Прийдіть до Христа, але не приходьте самі
Найкращий для вас спосіб поліпшити світ—це підготувати світ для Христа, запрошуючи всіх іти за Ним зараз.
Нещодавно я отримала листа від допитливої молодої жінки. Вона написала: “Я зовсім розгубилася. … Я не впевнена в тому, ким я є, але відчуваю, що я тут для чогось величного”.
Чи бувало так, що, задумуючись над тим, чи дійсно Небесний Батько знає, хто ви, і чи ви Йому дійсно потрібні, вас охоплювало подібне пронизливе почуття? Мої дорогі юні, а також дорослі друзі, я свідчу вам, що відповідь: так! Господь має план для вас. Він підготував вас до цього дня, саме для цього часу, щоб бути могуттю і силою для добрих справ у Його потужній роботі. Ви потрібні нам! Ця робота не була б такою величною без вас!
Під час зустрічі, про яку я плекаю священні спогади, наш улюблений пророк, Президент Рассел М. Нельсон, нагадав мені про дві прості істини, які є основоположними для вашої величної і славетної роботи.
Коли я сиділа на дивані разом зі своїм чоловіком, наш пророк підсунув свій стілець ближче, майже впритул до нас, і поглянув на мене своїми проникливими блакитними очима. Я не знаю, калатало моє серце чи зовсім перестало битися, коли він дав мені покликання служити генеральним президентом Товариства молодих жінок. Він поставив запитання, яке й досі відлунює в моєму серці: “Бонні, що найважливіше з того, що [молодь] має знати?”
На якусь мить я замислилась і сказала: “Їм потрібно знати, ким вони є”.
“ТАК!,—вигукнув він,—і їм необхідно знати свою мету”.
Наша божественна сутність
Ви є дорогоцінною, улюбленою дитиною Небесного Батька. Він любить вас настільки, що послав Свого Сина, Ісуса Христа, викупити вас і мене1. Спасителева любов до нас незмінна, навіть якщо ми схибимо! Ніщо не може відділити нас від любові Бога2. Пам’ятаючи про цю любов, ви зможете подолати збентеження світу, яке намагається послабити вашу впевненість у своїй божественній сутності та затьмарити ваше бачення свого потенціалу.
На конференції ЗЗМ я познайомилася з двома молодими жінками, які мали труднощі. Обидві ці молоді жінки казали, що зверталися до свого патріаршого благословення, аби знову відчути Господню любов і скерування особисто для себе. Знайдіть своє патріарше благословення, здуйте з нього порох, якщо це необхідно, і часто його вивчайте. Якщо у вас його немає, якнайшвидше отримайте його. Не зволікайте з тим, щоб дізнатися, що Господь хоче вам сказати зараз стосовно того, ким ви є.
Наша вічна мета
Друга істина, про яку того дня казав нам Президент Нельсон, стосується нашої мети. Це наш величний і благородний обов’язок.
Багато років тому моєму сину Теннеру було років п’ять, коли він вперше брав участь у футбольному матчі. Він був у такому захопленні!
Коли ми приїхали на гру, то зрозуміли, що для його команди призначаються ворота звичайного розміру—не якісь там маленькі переносні ворота, а ворота з великою сіткою, яка здавалася надто великою для п’ятирічних дітей.
Ворота виглядали гігантськими, коли я дивилася, як Теннер займає місце воротаря. Я так здивувалася. Чи він справді розуміє, в чому полягає його завдання біля сітки?
Пролунав свисток, і ми настільки захопилися грою, що забули про Теннера. Раптом один з гравців команди супротивника заволодів м’ячем і направив його прямо до Теннера. Я поглянула в тому ж напрямку, аби переконатися, що Теннер повністю готовий і стоїть на своєму місці, щоб захищати ворота. Але я побачила те, чого зовсім не сподівалася.
На якомусь етапі гри Теннер відволікся і почав просовувати свою ліву руку, заплутуючи її в сітку. Потім він зробив те саме правою рукою. Потім лівою ногою. А в кінці й правою ногою. Теннер повністю застряг у сітці. Він забув про свою мету і про те, що йому було довірено робити.
Хоча футбольна кар’єра Теннера не була довгою, його урок для мене того дня став незабутнім. Ми всі час від часу відволікаємося від того, чому ми тут, і спрямовуємо свою енергію на щось інше. Одна з найпотужніших зброй Сатани—відволікати нас хорошими і кращими справами, які, в часи потреби, можуть засліплювати і відводити від найголовнішої роботи, заради якої ми прийшли у цей світ3.
Наша вічна мета—прийти до Христа і активно разом з Ним виконувати Його величну роботу. Це так само просто, як те, чого навчав Президент Нельсон: “Кожного разу, коли ми робимо щось, що допомагає будь-кому … укладати свої завіти з Богом і дотримуватися їх, ми допомагаємо збирати Ізраїль”4. І коли ми виконуємо цю роботу разом з Ним, то більше Його пізнаємо і любимо.
Ми постійно прагнемо наближатися до Спасителя за допомогою віри, дорогоцінного покаяння і дотримання заповідей. Якщо ми зв’язуємо себе з Ним завітами і обрядами, в нашому житті з’являється більше впевненості5, захисту6 і глибокої та тривалої радості7.
Коли ми приходимо до Нього, то бачимо людей Його очима8. Прийдіть до Христа. Приходьте прямо зараз, але не приходьте самі!9
Євангелія Ісуса Христа не просто хороша; вона є основою всього. “Немає іншого шляху або засобу, якими людина могла б спастися, як тільки в Христі і через Нього”10. Нам потрібен Ісус Христос! Світу потрібен Ісус Христос11.
Пам’ятайте, найкращий для вас спосіб поліпшити світ—це підготувати світ для Христа, запрошуючи всіх іти за Ним.
У Книзі Мормона є історія, в якій з великою силою розповідається про те, як воскреслий Христос провів час з нефійцями. Чи уявляєте, як це відбувалося?
Коли Христос оголосив, що Він повинен повернутися до Батька, “Він кинув оком знову навколо12. Побачивши сльози на очах у людей, Він знав, що в серці вони бажають, аби Він ще залишився.
Він запитав: “Чи маєте хворих серед вас? Приведіть їх сюди. Чи маєте ви кривих, або сліпих, … глухих або яких інших стражденних? Приведіть їх сюди, і Я зцілю їх”13.
Маючи велике співчуття, Він не встановлював жодних обмежень і закликав усіх “інших стражденних”. Мені подобається, що для Ісуса Христа немає нічого надто великого, або надто малого, щоб бути зціленим.
Він знає також наші страждання і закликає привести до Нього стривожених, пригнічених, стомлених, гордовитих і тих, кого не розуміють, самотніх, або “інших стражденних”.
І всі “підій[шли] … ; і Він зцілив кожного. …
І вони всі, кого було зцілено і хто був здоровим, схилилися до Його ніг і поклонялися Йому”14.
Кожного разу, коли я це читаю, то запитую себе: Кого я приведу до Христа? Кого ви приведете?
Чи зможемо ми поглянути знову, як і Він, щоб переконатися, що ніхто не залишився поза увагою, і запросити кожного прийти і пізнати Його?
Хочу поділитися прикладом того, як просто це можна робити. Моя 15-річна подруга Пейтон мала просту мету—читати кожного дня по 5 віршів під час сніданку, але вона робила це не сама. Пейтон, “поглянувши знову”, запросила на читання своїх батьків, братів і сестер і навіть свого п’ятирічного братика. Цей, на перший погляд, простий вчинок, є тим, чого навчав Христос, коли запрошував: “Приведіть їх сюди”.
Це запрошення від Господа все ще дійсне і сьогодні. Молоді жінки і молоді чоловіки, почніть зараз у своїй домівці. Чи будете ви молитися і запитувати Небесного Батька, як ви можете підтримувати своїх батьків, які намагаються продовжувати свій шлях до Ісуса Христа? Їм потрібні ви, так само, як і вам потрібні вони.
Потім погляньте знову на своїх братів і сестер, друзів і сусідів. Кого ви приведете до Христа?
Спаситель проголосив: “Знайте, Я є світло; Я подав приклад для вас”15. Ми можемо відчувати любов і мир Спасителя, якщо разом з Ним спасаємо Божу сім’ю, бо Він пообіцяв: “Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя”16.
Який славетний час, щоб долучитися до справи Христа!
Так, ви тут для чогось величного. Я приєднуюся до Президента Нельсона, який сказав: “Ви потрібні Господу, щоб змінювати світ. Приймаючи Його волю і виконуючи її, ви побачите, що досягаєте неможливого!”17
Я сміливо свідчу, що Господь знає, ким ви є, і Він вас любить! Разом ми будемо сприяти досягненню Його цілі аж до того величного дня, коли Христос Сам повернеться на землю і покличе нас прийти “сюди”. Ми з радістю зберемося разом, бо ми є тими, хто прийшов до Христа, і ми прийшли не самі. В ім’я Ісуса Христа, амінь.