Дорослій молоді
Наше спільне прагнення належати до спільноти
Фотографія від Getty Images
Чи було так, що ви заходили до приміщення і відчували, що всі присутні звернули свої погляди на вас? Або, що гірше, відчували, що вас взагалі ніхто не помітив? Зі мною так було. Ті ситуації можуть бути болісними, бо всім нам притаманне бажання бути частиною цілого.
Євангелія Ісуса Христа об’єднує нас. Але іноді, оскільки наші обставини відрізняються від обставин інших людей, нам важко почуватися частиною спільноти. Серед багатьох людей, які належать до Церкви, є новонавернені, які, можливо, намагаються знайти свій шлях. На с. 44 я розповідаю про зміни свого бачення щодо того, як бути частиною спільноти та виправдати сподівання Господа.
Є також багато таких, як Джоді та її чоловік, які через труднощі подолання безпліддя або інших проблем, можуть мати відчуття, що не є частиною спільноти. Прочитайте її історію на с. 46.
У статтях, що існують лише у цифровому форматі, Рейчел розповідає про те, як теплі привітання стали вирішальними для її повернення до церкви. Ерік навчає, що ми усі потрібні для тіла Христа, і Аспен розповідає, як бути частиною спільноти і почуватися затишно у церкві, якщо ви є інтровертом.
У Церкві є багато людей, які не відчувають себе частиною спільноти. Можливо, ви один з них. Але ми всі можемо вносити свою лепту, допомагаючи кожному члену Церкви відчувати себе бажаним. Оскільки відчуття належності—це не питання обставин, а питання того, ким ви насправді є і ким намагаєтеся стати. Як діти Бога ми всі належимо до Христової Церкви.
Щиро ваш,
Браян С. Кінг