Лише одна монетка

Даніель дивиться на монетку на своєму комоді. Він уже розглядав її кілька хвилин. Цінність її не була дуже великою.

Даніелю, ти готовий іти до церкви?

Так, тату. Я вже йду.

Даніель поклав монетку в кишеню і побіг доганяти сім’ю.

Коли Даніель разом із сім’єю прийшов до церкви, то взяв квитанцію для сплати десятини і конверт біля офісу єпископа.

Тату, ти допоможеш мені заповнити квитанцію?

Звичайно.

Яку десятину ти сьогодні платиш?

Невелику. Лише це.

Даніелю, це 10 відсотків зароблених тобою грошей?

Так.

Тоді все чудово.

Даніель заклеїв конверт і віддав десятину єпископу. Єпископ потиснув йому руку. Даніель подумав, чи потиснув би єпископ його руку, якби знав, що у конверті лише одна монетка.

Я пишаюся тобою, Даніелю. Платити десятину—це правильне рішення.

Я знаю, тату, але там була лише одна монетка.

Ти ніколи не знаєш справжньої вартості однієї монетки. Можливо, нею можна сплатити за друкування однієї сторінки Книги Мормона, або нею можна сплатити за один з каменів, який використовують для будівництва храму.

Даніель ніколи раніше не думав про десятину таким чином. Він почав обдумувати всі способи, у які його десятина може допомогти іншим.

Мабуть, твоя правда, тату. Я радий, що можу платити десятину, хоча це лише одна монетка.