2019
Безстрашно ділитися істиною
Жовтень 2019


Безстрашно ділитися істиною

Озброєний свідченням про євангелію та її благословеннями, Фабіан, незважаючи на свій молодий вік, став сильним, безстрашним членом Церкви-місіонером.

Зображення
Fabian with missionaries

Сонце сідало в Лас-Томасі, районі, побудованому на піщаних схилах, що височать над Антофагастою. Там внизу, в цьому портовому місті на півночі Чилі, день догорав і починало вмикатися світло.

У цей суботній вечір 13-річний Фабіан Х. міг би кудись піти разом з друзями. Однак Фабіан, новий член Церкви, вирішує провести вечір з місіонерами повного дня. Настав час “допомагати у збиранні Ізраїля”1.

З усіх відданих членів Церкви-місіонерів, з якими Келлен Ван-Наттер і Джордан Шелтон працювали під час своєї місії повного дня у Чилі, Фабіан є незрівнянним.

“Як тільки у нього випадала вільна хвилина, він був з нами й виконував місіонерську роботу,—розповідає Келлен.— Коли закінчилися літні канікули, він сумував не лише через те, що треба повертатися до навчання, але й тому, що в нього не буде так багато часу ходити разом з нами”.

Джордан, який упродовж кількох місяців був напарником Келлена, додає: “Фабіан був з нами чотири-п’ять разів на тиждень—кожного тижня,—поки ми служили разом в Антофагасті. Він був найкращим членом Церкви-місіонером, який з нами працював”.

Що спонукає юнака мати таке бажання виконувати місіонерську роботу, незважаючи на зневагу однокласників і байдужість перехожих? Відповіддю для Фабіана є благословення, які він та його сім’я отримали з того часу, як прийняли євангелію—благословення, якими він хоче поділитися з іншими.

Зображення
Fabian teaching with missionaries

“Невимовна радість”

Фабіан почав слухати місіонерські уроки невдовзі після того, як місіонери повного дня постукали до них у двері. Він досі пам’ятає свої перші причасні збори.

“Я нікого не знав, коли увійшов до каплиці, тож я трохи хвилювався,—розповідає він.— Однак я відчув щось дивовижне. Мені здавалося, що я в Церкві вже багато місяців або років”.

Під час хрищення, яке відбулося через кілька тижнів, “я відчув невимовну радість після того, як мене занурили у воду і я знову вийшов з води. Мені здалося, що я став новою людиною. Я знав, що буду йти за Ісусом Христом і робити все можливе, щоб дотримуватися Його заповідей”.

Коли батьки Фабіана, Леонардо й Анхела, які не були одруженими, разом із сином почали слухати місіонерські уроки, вони дізналися про храмовий шлюб і про вічні сім’ї. “Через тиждень мій батько призначив день весілля,—розповідає Фабіан.— Мама була дуже щаслива”.

Через чотири місяці після того, як Фабіан приєднався до Церкви, Анхела також увійшла у води хрищення. “Яке ж то було прекрасне благословення”,—каже він.

Невдовзі полилися й інші благословення. Леонардо, який охристився в юності, повернувся до активності в Церкві. Вивчення євангелії стало важливою справою в їхній сім’ї. Члени сім’ї згуртувалися. Леонардо знайшов постійну роботу. А Фабіан отримав Ааронове священство.

“Мені подобається бути носієм священства, мати змогу розносити причастя членам приходу і допомагати їм поновлювати свої завіти,—розповідає Фабіан.— Я особливо радію, коли мені випадає розносити причастя моїй сім’ї та старійшинам, які мене навчали. Я такий щасливий, коли батько з гордістю дивиться, як я розношу причастя”.

Зображення
Fabian with missionaries talking to a young man

“Це було б чудово”

Фабіан почав виконувати місіонерську роботу ще до свого хрищення.

“Я розповів трьом своїм друзям, що буду христитися. Двоє з них прийшли,—розповідає він.— Мені подобається ділитися євангелією, щоб друзі зрозуміли, у що ми віримо і що робимо в церкві, та щоб вони могли навчитися євангелії, охриститися й мати щасливіше життя. Я б дуже радів, якби один з них охристився й приєднався до мого кворуму. Це було б чудово”.

Фабіан носить Книгу Мормона в школу, а також місіонерські брошури, щоб роздавати друзям. Він з радістю відповідає на запитання про Церкву й запрошує друзів на недільні збори та на вечірні заходи для молоді. І він без страху підходить до людей на вулиці та, відповідно до того, як його навчали місіонери, запрошує їх більше дізнатися про Церкву й підготуватися до хрищення.

“Фабіан не зважає, якщо комусь здається, що він дивний, бо ділиться своїм свідченням,—розповідає Келлен.— Він знає, що все робить правильно. Він знає, що духовне є важливішим за все”.

Коли Фабіан ділитьсяя свідченням, то, за словами Джордана, йому дають силу його навернення, його любов до євангелії та його благословення.

“Він бачив благословення, які отримала його сім’я. І саме це надихає його бути таким сміливим і відвертим, коли він розповідає про євангелію своїм друзям,—каже Джордан.— Одного разу він свідчив зацікавленому євангелією про велике благословення, яким стало для його батьків укладення шлюбу, і як важко було йому чекати чотири місяці після свого хрищення, поки охриститься мама. Його переповнювали почуття, він був зворушений до сліз. Потім він свідчив, що якщо ми дотримуємося заповідей, то Бог попіклується про нас”.

За словами Келлена, свідчення Фабіана допомогло йому стати сильним членом Церкви-місіонером.

“Він не каже: “О, я чув як про це казали в церкві”. Натомість він завжди ділиться власним досвідом, як, наприклад, що він відчував, коли прийшов до церкви вперше, і що відчуває, коли читає Книгу Мормона. Усе це є дуже справжнім і реальним”.

“Мені завжди стає краще”

Можливість ділитися євангелією є ще одним благословенням для Фабіана.

“Іноді у школі відбувається щось неприємне для мене, але потім приходять місіонери, стукають до нас у двері й запитують, чи не піду я допомагати їм навчати,—розповідає він.— Після того, як я походжу разом з ними, мені здається, що в мене немає ніяких проблем. Мені завжди стає краще, коли я іду з ними, читаю Писання з ними і допомагаю їм ділитися євангелією. Коли я ділюся євангелією і розповідаю історію свого навернення, це зміцнює моє свідчення. А коли я навчаю євангелії, то отримую можливість показувати приклад іншим, у тому числі своїй маленькій сестричці”.

Не дивно, що серед найбільших цілей Фабіана—стати місіонером повного дня після закінчення школи.

“Я хочу ділитися істиною з тими, хто про неї не знає—каже він.— Я хочу запрошувати їх змити свої гріхи. Я хочу навчати їх, як вони можуть стати вічною сім’єю. Я хочу запрошувати їх бути щасливими зараз і жити в стані нескінченного щастя після цього життя”.

Посилання

  1. Див. Рассел М. Нельсон, “Надія Ізраїля” (всесвітній духовний вечір для молоді, 3 червня 2018 р.), HopeofIsrael.ChurchofJesusChrist.org.