2003
Особиста відповідальність носія священства
Листопад 2003


Особиста відповідальність носія священства

Коли висвячують у чин священства, вам дарують повноваження. Але сила здобувається тоді, коли ці повноваження застосовуються у праведності.

Мої дорогі брати по священству, хоча ми належимо до різних націй, ми, як сказав Павло, маємо «одного Господа, одну віру, одне хрищення»1. Але сила віри кожного з нас розвивається окремо, а не як групи.

Наприклад, подумайте про віру хлопчика років восьми з перитонітом, якого необхідно було негайно оперувати. Лежачи на операційному столі, він подивився на хірурга і сказав: «Лікарю, чи не помолитеся ви за мене перед операцією?»

Хірург здивовано подивився на хлопчика і сказав: «Не думаю, я не можу молитися за тебе».

Тоді хлопчик сказав: «Якщо ви не молитиметеся за мене, то, будь ласка, зачекайте, щоб я міг помолитися за себе». Там, на операційному столі, хлопчик став на коліна, склав руки і почав молитися. Він сказав: «Небесний Батьку, я лише маленький сирота. Я дуже хворий, і ці лікарі робитимуть мені операцію. Будь ласка, допоможи їм зробити це добре. Небесний Батьку, якщо все закінчиться добре, я буду хорошим хлопчиком. Дякую за те, що ти допомагаєш мені». Потім він знову ліг, подивився на сповнені сльозами очі лікарів і сестер, і сказав: «Тепер я готовий»2.

Він видужав, а його духовність набиралася сили. Ви, брати, старші за віком і вам даровано священство. Ваші кворуми священства дають вам можливості для товаришування, служіння і навчання. Але розвивати силу в священстві—це особистий обов’язок. Тільки кожен окремо може розвинути міцну віру в Бога і сильне бажання молитися індивідуально. Тільки кожен окремо ви можете виконувати заповіді Бога. Тільки кожен окремо ви можете каятися. Тільки кожен окремо ви можете стати гідними обрядів спасіння і піднесення. І, коли ви запечатаєтеся з дружиною, її сила і потенціал збільшать ваші.

Я належу до чудового кворуму священства. Ми відчуваємо прекрасний дух братерства. Ми молимося разом, ми служимо разом. Ми навчаємо, любимо і підтримуємо один одного. Кожен з Дванадцятьох працював у своїй галузі—бізнес, освіта, право і наука. Але жодного не було покликано на служіння через його досягнення. В дійсності, усі чоловіки, яких покликано на відповідальні посади у священстві, обрані через те, хто вони є і ким можуть стати3.

За своє життя ви матимете широку розмаїтість обов’язків і вантаж відповідальності. Багато з них тимчасові і ви полишите їх після звільнення. (Ви, ймовірно, не будете опиратися своєму відкликанню, щоб попрацювати над власним благополуччям). Але вас ніколи не звільнять від обов’язків, пов’язаних з вашим особистим і сімейним розвитком.

Коли висвячують у чин священства, вам дарують повноваження. Але сила здобувається тоді, коли ці повноваження застосовуються у праведності.

Відповідальність перед Господом

Від Президента Церкви до щойно висвяченого диякона—всі ми відповідальні перед Господом. Ми повинні бути правдивими і вірними та жити за кожним принципом і вченням, яке Він дав нам. Ми не можемо шукати компромісу з одкровенням або заповідями. Він довіряє нам «будувати царство Бога і встановлювати його праведність»4.

Одного дня кожний з нас складатиме звіт перед Господом5. Я усвідомив це багато років тому під час серйозної розмови з близьким мені другом, який стояв на порозі смерті. Я запитав його, чи готовий він до смерті. Я ніколи не забуду його відповідь. З мужністю і переконанням він сказав: «Моє життя готове для перевірки».

Коли Джозеф Сміт відчув наближення смерті, він сказав: «Я йду, як ягня на заклання; але я спокійний як літній ранок; моя совість чиста від провин перед Богом і перед усіма людьми»6.

Настав час, щоб підготуватися до власного завершального інтерв’ю. Ви могли б запитати себе: «Чи сплачую я десятину з бажанням в серці? Чи дотримуюся я Слова мудрості? Чи моя мова вільна від непристойності і богохульства? Чи я морально чиста людина? Чи дійсно я вдячний за Спокуту, яка робить можливим моє воскресіння і вічне життя? Чи я шаную храмові завіти, які з’єднають мене з близькими навічно?» Якщо ви можете чесно сказати «так», ви розвиваєте силу в священстві.

Дар Святого Духа може додати цієї сили. Писання розповідають про людей, які отримали дар Святого Духа, але не знали про це7. Не дозволяйте, щоб це сталося з вами. Плекайте цей дар і будьте гідними цього обіцяння Бога: «Вимовляйте думки, які я вкладатиму у ваші серця, і вас не буде посоромлено перед людьми; бо буде дано вам у той самий час, так, у ту саму мить, що вам слід казати»8.

Особиста відповідальність і сила священства

Повноваження священства існувало в багатьох розподілах: за часів Адама, Ноя, Еноха, Авраама, Мойсея, в зеніті часів, за часів яредійців, нефійців тощо. Усі попередні розподіли були обмежені в часі, бо кожний закінчувався відступництвом. Вони також були обмежені малими частинами планети Земля. На відміну від них, наш розподіл—розподіл повноти часів—не буде обмеженим ні часом, ні місцем. У всьому світі він буде представляти увесь, завершений і досконалий союз, об’єднуючи разом розподіли, ключі, влади і слави від часів Адама до сучасності9.

Ааронове священство було відновлено 15 травня 1829 року Іваном Христителем; Мелхиседекове священство—невдовзі після цього Петром, Яковом і Іваном10. Інші небесні посланці передали особливі ключі священства. Мороній тримав ключі Книги Мормона11. Мойсей приніс ключі збирання Ізраїля і керування десятьма колінами12. Іліяс передав ключі відновлення усього13, включаючи Авраамів завіт14. Ілля дарував ключі повноваження запечатування15.

Ви знаєте, що таке ключі. У вашій кишені можуть бути ключі від дому чи машини. З іншого боку, ключі священства невідчутні і невидимі. Вони «запускають» повноваження священства. Деякі ключі навіть передають силу зв’язувати на небесах так само, як на землі16.

Джозеф Сміт дарував ключі священства Дванадцятьом17. Ті ключі передавалися наступним провідникам. Сьогодні Президент Гордон Б. Хінклі має владу над усіма відновленими ключами, які мали «усі ті, хто отримав їх у розподілі будь-якого часу від початку сотворіння»18.

Якщо пам’ятати про історію цієї доктрини, стає зрозуміло, що ніхто не може придбати священство. Писання проголошує, що «чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон»19.

Бути носієм священства означає, що ви маєте особисту відповідальність звеличувати своє покликання. Нехай кожна можливість служити допоможе розвинути вашу силу у священстві. У вашому зовнішньому вигляді беріть приклад з сучасних пророків. Це є смиренним виявом того, що ви дійсно зрозуміли важливість «Святого Священства за чином Сина Бога»20.

Коли у вас, брати, є нагода застосувати Мелхиседекове священство, подумайте, що вам треба робити. Коли ви покладаєте руки на голову людини, ви не просто промовляєте молитву, для якої, звісно, повноваження не потрібно. Ви маєте владу рукопокладати, висвячувати, благословляти і говорити в ім’я Господа21. Пам’ятайте Його обіцяння: «Усіх, кого ти благословиш, я благословлю»22 і «я вділю тобі від свого Духа, … і тоді знатимеш ти … все … стосовно праведного, з вірою, віруючи Мені, що отримаєш»23.

Щоб звеличувати свої покликання в Аароновому священстві, ви, молоді чоловіки, повинні докладати всіх зусиль для виконання п’яти особистих цілей:

  • Набувати знань про євангелію Ісуса Христа;

  • Бути гідними служіння на місії;

  • Утримувати себе морально чистими і гідними увійти у святий храм;

  • Здобувати освіту;

  • Дотримуватися церковних норм і бути гідними вашого майбутнього подружжя.

Як вам запам’ятати ці п’ять цілей? Дуже просто. Подивіться на свою руку. Нехай ваш вказівний палець вказує на писання. З них ви отримаєте краще знання євангелії Ісуса Христа, а потім будете жити згідно з Його вченнями. Нехай ваш середній палець нагадує вам про гідність щодо місіонерського служіння. Нехай ваш підмізинний палець нагадує вам про шлюб, ендаумент, запечатування і благословення храму. Нехай ваш мізинець нагадує вам, що здобуття освіти є релігійним обов’язком24. Нехай ваш великий палець, піднятий догори, нагадує вам про дотримання норм Церкви і необхідність бути гідними вашого вічного подружжя. Досягнення цих п’яти цілей благословить ваше життя.

Ви, носії Мелхиседекового священства, повинні бути гідними найвищого чина священства. «І для того, щоб здобути [його], чоловік має ввійти в цей чин священства [що означає новий і вічний завіт шлюбу]; a якщо не ввійде, то не зможе здобути його»25.

Цей завіт ушанований, якщо ви шануєте вашу дружину. Найвищим пріоритетом чоловіка має бути піклування про його дружину. Будьте чесними з нею. Ніколи не дозволяйте вашим очам дивитися на порнографію, а також не використовуйте вульгарну мову. Рішення, що прийняті завдяки свободі волі, обмежать волю людини в майбутньому. Ви не можете використовувати свободу волі і уникнути підзвітності і відповідальності за кожний вибір.

Ніколи не забувайте, що «права священства нерозривно пов’язані з силами небес… [Ці сили] можуть контролюватися і управлятися тільки за принципами праведності»26. Якщо ми використовуємо цю силу, щоб приховувати наші гріхи, задовольняти нашу гордовитість, наше суєтне честолюбство, чи контролювати інших у будь-якій мірі неправедності, ми втрачаємо і повноваження, і силу священства27.

Брати, служіть з добротою, довготерпінням, м’якістю, лагідністю, любов’ю нелицемірною, чистим знанням і милосердям до всіх28. Тоді «вчення священства потече [тобі] на душу, як роса з неба»29.

Будь ласка, знайте про нашу любов і вдячність за кожного з вас. Ми вдячні вам за вашу віру, ваше служіння і силу вашої підтримки. Нехай ви, ваші близькі і ваші нащадки будуть благословенні вашим праведним бажанням здобути силу в священстві!

Бог живий. Ісус є Христос. Він керує Своєю Церквою через Своїх пророків і апостолів. Я свідчу про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Ефесянам 4:5.

  2. Див. George Albert Smith, Sharing the Gospel with Others comp. Preston Nibley (1948), 144–145.

  3. Див. Матвій 20:16; 22:14; 1 Петра 2:9; Об’явлення 17:14; Алма 13:3, 6, 9; 3 Нефій 12:1; див. УЗ 3:10; 52:1; 95:5; 121:34, 40–46.

  4. Переклад Джозефа Сміта, Матвій 6:38.

  5. Див. Євреям 13:17; Алма 5:18; 11:43; див. УЗ 72:13–16.

  6. Див. УЗ 135:4.

  7. Див. 3 Нефій 9:20.

  8. Див. УЗ 100:5–6.

  9. Див. УЗ 128:18.

  10. Див. Джозеф Сміт—Історія 1:72; УЗ 27:8, 12.

  11. Див. УЗ 27:5.

  12. Див. УЗ 110:11.

  13. Див. УЗ 27:6.

  14. Див. УЗ 110:12.

  15. Див. Joseph Smith, Teachings of the Prophet Joseph Smith, sel. Joseph Fielding Smith (1976), 337–338; також УЗ 27:9; 110:13–16; 128:21.

  16. Див. Матвій 16:19; 18:18; УЗ 124:93; 127:7; 128:8, 10; 132:46.

  17. Див. Joseph Fielding Smith, Doctrines of Salvation, comp. Bruce R. McConkie, 3 vols. (1954–1956), 3:154–156.

  18. Див. УЗ 112:31; див. також УЗ 128:18.

  19. Євреям 5:4.

  20. Див. УЗ 107:3; див. також Переклад Джозефа Сміта, Євреям 7:3; Алма 13:1.

  21. Див. УЗ 1:20, 38; 84:19–22, 26–27; 107:18–20; 124:39–46; 133:6.

  22. Див. УЗ 132:47.

  23. Див. УЗ 11:13–14.

  24. Див. УЗ 130:18–19.

  25. Див. УЗ 131:2–3; квадратні дужки є в оригіналі.

  26. Див. УЗ 121:36.

  27. Див. УЗ 121:37.

  28. Див. 2 Солунянам 1:3; УЗ 121:41–42.

  29. Див. УЗ 121:45.