Чого я навчився в семінарії та інституті релігії
“Не прагни проголошувати Моє слово, але спочатку прагни отримати Моє слово”,—читаємо ми в книзі Учення і Завіти 11:21. І дійсно, щоразу, коли я відвідую інститут, я відкриваю для себе щось нове.
До Церкви я прийшов, коли мені було 11 місяців—тобто мене привезли туди у колясці. Це сталося у 1997 році, коли членів Церкви було менше, ніж зараз. Після Початкового товариства я почав відвідувати семінарію. Спочатку мені було важко—окрім шкільних предметів мені потрібно було ще вивчати євангелію і виконувати різні завдання. Я почав відставати, але через певний час у мене виникла думка: для того, аби встигнути надолужити пропущене, потрібно заздалегідь планувати свій час. І благословення не забарилися. Семінарія допомогла мені подолати проблеми підліткового віку і, успішно закінчивши її, я перейшов до інституту релігії.
Перші враження були хорошими—цікаво було змінити обстановку і розширити свої межі. Поглибилися також мої знання євангелії і розуміння духовних законів. Ми детальніше вивчали Святі Писання і євангельські принципи, й завдяки отриманим знанням я впевнено вирушив на місію. На місії я отримував багато одкровень і мені було приємно з доблестю нести людям те світло і ті знання, які я вже отримав.
Коли я прибув до першого місця служіння, в мені виникла яскрава впевненість у тому, що я роблю. Це був мій найперший урок на місії. Я відчував, що промовляю не від себе, але що Дух вкладав у мене ті слова, які я “намагався здобути” на семінарії та в інституті. Це дуже чудове відчуття, яке супроводжувало мене решту моєї місії і було варте усіх труднощів, які мені здавалися такими незрозумілими під час навчання і виконання завдань.
Після повернення з місії в червні 2018 року я часто чув у Церкві сильну фразу—“особисте одкровення”. Тоді ми ще нічого не знали про радикальні зміни, які мали невдовзі відбутися у світі й у самій Церкві. Але думка про те, що потрібно шукати духовну підтримку, окрім як під час регулярного відвідування зборів у неділю, стала для мене досить актуальною. Я продовжував ходити на заняття інституту релігії і щоразу вони підтримували і зміцнювали мене посеред тижня. Я зрозумів, що якщо з нами перебуває Дух, наші плани знаходяться у відповідності з планами Господа. І дійсно, відвідуючи інститут я відчував Його величезний вплив на моє життя.
Якось я ніяк не міг знайти відповіді на одне важливе запитання. Обміркувавши усі можливі відповіді я звернувся в молитві за порадою до Господа. Наступного дня на заняттях інституту релігії і під час обговорення одна зі студенток, сама того не усвідомлюючи, сказала фразу, яка і стала відповіддю на моє запитання! Я був дуже зворушений і зрозумів, що у тому проявилася рука Господа, Який у такий спосіб допоміг мені.
Я з упевненістю свідчу, що якщо ми будемо прагнути отримати Його слово, відвідуючи семінарію та інститут релігії, ми отримаємо більше настанов і відчуємо вплив Святого Духа, Який допоможе нам пройти через усі наші труднощі. Ми отримаємо відповіді на наші молитви.