Лише у цифровому форматі: Дорослій молоді
Чи порнографія зруйнувала мою здатність відчувати любов і дарувати її?
Я покаялася у тому, що переглядала порнографію, але я все ще не зцілилися.
Коли мені було 14 років, я зрозуміла, що маю проблеми з порнографією. Я постійно собі повторювала: “Я знаю, що це недобре. Мені потрібно зупинитися”.
Але я опинялася у тій самій пастці знову й знову. Протягом кількох років я боролася з цим циклом залежності. І після багатьох спроб зупинитися, я зрозуміла, що не можу подолати цю звичку самотужки. Оскільки я знала, що пророки постійно застерігали про небезпеку порнографії, мені було соромно звернутися до когось по допомогу, зокрема й до Спасителя. Я поводила себе неправильно надто багато разів. Я відчувала, що не заслуговую на викуплення. Проте зрештою я вирішила шукати допомоги.
Коли я зустрілася з єпископом, щоб обговорити свої проблеми, він відреагував на них з любов’ю. Але я почала дещо розуміти: мої проблеми із переглядом порнографії обмежили мою здатність розпізнавати й отримувати любов — любити себе, любити інших і любити Бога.
Знаходячись у пастці брехні протягом років, я думала, що, якщо хтось дізнається про мої проблеми, вони не будуть мене любити. Я також думала, що любов тимчасова й нереальна.
Врешті-решт, покаявшись, я розвинула кращі звички і навчилася володіти собою та застосовувати здорові моделі мислення. Я почала розуміти, що Ісус Христос відчував мої страждання і що Він і Небесний Батько можуть пробачити мене. Я почала відчувати надію замість сорому. Однак минув певний час, перш ніж я почала так само відчувати любов.
Відчувати любов Бога і ділитися нею
Через кілька років я поїхала на місію! Я була дуже щасливою, що можу служити моєму Спасителю, але наслідки моїх таємних проблем вплинули на моє місіонерське життя. Мені все ще було важко любити інших і відчувати любов, особливо від Небесного Батька.
Я все ще не пробачила себе. Я все ще думала, що мене не можна любити, хоча я працювала так старанно над подоланням минулих звичок. Я боялася бути відкритою або запрошувати любов у своє життя через страх болю, розчарування та страждання. Тому я часто відсторонювалася від людей і не впускала їх у своє життя.
Одного вечора, коли я відчувалася надзвичайно самотньою, я стояла на колінах, благаючи Небесного Батька про допомогу. Я вилила Йому весь свій смуток, спричинений тим, що я боялася любити себе, Його і Його дітей на стільки сильно, наскільки я хотіла.
Коли я плакала, у моєму розумі з’явилося чітке й м’яке спонукання. Я відчула, що Бог казав мені, що це добре любити від щирого серця. Що любов є даром, який Він дав мені — талант, який я заховала. Я відчула, що мені потрібно використовувати і помножувати його. Так само як любов Бога до мене ніколи не закінчується, так і мені потрібно любити від щирого серця.
Ця милість від Духа вплинула на мене більше, ніж будь-що до цього. Я дійсно відчула любов Небесного Батька і те, що означає бути Його дитиною. Це було почуття, яке я не можу висловити.
Я захотіла докладати більше зусиль, щоб ділитися цією любов’ю з іншими і дозволити іншим ділитися нею зі мною. Я молилася про те, щоб мати можливість збільшити цю здатність любити, і, з часом, я мала багато нагод ділитися нею з моїми братами і сестрами.
Любов, подібна до Христової, може змінити все
Я покаялася у тому, що переглядала порнографію, але мені все ще потрібно було зцілити своє серце. І це зцілення не відбулося миттєво — я сповнювалася силою Спасителя, коли шукала Його, вивчаючи істини в Писаннях і щиро молилася про допомогу. Я почала вірити, що Він і Небесний Батько люблять мене настільки, що дарували викуплення. Я відчувала, що мій біль й огида до себе поступово зникали.
Історія про дерево життя у 1 Нефій 8 навчила мене, як я можу шукати Ісуса Христа. Усі люди знаходяться на різних етапах у цьому житті. Іноді потрібен час, щоб ми знайшли свій шлях до Нього. Але я знаю, що вічна радість очікує нас, коли ми просуваємося шляхом завітів, який веде до Нього.
Помилки не визначають, ким ми є. Сатана хоче, щоб ми думали, що нас не люблять і ми негідні. Але це неправда. Нас всіх люблять досконалою любов’ю. І Христос може допомогти нам піднятися над нашими гріхами.
Є багато людей, хто бореться із проблемою перегляду порнографії та іншими небажаними звичками, і часто, як у моєму випадку, цим звичкам сприяють приховування та відокремленість. Однак я бачила, як любов, подібна до Христової, може все змінити для тих, хто страждає.
Ті з нас, хто страждає, можуть шукати світло, почавши з чесності. Коли ви розвиваєте міцні праведні стосунки з Небесним Батьком та Ісусом Христом, з вашою сім’єю і вашими друзями, це може бути найбільш корисним благословенням у ваших зусиллях набути кращих звичок і прийти до Христа.
Звертаючись до тих, хто страждає від звички перегляду порнографії, старійшина Уліссес Соарес, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, з любов’ю порадив:
“Запрошення прийти до Спасителя означає надію… Коли ми приймаємо це запрошення, ми упокорюємо себе перед Ним… І що це означає — упокорити себе перед Ним? Можливо, це означає… попросити про допомогу у своїх провідників, у своїх рідних, у своєї сім’ї та навіть у медичних працівників… Це також означає, що нам ніколи не слід здаватися. Ніхто не досконалий. Усі ми робимо помилки… Господь має досконалу любов до всіх нас. Він розуміє наш біль, наші випробування та наші проблеми.
Отже, якщо ми звернемо наші серця до Нього… Господь може пробачити нас, [Він] може огорнути нас, може любити нас, може розуміти нас і може допомагати нам і давати нам силу ніколи не здаватися. Не забувайте, що благодать Господа доступна для вас до, протягом і “після всього, що [ви] мож[ете] зробити” (2 Нефій 25:23)”1.
Нам не треба соромитися і ховатися. Ми можемо звернутися по допомогу і бути чесними. Знання про те, що мене любить Небесний Батько і ті, хто мене оточують, найбільше впливає на мою здатність зцілитися від звички перегляду порнографії та її наслідків, бо це знання допомагає мені бачити, що мене було викуплено, мене люблять і я гідна отримання допомоги від Христа.
Ми всі гідні, коли шукаємо Його.