Як мати праведне судження (навіть у соціальних медіа)

Судження—це складова нашої свободи волі. У житті є багато чого, про що нам необхідно мати судження: наприклад, обираючи професію, вирішуючи, з ким і як проводити час, вибираючи, якими медіа користуватися тощо. Але як ми можемо судити про це—і зрештою про все—праведно?

Президент Даллін Х. Оукс, перший радник у Першому Президентстві, дав шість настанов щодо того, як судити правильно. Ми можемо знати, що наші судження є праведними, якщо:

1. Ми “утримуємося від заяв, що певній людині гарантовано піднесення або … що вона неминуче приречена на вогонь пекла”.

2. Ми “керуємося Духом, … а не гнівом, помстою, заздрістю чи егоїстичними інтересами”.

3. Ми діємо “в межах своїх повноважень”.

4. Ми спираємося на “певне знання про факти”.

5. Ми висловлюємо думку не про людей, а про ситуації.

6. Ми керуємося “праведними нормами”¹.

Пророк Мороній також давав настанови щодо того, як судити праведно: “Все, що є добрим, походить від Бога; а те, що зле, походить від диявола; бо диявол … запрошує, і принаджує грішити і чинити те, що є зло, постійно” (Moроній 7:12).

Переглядаючи соціальні медіа, думаючи, з ким ви можете дружити, або вирішуючи, як проводити час, перш ніж судити, ми можемо запитати себе: Чи цей допис/людина/захід:

• принесе мені відчуття спокою і доброти?

• спонукатиме мене робити добро?

• допоможе мені любити Бога і служити Йому?

Коли ми усвідомлюємо, що все хороше йде від Бога, ми можемо застосовувати свою свободу волі, щоб мати мудре і праведне судження про інших людей, про себе і про те, чим ми наповнюємо своє життя.

А тепер, коли ми визначили, що таке праведне судження, що ми можемо робити, коли потрапляємо в порочне коло засудження? Ось кілька ідей:

• Відкрийте піст, який полягатиме в утриманні від користування соціальними медіа. Це може дати вам можливість уповільнитися, переосмислити життя і знов налагодити справжні стосунки з іншими людьми. Коли ви більше бачитеся з людьми поза соціальними медіа, то починаєте розуміти, що вони реальні люди з реальними труднощами, і тоді ви буде менше схильні засуджувати їх.

• Замість того, щоб розміщувати інформацію про себе, розкажіть про людину, яку ви любите і яка вас надихнула. Розкажіть іншим, чому ви захоплюєтеся цією людиною. Це дасть вам можливість дивитися на те, що відбувається навколо, а не всередині вас, і благословляти, а не справляти враження.

• Прийміть рішення кожного дня писати одну щиру, теплу відповідь в соціальних медіа—це може бути побажання в день народження, привітання або навіть просто добрі слова.

• Завжди в соціальних медіа будуть люди, які пишуть надто багато, розповідають лише про свої неймовірні відпустки, мають, на перший погляд, досконалі сім’ї або часто часто сперечаються. Перш ніж засуджувати, ми можемо запитати у себе: “Що Господь знає про цих людей і що я можу дізнатися про них?” Моліться, щоб бачити цих людей такими, якими їх бачить Він. І якщо їхні дописи незмінно викликають у вас негативні емоції, то ви завжди можете перестати бути їхнім підписником.

Якщо ми бачимо людей такими, якими вони насправді є—дітьми небесних батьків,—це змінює нашу поверхневу думку про них і відкриває вічну перспективу. Якщо ми усвідомлюємо справжню сутність і мету кожної людини,—це дає нам силу. Як нагадала сестра Мішель Крейг, перший радник у генеральному президентстві Товариства молодих жінок:

“Ви маєте божественну природу і мету, призначені лише вам. …

Легко порівнювати себе з іншими. Завжди буде здаватися, що є люди, у яких усе в житті складається чудово або вони більш важливі за нас. Але часто ми забуваємо, що їхня мета відрізняється від нашої. Коли ми намагаємося жити відповідно до того, ким насправді є—коли ми розуміємо і виявляємо вдячність за Божі дари й таланти, унікально притаманні лише нашій особистості,—тоді ми дійсно можемо відчувати радість”².

Зрештою, аби вирватися із порочного кола засудження у соціальних медіа, нам необхідно вдатися до певних дій. Необхідно докласти зусиль, щоб поглянути навколо себе й торкнутися життя іншої людини. Необхідно надихати інших і ділитися Світлом Христа. Таким чином ми не лише служимо іншим, але й зможемо краще ставитися до себе.

Одним з потужних засобів Сатани є намагання перешкодити нам дійсно зрозуміти, ким ми насправді є. Коли ми втрачаємо бачення своєї справжньої сутності, то на зміну співчуттю й любові до себе приходять осуд і самокритика. Ми втрачаємо зв’язок з іншими людьми, з собою і навіть зі Святим Духом.

В дійсності порівняння не завжди стосуються тих, з ким ми себе порівнюємо, бо часто ми незадоволені чимось в собі та відчуваємо невпевненість. Порівняння насправді можуть бути неправедним судженням стосовно себе.

І в той час як порівняння можуть бути крадіями радості³, усвідомлення своєї гідності, сильних сторін і талантів, а також мети, яку поставив перед нами Небесний Батько, і того, ким ми можемо стати, є ключем до радості.

Спаситель усе своє життя присвятив тому, щоб робити добро (див. Дії 10:38). Він прожив Своє життя заради інших, не припустившись жодної помилки. І все ж Йому дорікали і Його засуджували. Але оскільки Він знав, Ким насправді є і якою була Його мета, то зміг подолати осуд милістю, не дозволивши стати на заваді тому, що Він мав здійснити.

Наслідуючи Його приклад, ми можемо робити те ж саме! Вплив світу є таким, що нам легко загубитися у порівняннях і засудженні та забути, ким ми є, але ми можемо навчитися від сестри Джой Д. Джоунс, генерального президента Початкового товариства, яка навчала: “Якщо любов, яку ми відчуваємо до Спасителя за те, що Він для нас зробив, більша, ніж енергія, яку ми витрачаємо на наші слабкості, сумніви у собі чи погані звички, то Він допоможе нам подолати те, що приносить страждання у наше життя. Він рятує нас від нас самих”⁴.

Як ми знаємо, “цінність душ є великою в очах Бога” (Учення і Завіти 18:10). А тепер замініть слово душ своїм власним іменем. І поміркуйте над цим якусь мить. Небесний Батько знає ваше ім’я, Він знає вашу цінність, і Його Єдинонароджений Син помер за вас, бо ви для Нього є такими дорогоцінними.

Тож коли вам важко у світі й ви починаєте порівнювати себе з іншими, наближайтеся до Них, і ви відчуєте, як ваші сумніви в собі та самоосуд зникають. Ви відчуєте справжню впевненість, що приходить від усвідомлення вашої безмежної цінності.

Ми завжди можемо рівнятися на Спасителя, щоб мати провід в усьому, що робимо. Завдяки Своїй Спокуті, Він, зокрема, дає нам сили, щоб ми могли змінитися і зрозуміти, як виконувати все, про що Він нас просить. А коли ми приймаємо рішення іти за Ним і наближатися до Нього, Він допомагає дізнатися, як позбутися неправедних суджень та дивитися на інших—і на себе—Його очима.