Любов у домі: порада нашого пророка

“Після того, як ми багато всього спробували, пройшли безліч шляхів, побачили, настільки щвидкоплинним і часом поверхневим є багато чого в цьому світі, тоді зростає наше почуття вдячності за привілей мати те, на що ми можемо завжди розраховувати—дім, сім’ю та вірність близьких людей. Ми розуміємо, що означає бути зв’язаними обов’язком, повагою, належністю одне одному. Ми дізнаємося—ніщо не може повністю замінити благословенних стосунків сімейного життя”¹.

Так легко ставитися до них як до чогось само собою зрозумілого, поки не настане день, коли вони підуть з нашого життя і нам залишиться лише казати “а якщо б…” і “якби лишень…” … Друзі переїздять, діти виростають, близькі йдуть з життя. «Ніколи не дозволяйте, щоб вирішення проблеми стало більш важливим за почуття любові до людини. “Похваліть свою дитину, огорніть її обіймами, частіше кажіть “Я тебе люблю”, завжди висловлюйте вдячність.

Давайте радіти життю, поки ми живемо, знаходити радість у подорожі й дарувати любов друзям і сім’ї. Настане день, коли кожен з нас уже не зможе сказати: “Я зроблю це завтра”. Не відкладаймо те, що є найважливішим”².

Брати, давайте ставитися до наших дружин з гідністю і повагою. Вони наші вічні супутниці. Сестри, шануйте своїх чоловіків. Їм треба чути добрі слова. Їм потрібна дружня усмішка. Вони потребують теплого виявлення справжньої любові. …

Тим з вас, хто є батьками, я кажу—виявляйте любов до своїх дітей. Ви знаєте, що ви любите їх, але пересвідчіться, що і їм також про це відомо. Вони є дуже дорогоцінними. Нехай вони знають про це. Звертайтеся до Небесного Батька по допомогу, коли щодня піклуєтеся про їхні потреби і коли стикаєтесь з труднощами, які неодмінно приходять разом із батьківством. Щоб виховати дітей, вам потрібна мудрість, що перевищує вашу власну”³.

“Ви, батьки, кажіть дітям про свою любов. Моліться за них, щоб вони були здатні протистояти злочестивості світу. Моліться, щоб їхні віра та свідчення зростали. Моліться, щоб вони жили доброчесним, сповненим служіння життям.

Діти, дайте батькам відчути, що ви їх любите. Дайте їм відчути, наскільки ви їм вдячні за все, що вони роблять і продовжують робити для вас”⁴.

“Найважливіше завжди пов’язане з людьми навколо нас. Часто ми гадаємо, що вони мусять знати, як сильно ми їх любимо. Але не варто гадати, варто сказати їм про це. Вільям Шекспір писав: “Не любить той, хто не показує свою любов”. Ми ніколи не пошкодуємо про лагідні слова чи прояви ніжності. Натомість нас замучать докори сумління, якщо ми цього не робили для тих, хто значить для нас найбільше”⁵.

“Нехай наші сім’ї і домівки будуть сповнені любові: любові одне до одного, любові до євангелії, до ближнього і до Спасителя. Тоді небеса наблизяться до землі.

Перетворімо наші домівки на святилища, до яких наші домашні завжди хотітимуть повертатися”⁶.

“Оскільки сім’я в наш час знаходиться у світі на лінії вогню і багато з того, що вважалося священним зараз піддається глузуванню, ми просимо Тебе, о Батьку, дай нам сили долати ті випробування, що перед нами постають, щоб ми могли бути сильними, відстоюючи істину й праведність. Нехай наші домівки стануть небесами миру, любові й духовності”⁷.