумати: “Що я можу зробити? Я—це лише одна людина”.

Безумовно, Джозеф Сміт іноді почувався дуже самотньо. Він набув величності, однак почав 14-річним хлопчиком, який мав запитання: “До якої з усіх церков мені приєднатися?” (див. Джозеф Сміт–Історія 1:10). Віра і свідчення Джозефа про Спасителя зросли, як мають зростати і наші: “рядок за рядком, приписання за приписанням, тут трохи і там трохи” (2 Нефій 28:30; див. також УЗ 128:21). Джозеф схилив коліна, щоб помолитися, і яка чудова подія сталася в результаті тієї молитви і Першого видіння!

Як один з Дванадцятьох апостолів, я свідчу про Господа Ісуса Христа. Він живий. Він є нашим Викупителем і нашим Спасителем. “Завдяки спокуті Христа все людство може бути спасенним” (Уложення віри 1:3). Він головує над цією Церквою. Він не є чужинцем для Своїх слуг. Коли ми рухатимемося в майбутнє зі спокійною впевненістю, Його Дух буде з нами. Нескінченною є Його сила благословляти і направляти життя тих, хто шукає істину і праведність. Я свідчу про Нього в ім’я Ісуса Христа, амінь.