2014
Я знав, що маю робити
Вересень 2014


Я знав, що маю робити

Автор живе в Центральній області, Уганда

Я мав вибирати: або зрікатися Церкви, або залишити школу.

Зображення
drawings of signs pointing in different directions

Ілюстрації Девіда Хаббена

Я ходжу до школи, яка належить одній з церков у моїй країні. Якийсь час тому однокласники обрали мене бути старостою у нашому класі. Одного дня, коли я планував, чого навчати, то натрапив на підготовлену Церквою брошуру про закон цнотливості. Я вирішив навчати своїх однокласників про закон цнотливості і попросив у місіонерів повного дня брошури, які роздав під час уроку.

Після мого уроку багато учнів захотіли більше дізнатися про Церкву, тож я навчав їх і роздав більше церковних матеріалів, у тому числі й Книгу Мормона. Я не знав, що це не схвалювалося нашою директоркою.

Одного дня вона викликала мене до себе в кабінет і запитала, до якої церкви я ходжу. Коли я їй сказав, вона запитала, навіщо я роздавав учням нашу церковну “Біблію”. Я сказав, що роздав її лише тим, хто попросив.

Після довгої розмови про Церкву, під час якої директорка дала чітко зрозуміти, що впевнена в тому, що Церква не від Бога, вона сказала мені: “Я знаю, що в тебе немає батьків, і мені шкода, тому що тобі доведеться залишити мою школу, оскільки ти навернеш багато моїх хороших учнів до своєї церкви”. Вона сказала, що я маю вибирати між Церквою і освітою.

Вона скликала збори і сказала всій школі, що мені заборонено приходити до школи, оскільки я належу до Мормонської Церкви, і що всім учням, які зацікавляться тим, чого я навчав, також доведеться піти зі школи.

Після зборів вона запитала, що я вибрав: свою церкву чи освіту. Я відчув, що Дух каже мені відстоювати те, що я знаю: Господь відновив Свою істинну Церкву. Я склав їй своє свідчення, залишаючи школу. Вона сказала, щоб я повернувся наступного тижня забрати листа, в якому сказано, що я більше не ходжу до школи.

Коли я прийшов наступного тижня, директорка змінила свою думку! Вона більше не змушувала мене залишати школу. Я був щасливий головним чином через те, що відстоював істину.

Цей випадок навчив мене завжди стояти за те, що, як я знаю, є істиною. Господь завжди буде поруч. Якби я зрікся Церкви, учні сказали б, що те, чого я їх навчав, не є істиною. Але тепер вони знають, що я знаю істину.