Молоді чоловіки—володарі ключів

Я тримаю в руці примірник посібника для Недільної школи під назвою Провідники про Писання, який було видано у 1947 році. Авторами були Меріон Дж. Мерклі і Гордон Б. Хінклі. П’ятдесят шість років тому! Цей посібник був у моєму домі протягом багатьох років і частково надихнув мене на цей виступ.

Однією з найвизначніших подій Відновлення є відновлення Ааронового священства у травні 1829 року. Іван Христитель явився пророку Джозефу Сміту і Оліверу Каудері.

Джозеф розповідає:

«У той час, як ми молилися і зверталися до Господа, з неба зійшов посланець у хмарі світла і, поклавши свої руки на нас, висвятив нас, кажучи:

«Вам, мої товариші у служінні, в ім’я Месії я передаю священство Аарона, яке володіє ключами священнослужіння ангелів, і євангелії покаяння і хрищення зануренням для відпущення гріхів»¹.

У роботі цієї сесії священства Генеральної конференції беруть участь десятки тисяч молодих людей, які є носіями Ааронового священства і належать до кворумів дияконів, учителів і священників у всьому світі. Кожним кворумом керує президентство кворуму, включаючи президента, який має ключі керування окремим кворумом священства.

Багато хто з нас вважає цих молодих провідників надто молодими, щоб займати ці важливі відповідальні посади. Давайте на прикладі окремих людей подивимося, як молодь може насправді працювати.

По-перше, пророк Єремія:

«І прийшло мені слово Господнє, говорячи:

«Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!

А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!..

Господь же мені відказав: «Не кажи: «Я юнак», бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу…»

«І простяг Господь руку Свою, і доторкнувсь моїх уст та й до мене сказав: «Ось дав в твої уста слова Мої!»².

Якщо Господь побажає, чи не зможе Він також вкласти слова в уста 13-річного президента кворуму дияконів, який «володіє ключами священнослужіння ангелів»?

Інший молодий чоловік, Тимофій, став напарником апостола Павла. Послання Павла до Тимофія є даниною вірі та свідченню цього дуже молодого чоловіка. Дозвольте мені прочитати кілька уривків з цих послань:

«З цієї причини… розігрів[ай] Божого дара, який у тобі через покладання рук моїх.

[Христос] нас спас і покликав святим покликом»³.

«І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим…»⁴

Чи не міг би 14-річний президент кворуму вчителів, як і Тимофій, отримати «Божий дар», якщо його рукопоклав єпископ? Чи є покликання президента кворуму вчителів також «святим покликанням»? Чи може 16-річний священик бути «мудрим»? Писання гучно відповідають: «ТАК!»

Один з найяскравіших прикладів дуже молодого чоловіка, який зробив внесок величезного значення, є Мормон. Давайте прочитаємо частину його розповіді:

«І ось я, Мормон, пишу літопис про те, що я бачив, і чув, і називаю його Книгою Мормона.

І приблизно в той час, коли Аммарон ховав літописи під захист Господа, він прийшов до мене (мені було тоді близько десяти років і мене починали навчати дечому згідно з знаннями мого народу), і Аммарон сказав мені: Я відчуваю, що ти розсудлива і з швидким сприйняттям дитина.

І ось [одного дня] ти візьмеш пластини Нефія собі, а решту залишиш в тому місці, де вони є; і ти вигравіюєш на пластинах Нефія все, що ти спостерігав стосовно цього народу»⁵.

«І незважаючи на те, що я був молодим, я був міцної статури; отже, народ Нефія призначив мене, щоб я був їхнім вождем, тобто полководцем їхнього війська.

[І] сталося, що у свої шістнадцять років я став на чолі війська Нефійців»⁶.

Яка чудова послідовність подій у молодому віці! Він почав підготовку свого служіння пророком у віці 10 років, отримуючи знання з давніх священних літописів. Отримавши призначення від народу Нефія, він став на чолі нефійських військ у віці 16 років.

У червні того року, коли мені виповнилося 12, я був травмований конем під час доставки пошти у північне поселення Юти. Мене помістили в інвалідний візок на шість місяців, і тільки в день Різдва того року я зміг ходити. Я пам’ятаю, як члени президентства мого кворуму дияконів прийшли до мого дому, щоб відвідати мене. Дейл Рекс, Даг Маккеннон та інші 13-річні провідники з президентства кворуму дияконів, здавалось, розуміли свої обов’язки щодо мене як члена їхнього кворуму.

Нещодавно я стояв біля місця видачі багажу у Солт-Лейкському міжнародному аеропорту, коли до мене підійшла жінка і запитала моє ім’я. Я впізнав її, колишню однокласницю, з якою ми багато років тому навчалися в школі Саут Річ Хай. Вона змінилася з того часу, коли я бачив її востаннє. Вам усім знайоме те почуття незручності, яке виникає під час зустрічі однокласників. У неї додалося сивини і кількох зморшок. (Зрозуміло, я не змінився). Було очевидним, що вона зустрічала свою дитину-місіонера, який повертався з місії. Це мене здивувало. Вона ще вчилась у школі, коли її сім’я, в якій не було членів Церкви, переїхала до нашого маленького поселення. Її звали Еліс Гомес, вона була приблизно того ж віку, що я і мої друзі. Я пам’ятав, що вона була дружелюбною і завжди ввічливою, але ніколи не відвідувала жодних церковних зборів.

Я сказав їй: «Еліс, розкажи про себе. Очевидно, зараз ти активний член Церкви, але у шкільні роки ти ніколи до неї не приєднувалася».

Її відповідь була засуджуючою: «Ніхто ніколи не пропонував мені цього!» О-о-о! Наш кворум дійсно залишив це поза своєю увагою.

На Ямайці я дізнався про молодих носіїв священства, які вирішили допомогти місіонерам у їхній роботі. І кворум молодих чоловіків пішов стукати у двері, намагаючись знайти людей, які б хотіли зустрітись з місіонерами. Незабаром у них було більше домовленостей, ніж місіонери могли задовольнити.

Кворум священиків у Кейсвіллі, Юта, вирішив, що вони не втратять жодного члена свого кворуму. Увесь кворум пішов до дому малоактивного члена і провів недільний урок, сидячи навколо його ліжка. Незабаром, той молодий чоловік приєднався до свого кворуму, щоб провести недільний урок в іншому домі.

На 2003 рік у Церкві існує більше 26000 приходів і філій з приблизно 78000 кворумами дияконів, учителів і священиків. Яка ж це велика армія!

Внесок кворумів Ааронового священства щодо навернення, утримання і активізації інших членів у кворумах міг би бути дуже великим.

Якщо 16-річний Мормон міг командувати великою армією, Єремія, будучи дитиною, міг отримати слова у свої вуста від Всемогутнього Бога, а Тимофій міг бути мудрим, яким він і був, тоді кожний молодий чоловік, який чує мій виступ, може виконати завдання, доручене йому у кворумі.

Обов’язки кворумів Ааронового священства не менш важливі, ніж обов’язки кворумів старійшин і груп первосвящеників. Пам’ятайте, вони володіють «ключами священнослужіння ангелів». Нам потрібні молоді чоловіки, які з вірою виконують свої покликання, знаючи, що їх висвячено, щоб діяти у чині, до якого їх було призначено.

В ім’я Ісуса Христа, амінь.