Розділ 16

Виховувати дітей у світлі й істині

“Першочерговий обов’язок навчати дітей в Церкві лежить на сім’ї”.

З життя Джозефа Філдінга Сміта

Президент Джозеф Філдінг Сміт описав свого батька, Джозефа Ф. Сміта, як “того, кому я довіряв більше, ніж будь-кому іншому у цьому світі, кого я знаю”¹. Він згадував, що його батько часто збирав сім’ю, “навчаючи своїх дітей принципам євангелії. Всі вони любили бути з ним і були вдячні за слова поради й навчання, якими він ділився. … Вони ніколи не забували того, чого їх навчали. Вони отримували натхнення, яке, ймовірно, залишалося з ними назавжди”². Він також сказав: “Мій батько був найдобрішим чоловіком, якого я тільки знав. … Одними з моїх найприємніших спогадів були спогади про час, який я проводив з ним, обговорюючи принципи євангелії і отримуючи від нього настанови так, як міг навчати лише він. Таким чином, моє особисте знання будувалося на істині, і я також можу сказати, що знаю—мій Викупитель живий, і що Джозеф Сміт є, був і завжди буде пророком живого Бога”³.

Джозеф Філдінг Сміт також з любов’ю говорив про свою матір, Джуліну Л. Сміт та про її повчання. Він сказав: “На колінах матері я навчився любити пророка Джозефа Сміта і мого Викупителя. … Я вдячний за отримане навчання, і я намагався дотримуватися порад, які давав мені мій батько. Але та заслуга не була цілком його. Думаю, що велика її частина, її найбільша частина, належить моїй матері, на колінах якої я сидів ще маленьким і слухав її розповіді про піонерів. … Вона навчала мене того, що я міг зрозуміти, а коли я вже міг читати, давала мені в руки книги. Вона навчила мене молитися [і] бути відданим і вірним моїм завітам і зобов’язанням, виконувати мої обов’язки як диякона і вчителя, … а пізніше і священика. … Моя мати стежила за тим, щоб я читав, і я любив читати”⁴.

Коли Джозеф Філдінг Сміт став батьком, він наслідував приклад своїх батьків. Його дочка Амелія казала:

“Батько був ідеальним учнем і вчителем. Тим, хто не тільки навчав нас зі своєї великої скарбниці знань, але й заохочував нас навчатися самостійно. …

Разом з дітьми він виконував пораду, яка міститься в УЗ 93:40: “Але я заповідав вам виховувати своїх дітей у світлі та істині”.

Він навчав нас за сніданком, розповідаючи історії з Писань, і був спроможний переповідати кожну з них по-новому й захопливо, хоча ми багато разів чули їх і раніше. Я й сьогодні чітко пам’ятаю тривогу, яку відчувала, гадаючи, чи знайдуть солдати Фараона золоту чашу в мішку з зерном Веніямина. Ми дізналися про те, як Джозеф Сміт знайшов золоті пластини і як явились Батько і Син. Якщо у батька був час відвести нас до школи, ми знову чули історії. Дорогою до школи ми йшли повз [Солт-Лейкський] храм і він розповідав нам про ангела Моронія. Ми дізналися про те, що храм є дуже особливим місцем, що людина має вести хороше життя, щоб увійти туди, і коли ви там одружуєтеся, ваш шлюб триватиме вічно. Він навчав нас тому, про що молився під час наших сімейних молитов, коли ми ставали навколішки біля наших стільців перед сніданком, і знову—перед вечерею. …

Сьогодні його вчення надихають і підтримують не тільки його нащадків, але й незліченну кількість вірних членів Церкви. Який великий привілей і благословення бути його дочкою!”⁵

Президент Джозеф Філдінг Сміт і його правнучка Шанна Мак-Конкі

Учення Джозефа Філдінга Сміта

Аби протистояти впливу супротивника, батьки мають виховувати своїх дітей у світлі та істині.

Важливості сімейної єдності—любові та уваги одне до одного у сім’ї—не можна приділити надмірної уваги. Духовна солідарність у сімейних стосунках—це надійний фундамент, на якому будуть процвітати і Церква, і суспільство. Супротивник добре знає і розуміє цей факт, і, як ніколи раніше, він використовує кожний хитрий метод, вплив і підконтрольну йому силу, щоб розхитати й знищити цю вічну установу. Лише євангелія Ісуса Христа, коли застосовується у сімейних стосунках, розладнає цю диявольську руйнівну дію⁶.

Існує багато великих і реальних небезпек, на які слід зважати, і ті, які хвилюють нас більше, ніж усі інші разом узяті, стосуються наших дітей. Єдиний справжній і належний захист може забезпечити домівка і її вплив⁷.

Наших дітей потрібно буде навчити розрізняти між добром і злом, інакше, в багатьох ситуаціях, вони не зможуть зрозуміти, чому їм не дозволено займатися тим, що є звичним для їхніх ближніх. Якщо їх не навчати вченням Церкви, можливо, вони не зрозуміють, яку шкоду принесе відвідування в неділю концерту чи театру, перегляду фільму, спортивних ігор або чогось подібного, коли їхніх товаришів не стримують, а заохочують брати участь у цих, заборонених Господом справах в Його святий день. Батьки відповідальні за належне навчання своїх дітей, [і] Господь визнає батьків винними, якщо їхні діти зростають поза впливом принципів євангелії нашого Господа Ісуса Христа⁸.

Господь наказав нам, усім і кожному, виховувати наших дітей у світлі та істині. Там, де існує цей дух, дисгармонія, непокора і зневага священними обов’язками не матимуть і не можуть мати місця⁹.

За навчання своїх дітей в першу чергу відповідальні батьки.

Батько ніколи не відмовлявся від свого права на дітей, народжених у цей світ. Вони все ще Його діти. Він помістив їх під опіку смертних батьків, вказавши виховувати їх у світлі та істині. Найголовніший і фундаментальний обов’язок батьків—навчати своїх дітей у світлі та істині¹⁰.

Першочерговий обов’язок навчати дітей в Церкві лежить на сім’ї. Відповідальність батьків—виховувати своїх дітей у світлі та істині, і Господь проголосив, що за те, в чому вони схиблять, вони стоятимуть перед судним престолом, аби дати відповідь¹¹.

Господь сказав в одкровенні, данім Церкві у 1831 році:

“І знову, якщо батьки мають дітей у Сіоні або в будь-якому з його колів, які організовано, і не вчать їх розуміти вчення про покаяння, віру в Христа, Сина живого Бога, і хрищення й дар Святого Духа рукопокладанням у віці восьми років, гріх буде на головах батьків.

Бо це буде законом для жителів Сіону або будь-якого з його колів, які організовано”. [УЗ 68:25–26].

… Господь вимагає цього від нас¹².

Батьки відповідатимуть за дії своїх дітей, якщо не навчатимуть їх через приклад і напучення.

Якщо батьки зробили все, що в їхніх силах, щоб правильно навчити своїх дітей через приклад і напучення, і після цього діти збиваються з путі, батьки не будуть нести відповідальність і гріх буде на дітях¹³.

Церква допомагає батькам у навчанні дітей.

Основна відповідальність за виконання того, що веде до спасіння, лежить на кожній особі. Всіх нас було поміщено на землю, щоб ми пройшли випробувальний досвід смертного життя. Всі ми знаходимося тут, щоб побачити, чи будемо ми дотримуватися заповідей і долати світ, і ми маємо самі робити для себе все, що можемо.

Наступна відповідальність, важлива для нашого спасіння,—наші сім’ї. Батьки поставлені, щоб бути світлом і провідниками для своїх дітей, і їм наказано виховувати їх у світлі та істині, навчаючи їх євангелії і показуючи належний приклад. Очікується, що діти слухатимуться своїх батьків та шануватимуть, і поважатимуть їх.

Церква і її організації фактично утворюють організацію служіння, яка допомагає сім’ї й окремим людям¹⁴.

Я закликаю вас, мої дорогі брати та сестри, чоловіки й дружини, батьки і матері, користатися кожною можливістю, яку надає Церква, щоб навчати ваших дітей в різних організаціях, створених для них завдяки одкровенням від Господа: Початковому товаристві, Недільній школі, організаціях взаємного вдосконалення [Товаристві молодих чоловіків і Товаристві молодих жінок], та кворумах меншого священства під керівництвом наших єпископатів. …

… По всій Церкві у нас є семінарії та інститути релігії скрізь, де ми тільки можемо скористатися цією нагодою. … Брати і сестри, посилайте ваших дітей до цих семінарій. Ті, хто відвідує коледж, стануть достатньо зрілими, щоб відвідувати церковні інститути релігії, якщо їх належним чином навчатимуть в юності¹⁵.

Батьки мають робити все, на що спроможні, щоб допомагати своїм дітям розуміти євангелію Ісуса Христа і жити за нею.

Індивідуальне, особисте свідчення є і завжди буде силою Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Свідчення найкраще підживлюється в сім’ї. … Здобуття й збереження свідчення має бути сімейним проектом. Не нехтуйте нічим, що допоможе зміцнити свідчення будь-якого члена вашої сім’ї¹⁶.

Ми повинні щосили захищати [дітей] від гріхів та зла світу, щоб їх не було уведено зі шляхів істини й праведності¹⁷.

Допомагайте вашим дітям, як тільки зможете, зростати, маючи знання євангелії Ісуса Христа. Навчайте їх молитися. Навчайте їх виконувати Слово мудрості, віддано й смиренно ходити перед Господом, щоб, ставши дорослими чоловіками й жінками, вони могли подякувати вам за те, що ви зробили для них, і дивитися на своє життя з вдячністю й любов’ю до своїх батьків за те, як вони піклувалися про них і навчали їх євангелії Ісуса Христа¹⁸.

Подавайте праведний приклад

Ми просимо батьків подавати приклад праведності у своєму особистому житті, збирати своїх дітей навколо себе і навчати їх євангелії під час своїх домашніх вечорів та за інших нагод¹⁹.

Батьки мають намагатися бути, або принаймні докладати максимальних зусиль, щоб бути, такими, якими вони бажають бачити дітей. Неможливо бути прикладом людини, якою ви не є²⁰.

Ви повинні навчати через приклад і напучування. Ви маєте ставати на коліна зі своїми дітьми і молитися. Ви маєте, з усім смиренням, навчати їх про місію нашого Спасителя, Ісуса Христа. Ви повинні показувати їм шлях, і батько, який показує своєму синові шлях, не казатиме: “Сине, іди до Недільної школи або іди на спільний захід, чи на збори священства,—але казатиме так: —Пішли зі мною”. Він навчатиме прикладом²¹.

Починайте навчати дітей змалку

Ніхто не може почати служити Господу надто рано. … Молодь живе за вченнями своїх батьків. Дитина, яку з народження навчають праведності, найбільш ймовірно, завжди триматиметься праведності. Хороші звички легко формуються і їх легко дотримуватися²².

В домі повинні мати місце молитва, віра, любов і послух Богові. Обов’язок батьків—навчати своїх дітей цим спасительним принципам євангелії Ісуса Христа, аби вони знали, чому мають христитися, і щоб їхні серця могли бути сповнені натхнення продовжувати дотримуватися заповідей Бога після свого хрищення, щоб мати можливість повернутися в Його присутність. Чи бажаєте ви, дорогі мої брати і сестри, зберегти ваші сім’ї, ваших дітей; чи бажаєте ви запечататися зі своїми прабатьками, які жили до вас, чи бажаєте ви, щоб ваша родина була повною, коли ви, якщо вам буде дозволено, увійдете в целестіальне царство Бога? Якщо так, тоді ви маєте почати навчати дітей з колиски²³.

Навчайте дітей молитися

Що це за домівка без духа молитви? Вона не є домівкою святих останніх днів. Ми маємо молитися; ми не повинні пропускати жодного ранку, щоб не скласти подяку Господу на колінах у сімейному колі, дякуючи Йому за Його благословення і просячи Його проводу. Жоден вечір не повинен закінчуватися, ми не повинні лягати спати, поки знову не зберемо членів сім’ї, щоб подякувати Господу за Його захист і попросити Його скерування на кожен день нашого життя²⁴.

Сподіваюся, що у своїх домівках ви навчаєте дітей молитися. Сподіваюся, що ви організовуєте сімейні молитви, ранкові і вечірні, що через приклад і напучення ваші діти навчаються виконувати заповіді, які є такими дорогоцінними, і такими священними, і так багато значать для нашого спасіння в царстві Божім²⁵.

Знайомте дітей з Писаннями

Не повинно бути жодної домівки в жоднім куточку світу, де не було б Біблії. Не повинно бути жодної домівки, де не було б Книги Мормона. Я говорю про домівки святих останніх днів. Не повинно бути жодної домівки, де не було б книг Учення і Завіти і Дорогоцінна Перлина. Не тримайте їх на полицях або в шафі, а тримайте їх відкритими там, де до них легко можна дотягтися, щоб члени сім’ї могли мати доступ до них, і сісти й вивчати принципи євангелії самостійно²⁶.

Проводьте домашній сімейний вечір

Діти, які зростають в домівках, де вони беруть участь в домашніх сімейних вечорах, де рясно відчувається любов і єдність, закладають міцний фундамент, щоб бути хорошими громадянами і активними членами Церкви. Не існує величнішого спадку, який можуть залишити батьки своїм дітям, ніж спогади про щасливу, об’єднану і люблячу домівку, якою вони були благословенні.

Добре сплановані домашні сімейні вечори можуть бути джерелом тривалої радості й натхнення. Ці вечори—це час для того, щоб зібратися разом, щось організувати, виявляти любов, свідчити, вивчати євангельські принципи, розважатися й відпочивати всією сім’єю, а також робити все, що сприяє сімейній єдності та згуртованості.

Батьки й матері, які вірно проводять домашні сімейні вечори і які будують сімейну єдність усіма можливими способами, з честю виконують найвеличніший з усіх обов’язків—бути батьками²⁷.

Найкраще, що можуть робити батьки щодо провідництва в царстві Божім, так це скеровувати свої сім’ї в проведенні домашніх сімейних вечорів. Коли такі заходи стають частиною домашнього життя, то зростають єдність і повага в сім’ї, які позитивно впливають на кожну особу і сприяють збільшенню її праведності й щастя²⁸.

Батьки, які нехтують великою допомогою цієї програми [домашнього сімейного вечора], ризикують майбутнім своїх дітей²⁹.

Навчайте чесності, цнотливості й моральності

Ви маєте навчати своїх дітей чесноті й цнотливості і навчати їх потрібно з самого їхнього раннього дитинства. Вони мають знати про пастки й небезпеки, яких так багато по всьому світу³⁰.

Ми дуже переживаємо за духовне і моральне благополуччя всієї молоді повсюди. Моральність, цнотливість, чеснота, свобода від гріха—ось, що є і має бути головним у способі нашого життя, якщо ми хочемо зрозуміти повноту їхньої мети.

Ми просимо батьків і матерів навчати своїх дітей про особисту чистоту через повчання, приклад і пораду в усіх подібних речах. …

Ми маємо впевненість у молодому й підростаючому поколінні в Церкві і благаємо їх не гнатися за модою й звичаями світу, не сприймати дух бунтарства, не залишати шляхів істини й чесноти. Ми віримо в їхню природну доброчесність і очікуємо, що вони стануть стовпами праведності, і продовжуватимуть роботу Церкви з більшою вірою та ефективністю³¹.

Готуйте дітей бути свідками істини і служити на місіях

Наша молодь є однією з тих, хто має найбільші благословення і привілеї серед дітей нашого Батька. Вони є благородними духами небес, найкращим і вибраним поколінням з божественною долею. Ці духи було збережено, щоб прийти в цей день, коли євангелія є на землі, і коли Господу потрібні доблесні слуги, щоб виконувати Його велику роботу останніх днів³².

Ми повинні готувати [дітей] бути живими свідками істини і божественності цієї великої роботи останніх днів і, зокрема, щодо наших синів, дивитися, щоб вони були гідні й готові іти на місію, щоб проповідувати євангелію іншим дітям нашого Батька³³.

Допоможіть дітям підготуватися до того, щоб мати власні вічні сім’ї

Чи навчаєте ви [своїх дітей] так, щоб коли вони одружаться, у них було бажання піти в дім Господа? Чи навчаєте ви їх так, щоб вони захотіли отримати величний ендаумент, який Господь приберіг для них? Чи закарбували ви в їхньому розумі знання про те, що вони можуть запечататися як чоловіки й дружини і отримати кожен дар і кожне благословення, які належать целестіальному царству?³⁴

Ми повинні … так скеровувати й направляти [дітей], щоб вони вибирали належних супутників та одружувалися в домі Господа і таким чином ставали спадкоємцями всіх великих благословень, про які ми говорили³⁵.

Давайте намагатися зі смиренням зберігати наші сім’ї цілісними, щоб вони перебували під впливом Духа Господнього, навчалися принципам євангелії, щоб вони могли зростати в праведності й істині. … [Дітей] було дано нам, щоб ми навчали їх шляхам життя, щоб вони могли знову повернутися в присутність Бога, їхнього Батька³⁶.