Голоси святих останніх днів
Спрямовані до Моніки
Розана Соарес
шт. Юта, США
Ілюстрація Стена Феллоуза
Коли я жила в Сан-Паулу, Бразилія, я познайомилася з незвичайною жінкою на ім’я Граса. Вона була милою і доброю жінкою, яка з усіма дружила.
Граса була моєю напарницею з візитного вчителювання. У неї було троє дітей, вона працювала неповний робочий день, і в неї не було ні автомобіля, ні телефону, але це зовсім не заважало їй служити.
Зі свого балкону я могла бачити єдине віконце її будинку. Коли Граса була вільна, вона вішала на те віконечко шматок червоної тканини, що було сигналом до того, що вона готова йти на візитне вчителювання. Вона ніколи не шукала причин, щоб не служити. Я часто думала про сигнал, який давала Граса, та її чудовий приклад вірного і простого служіння.
Один випадок особливо мені запам’ятався. Ми готувалися й молилися перед тим, які піти відвідувати одну з наших сестер. Коли ми підійшли до її дому, то зрозуміли, що насправді приїхали до дому іншої сестри! Нас призначили відвідувати цю сестру, яка була менш активною матір’ю двох дітей, однак ми не планували відвідувати її того дня. Оскільки ми вже були там, то постукали, але ніхто не відповів.
Ми вирішили бути наполегливими й зачекали. Сестра Моніка згодом підійшла і сказала, що вона зайнята. Ми помітили, що вона стомлена й ось-ось розплачеться. Коли ми сказали, що прийшли допомогти їй, вона дозволила увійти. Її немовля плакало, тож ми сказали, що почекаємо, поки вона його заспокоїть. Коли Моніка піднялася сходами з немовлям, ми взялися до роботи: прибрали кілька кімнат і склали весь одяг, який був у полі нашого зору.
Коли Моніка побачила, як гарно стало у неї в домі, то почала плакати, відкрила нам своє серце і розповіла про свої проблеми. Ми пообіцяли їй допомогти і потім поговорили з президентом Товариства допомоги про її труднощі. Наступної неділі Моніка була в церкві.
Вона стала активною радісною сестрою, і ми продовжували служити їй з любов’ю і турботою. Її проблеми нікуди не зникли, але вона спроможна справлятися з ними з більшою вірою й відвагою завдяки активності в Церкві.
Я така вдячна за приклад Граси в нашому спільному служінні. Ми молилися про спрямування, і Бог привів нас до Моніки.