Як розуміти і залучати наших братів і сестер ЛГБТ
Автор живе в шт. Юта, США.
Ми всі можемо сприяти єдності наших приходів і громад.
У перші кілька місяців після того, як мене було покликано єпископом, я був здивований тим, що три пари батьків мого приходу, кожна з яких приватно зі мною зустрілася, повідомили про те, що у них є дитина, яка вважає себе геєм чи трансгендером. У кожному з випадків батьки виявляли щиру любов до своєї дитини, але в той же час були дещо занепокоєні тим, як їхня дитина буде вписуватися в приходську громаду.
Згодом інші сім’ї також поділилися зі мною подібною інформацією, і я зрозумів, що хоча й не дуже добре знайомий з цією темою, однак, будучи єпископом, я матиму привілей допомагати всім членам свого приходу ставати більш згуртованими, незалежно від того, що відбувається в їхньому житті.
Я швидко зрозумів, що аби стати більш ефективним єпископом, мені необхідно мати бажання зрозуміти почуття членів Церкви, які вважають себе ЛГБТ, а також їхніх сімей. Тож завдяки щирим і відвертим розмовам, спробам і помилкам, поглибленому вивченню цієї теми та бажанню покладатися на Господа в пошуках розуміння, я багато всього дізнався щодо того, як можу краще підтримувати членів церкви за таких обставин у їхніх намаганнях прийти до Ісуса Христа.
У мене відкрилися очі на те, якою великою є потреба в єдності та розумінні, і я засвоїв кілька уроків, що допомогли мені, єпископу, створити кращу атмосферу залученості до громади братів і сестер ЛГБТ. Я сподіваюсь, що коли провідники та інші люди читатимуть те, про що я дізнався, вони знайдуть кілька корисних ідей, що підійдуть до їхньої ситуації.
Урок 1: Дослухатися до сучасних апостолів
Я швидко зрозумів, як важливо добре знати, чого останнім часом навчали апостоли стосовно цієї теми.
Прекрасна істина Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів полягає в тому, що нас ведуть сучасні апостоли і пророки (див. Учення і Завіти 1:30). А для мене слово сучасні означає те, що ми маємо скерування у наш час стосовно того, як застосовувати євангелію до потреб нашого часу. Тож якщо ми покладаємося лише на сказане в минулому, то можемо пропустити прекрасне і важливе скерування, яке Господь надає через сучасних пророків.
Одним з ресурсів, який допоміг мені проглянути останні вчення апостолів, був розділ Life Help на церковному вебсайті, особливо сторінки під назвою “Same-Sex Attraction” (Потяг до осіб своєї статі) і “Transgender” (Трансгендери). Ось кілька тверджень, які особливо мені запам’яталися:
-
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Розмаїття, яке ми зараз спостерігаємо в Церкві, можливо є лише початком. Чесно кажучи, я думаю, що ми будемо бачити, як це розмаїття сягатиме все більших масштабів. … Той факт, що люди можуть привносити різні дари та бачення, а також широкий діапазон розбіжностей, попереднього досвіду і випробувань, з якими вони стикаються, покаже нам, що насправді є важливим у євангелії Христа. І, можливо, багато всього, що з’явилося з часом, більше стосується культури, ніж доктрини, тож поступово відпаде, а ми по-справжньому навчимося бути учнями Христа”1.
-
Старійшина Квентін Л. Кук, з Кворуму Дванацятьох Апостолів, закликає “бути в перших рядах, коли йдеться про вияв любові, співчуття і підтримки. Нехай у нас не буде сімей, які не сприйматимуть або не поважатимуть тих, хто вибрав інший спосіб життя через свої почуття до осіб своєї статі”2.
Аби заохочувати членів свого приходу вивчати вчення апостолів, з якими вони звернулися останнім часом, ми присвятили один з об’єднаних уроків під час п’ятої неділі місяця обговоренню того, як краще виконувати ці настанови. Той урок, як виявилося, став дуже корисним, проникливим і повчальним.
Урок 2: Вибирайте віру, а не страх
Усе невідоме може лякати. Мені, щойно покликаному єпископу, було страшно спілкуватися з членом свого приходу, якого називали геєм і який потребував духовної допомоги. Було нелегко вести обговорення на цю тему і давати поради батькам молодих людей, які не могли розібратися зі своєю сутністю.
У розумі виникала хвиля тривожних думок:
“А якщо я скажу щось не те?”
“А якщо я буду здаватися надто консервативним або надто безкомпромісним?”
“А чи знаю я достатньо, щоб допомогти?”
Одного дня, думаючи про свої страхи, я занурився у вивчення уривків з Писань, де йшлося про страх. Я відчув спокій, коли прочитав: “Досконала любов нехтує всяким страхом” (Moроній 8:16), і що “страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть” (1 Івана 4:18).
Ці істини допомогли мені пам’ятати, що коли я керуюся в своїх діях щирою любов’ю, то можу бути впевнений в отриманні скерування й допомоги від Господа.
Я можу свідчити, що коли хотів і був достатньо смиренний, аби діяти за спонуканнями Святого Духа, навіть коли я почувався некомпетентним у незнайомих ситуаціях, я бачив здійснення обіцяння стосовно того, що Бог “слабке [зробить] сильним” (Eтер 12:27).
Урок 3: Користуйтеся простими прийомами—для провідників
Шукаючи поради в надійних джерелах стосовно цієї теми, я знайшов кілька практичних ідей, які позитивно вплинули на мою здатність у якості єпископа створювати громаду, де всі почуваються бажаними. Покладаючись на Духа, ви зможете пристосувати деякі з наступних пропозицій до потреб вашого приходу:
-
Говоріть з людьми, яким знайомі проблеми ЛГБТ. Це допоможе вам дізнатися, що робити і в якому напрямку рухатися. Серед цих людей можуть бути: президент колу, рада вашого приходу, інші єпископи у вашій місцевості, друзі, яким ви довіряєте, і члени вашого приходу, які вважають себе ЛГБТ, та їхні сім’ї. Церковна вебсторінка “Same-Sex Attraction” (ChurchofJesusChrist.org/topics/gay) також може дати скерування. Навколо нас так багато допомоги, і жодного з нас не залишено на самоті у виконанні наших покликань.
-
Смиренно діліться своїм свідченням і також не бійтеся запитувати про те, що ви до кінця не розумієте. Ми надаємо підтримку, виявляючи готовність вислухати і навчатися.
-
Не бійтеся вибачитися, якщо ви сказали чи зробили щось образливе, навіть якщо ненавмисно. Взаємна відкритість будує довіру.
-
Якщо хтось із друзів або членів приходу робить неналежні чи образливі зауваження стосовно людей, які належать до ЛГБТ, подумайте, як відреагувати найкращим чином. Найчастіше ці коментарі є наслідком необізнаності і не мають на меті когось образити. Поради, дані приватно, будуть дуже корисними.
-
Слідкуйте за тим, щоб ваша мова, якою ви звертаєтеся до всіх Божих дітей, узгоджувалася з вашими завітами і покликанням, незалежно від того, з ким ви розмовляєте.
-
Коли члени приходу розповідають про свій досвід, він є дуже особистим. Не діліться їхньою приватною інформацією без їхнього дозволу.
-
Пам’ятайте: те, що людина відчуває, і те, як вона реагує на ті почуття—не одне і те ж саме. В одній зі статтей в розділі Gospel Topics (Євангельські теми) пояснюється: “Церква проводить різницю між потягом до осіб своєї статі й гомосексуальною поведінкою. Люди, які відчувають потяг до осіб своєї статі або вважають себе геєм, лесбіянкою або бісексуалом можуть укладати завіти з Богом і дотримуватися їх та гідно брати участь у діяльності Церкви. Вважати себе геєм, лесбіянкою або бісексуалом чи відчувати потяг до осіб своєї статі—це не гріх і не є перешкодою для участі людини в діяльності Церкви, служінні у покликаннях чи для відвідування храму”3.
-
Будьте обережними, щоб не обмежувати можливості членів Церкви у їхньому бажанні робити свій внесок, якщо вони вважають себе геєм або трансгендером. Усі члени вашого приходу мають унікальний досвід і точки зору, які можуть бути корисними для вашого приходу. Як навчав старійшина Крістофферсон: “Якщо люди, які, можливо, відчувають потяг до осіб своєї статі, дотримуються … норм і вчень євангелії Христа,—то, насправді, немає жодних причин, з яких вони не могли б повною мірою брати участь і бути повноцінними членами Церкви, мати покликання, виступати на зборах, відвідувати храм та служити там і мати доступ до всіх інших можливостей і благословень, які дає членство в Церкві”4.
Продовжувати навчатися і любити
З того часу, як мене було покликано єпископом, я здобув тверде переконання, що кожен з наших братів і сестер може зробити чудовий, неповторний внесок в євангелію Ісуса Христа, в наші громади і в наше особисте життя. І незалежно від нашої ролі в приході благословенною є відповідальність і привілей будувати більш згуртовану громаду, намагаючись краще любити, розуміти і підтримувати кожного з наших духовних братів і сестер.
Як свідчила Джин Б. Бінгем, генеральний президент Товариства допомоги: “Якщо ваш розум відкритий і ваше серце відкрите, ви знайдете про людей стільки чудових фактів, яких навіть і не сподівалися. Якщо ви вже відчули це, побачили, відкрили серце для інших людей, то зрозумієте, що всі ми—одне ціле” 5.