Відданий і вірний

Як і у випадку з усіма Божими пророками, Джозефа Філдінга Сміта було передвисвячено прийти на землю у призначений Господом час (див. Дії 17:26). Джозеф був четвертою дитиною, але першим сином Джуліани Лемсон Сміт. У дусі смирення вірної матері, якою була Анна у Старому Завіті (див. 1 Самуїлова 1:11), Джуліана склала обітницю, що якщо Господь дасть їй сина, “вона зробить усе можливе, щоб допомогти йому прославити Господа та його батька”³. Господь не лише відповів на її прохання, але ще до народження сина показав їй, що дитину одного дня буде покликано служити Його особливим свідком у Кворумі Дванадцятьох Апостолів⁴.

Джозеф народився 19 липня 1876 року у Джозефа Ф. і Джуліани Лемсон Сміт. На час народження Джозефа його батько був апостолом і радником Президента Бригама Янга. Коли Джозефу було 9 місяців, батьки взяли його на освячення храму в Сент-Джорджі, шт. Юта. З гумором він пізніше казав: “Моїм першим церковним покликанням було супроводжувати Бригама Янга на освячення храму в Сент-Джорджі”⁵.

Коли в 19-річному віці Джозеф отримав своє патріарше благословення, натхненний патріарх поклав руки йому на голову і проголосив: “Ти матимеш привілей дожити до глибокої старості і за волею Господа ти маєш стати могутнім чоловіком в Ізраїлі. … Ти дійсно стоятимеш між людьми, як пророк і одкровитель для них, бо Господь благословив тебе і висвятив на це покликання”⁶.

Для Джозефа Філдінга Сміта “сім’я є найважливішою організацією в часі та вічності”⁷. Він зростав у сім’ї, де все скеровувалося любов’ю, вірою, високими моральними нормами і принципом старанної праці, і він постійно прагнув привнести такі самі принципи у свою власну сім’ю. (Див. розділи 4, 15 і 16 книги Учення Президентів Церкви: Джозеф Філдінг Сміт).

Він одружився з Луї Емілі Шертліфф у Солт-Лейкському храмі в 1898 році. Через рік його покликали на місію на два роки до Великобританії, у чому його вірно підтримувала дружина. Після повернення вони знову почали жити разом, і Господь благословив їх народженням двох дочок. На жаль, під час важкої третьої вагітності Луї пішла з життя.

У своєму смутку Джозеф молився: “Допоможи мені, я благаю Тебе, жити так, щоб бути гідним зустріти її у вічній славі, аби бути знову разом з нею і ніколи більше не бути нам роз’єднаними. … Допоможи мені виховати моїх безцінних крихіток, щоб вони залишилися чистими й непорочними впродовж всього свого життя”⁸.

Дослухаючись до порад свого батька, цей скорботний батько двох малюків з молитвою шукав дружину і матір для них. За свої праведні бажання він був благословенний тим, що у його життя увійшла Етель Джорджина Рейнольдс. Вони уклали шлюб у Солт-Лейкському храмі у листопаді 1908 року. Ця прекрасна жінка стала матір’ю двом першим дочкам Джозефа і пізніше народила ще дев’ятьох дітей.

Якось, їдучи на конференцію колу, Апостол невідступно думав про важкі тягарі, які несла його дружина. Він написав їй листа, в якому було сказано: “Я думаю про тебе і хотів би постійно бути з тобою наступні кілька тижнів і дбати про тебе. Я допомагатиму тобі в усьому, і сподіваюся, що ти відчуєш мій вплив. Скажи дітям, щоб вони добре ставилися до тебе й одне до одного”⁹. Потім він поділився з нею глибокими почуттями свого серця за допомогою вірша, який пізніше став одним з наших гімнів “Does the Journey Seem Long?” (Довгим видався шлях?) (№ 127).

На жаль, у 1937 році Етель померла. На час її смерті в домі залишалося ще п’ятеро неодружених дітей. Старійшина Сміт отримав відчуття шукати нову дружину і супутницю. У 1938 році він одружився з Джессі Еванс Сміт в Солт-Лейкському храмі.

Людина, яка їх добре знала, писала: “Незважаючи на їхню різницю у віці у двадцять шість років та відмінність в темпераменті, походженні та освіті, Джозеф Філдінг і Джессі Еванс Сміт дивовижним чином підходили одне одному. … Прокласти міст над широкою прірвою між цими двома вкрай різними особистостями була здатна щира любов і повага, які вони відчували одне до одного”¹⁰ (див. сс. 7–25 посібника).

Джозеф Філдінг Сміт був відомий у Церкві як знавець Писань і євангельського вчення. Ще з юності у нього було нездоланне бажання шукати “знання, саме через навчання і також через віру” (УЗ 88:118). Ще до виповнення 10 років він двічі прочитав Книгу Мормона. Коли друзі хотіли його побачити, то часто знаходили у сіннику, де він читав Писання¹¹.

Через багато років він розповідав на зборах: “Скільки себе пам’ятаю, з того часу, коли я тільки почав читати, мені приносило більше втіхи й задоволення вивчення Писань, … ніж будь-що інше в усьому світі”¹² (Див. розділи 10 і 18).

Якось Президент Гебер Дж. Грант (1856–1945) похвалив обізнаність президента Сміта, сказавши: “Я вважаю вас найвидатнішим знавцем Писань серед усіх генеральних авторитетів Церкви”¹³.

Його жага до навчання не означала, що він не займався спортом чи не грав у ігри в дитинстві й навіть у зрілому віці. Йому подобалося грати в бейсбол і багато ігор, в які грає молодь у сільській місцевості. У дорослому віці він став завзятим гравцем у гандбол і регулярно ходив на спортивні заходи своїх дітей. Він також брав участь у спортивних заходах, коли збиралася вся сім’я. Я з усмішкою пригадую гру в софтбол, коли дідусь зробив сильний удар по м’ячу, а той потрапив у фотоапарат дядька, який знімав у лівій частині поля.

Ще до покликання апостолом Джозефа Філдінга Сміта знали як захисника віри, через що дехто помилково вважав його суворою людиною. Хоча він був неослабним у своєму бажанні вірно дотримуватися своїх завітів і заохочувати всіх прийняти відновлену євангелію Ісуса Христа, існувала його лагідніша сторона, яку охоче визнавала його сім’я та соратники. Президент Спенсер В. Кімбол (1895–1985) розповідав: “Багато разів ми казали, що оскільки Дванадцятеро будуть судити Ізраїль, будь-хто з нас був би радий потрапити до його рук, бо його присуди будуть добрими, милостивими, справедливими і святими”¹⁴.

Президент Сміт показав приклад такої доброти на зборах, де обговорювався випадок з автомобілем, що належав Церкві. Літній чоловік, який керував вантажівкою з овочами і не мав страховки, став причиною аварії. Після певного обговорення було рекомендовано, щоб Церква подала цю справу до суду. Однак Президент Сміт узяв слово: “Так, ми можемо це зробити. І якщо ми добре постараємося, то може нам навіть пощастить і ми заберемо вантажівку у бідної людини; і як же він тоді буде заробляти на життя?” Комітет змінив свою рекомендацію і залишив ту справу¹⁵.

Я відчув, як його люблять інші люди, коли підійшов до Президента Гарольда Б. Лі (1899–1973) на Солт-Лейкському кладовищі після освячення могили Президента Сміта. Я сказав йому: “Президенте Лі, як член сім’ї я хочу щоб ви знали, що ми дуже вдячні за доброту, виявлену моєму дідусеві”. У відповідь він поглянув мені у вічі і з ніжністю сказав: “Я любив того чоловіка!”

Служіння Президента Сміта відзначалося послухом наказу проповідувати покаяння, що міститься в Писаннях (див., наприклад, УЗ 6:9; 11:9). Він казав: “Я вважав своєю місією, бо отримав сильне спонукання, думаю, від Духа Господа під час моїх подорожей колами Сіону, говорити людям, що зараз настав день покаяння, і закликати святих останніх днів пам’ятати про їхні завіти, … переконуючи їх бути вірними і відданими в усьому”¹⁶. (Див. розділ 5).

Упродовж своїх майже 96 років життя Президент Сміт молився, щоб він залишався вірним і відданим та витерпів до кінця. Дійсно, президент Бойд К. Пекер, нинішній президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, зазначив: “У свої дев’яносто з чимось років він молився, щоб він міг “дотримуватися своїх завітів та зобов’язань і витерпіти до кінця”¹⁷.

Для Президента Сміта слова “вірний і відданий” були не просто часто повторюваною фразою. Це був щирий вираз його надії стосовно всіх людей—членів Церкви, які уклали завіти, й навіть усіх дітей нашого Небесного Батька. “Ми повинні бути найпершими,—просив Президент Сміт,—в усьому, що стосується царства Божого і Його праведності. Будьмо відданими і вірними завжди, маючи бажання дотримуватися заповідей Господа і шанувати Його та пам’ятати завіти, які ми з Ним уклали. Про це я молюся від імені усього Ізраїля”¹⁸. (Див. розділи 19–22).

Коли ви з молитвою обмірковуватимете його натхненні вчення, ваше свідчення зміцниться і ви будете благословенні глибшим розумінням чистих і простих істин євангелії Ісуса Христа. Цей навчальний курс збільшить ваше бажання жити “вірно і віддано”.