Як я навчилася реагувати, коли хтось зізнається, що має проблеми з порнографією

Іноді знання того, що порнографія---це зло, може впливати на наше сприйняття інших. Я знаю, що колись так було у мене. У зовсім юні роки, коли я чула про людей, які мають проблеми з порнографією, моєю внутрішньою реакцією була злість і навіть відраза. Але, коли моя подруга розповіла мені про свої проблеми, я була спроможна втішити її завдяки тому, що протягом років зросло моє усвідомлення власних гріхів і слабкостей.

Зараз я знаю, що ніколи немає виправдання недоброму ставленню. Ісус Христос, Який є нашим досконалим прикладом, прагнув допомогти людям, яких зневажали інші. Він розмовляв із самарянами і грішниками. Христос, Який не може “дивитися на гріх з найменшою мірою допущення” (Учення і Завіти 1:31), дивиться “на нас, таких недосконалих, не відсахнувшись з жахом і відразою”¹. Отже, під час тієї серйозної розмови зі своєю подругою я намагалася думати про те, як би реагував Ісус. Історія про жінку, схоплену в перелюбі, допомогла мені знати, як відповісти.

Книжникам та фарисеям, які жили за законом Мойсея під час священнослужіння Ісуса, бракувало співчуття. За гріхи були визначені певні, часто жорстокі, покарання, а за перелюб---побиття камінням. Але коли жінку, винну в перелюбі, привели до Ісуса, Він не відчував огиди---а виявив до неї співчуття. Замість того, щоб похвалити обвинувачів, що спіймали когось на гарячому, Він нагадав їм про власні гріхи (див. Іван 8:3--7). Зрештою, ми “всі згрішили, і позбавлені Божої слави” (Римлянам 3:23). Христос не засудив грішника, тим більше не повинні й ми (див. Іван 13:34--35).

Як тільки обвинувачі пішли, обпечені муками власного сумління, Христос заговорив до жінки. Розмова була недовгою, але проникливою. Спочатку Він запитав: “Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?” І коли вона відповіла, що вони пішли, Він просто сказав: “Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!” (Іван 8:10–11).

Засудження не допомогло б цій жінці змінитися, але Спаситель знав, що любов могла допомогти.

Любов дійсно є першим кроком, щоб допомогти людині подолати залежність від порнографії. Процес зцілення завжди унікальний для кожної окремої людини, але є кілька основних кроків, які необхідно зробити кожному, хто потерпає від залежності. Заохочуйте їх зустрітися зі своїм єпископом; він матиме ресурси і знаряддя для надання допомоги. Якщо доречно, допоможіть їм визначити “спускові гачки” й придумайте план, який допоможе їх уникати. Заохочуйте їх зустрітися з фахівцем або приєднатися до групи підтримки. І продовжуйте любити і підтримувати їх на кожному кроці цього шляху.

Христос висловив любов до тієї жінки і дав їй зрозуміти, що Йому не хотілося б, аби вона продовжувала грішити. Справжнє милосердя не означає, що ми ігноруємо помилки інших людей; натомість завдяки йому ми бачимо їхній потенціал і маємо заохочення допомагати їм іти вперед.

Я й так любила свою подругу, але полюбила її ще більше після того як вона розповіла мені свою таємницю. Незалежно від того, що зробили ви або хтось із ваших близьких, “ви не можете зійти нижче тієї глибини, до якої сяє нескінченне світло Спокути Христа”².

Якщо ви знаєте когось, хто має проблеми з порнографією, не вважайте, що вони втрачені! Виявляйте до них любов і співчуття---так, як це робив би Спаситель. Не завжди це буде легко; такі проблеми не зникають за одну ніч. Будьте терплячими з дорогою вам людиною і з собою. Навчитися любити і розуміти людину, яка переживає щось настільки важке, не завжди приємно або легко. Але я вірю, що вся та любов, яку ми віддаємо, не буде марною, незважаючи на тривалість або результат шляху, яким іде дорога нам людина.