2005
Підготовка до Відновлення та Другого пришестя: ‘Моя рука буде над тобою’
Листопад 2005


Підготовка до Відновлення та Другого пришестя: “Моя рука буде над тобою”

Рука [Господа] була над усією роботою Відновлення з часів до заснування цього світу, і буде аж до Його Другого пришестя.

Цього року ми відзначаємо 200-річний ювілей з дня народження Пророка Джозефа Сміта. Ми свідчимо світові—він був пророком Божим, висвяченим наперед, щоб здійснити Відновлення євангелії Ісуса Христа. Він робив це під проводом нашого Спасителя, який так сказав пророку давнини: “Моє ім’я Єгова, і я звіщаю кінець від початку; отже, моя рука буде над тобою”1.

Я визнаю руку Господа у Відновленні євангелії. Основу Відновлення було покладено завдяки натхненним жертвам, принесеним дітьми Божими протягом історії людства, і світ готується до Другого пришестя нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.

Його євангелію першим на землі отримав Адам; їй навчали в кожному розподілі такі пророки, як: Енох, Ной, Авраам, Мойсей та інші. Кожен з них передрікав пришестя Ісуса Христа для спокути гріхів світу. Ці пророцтва здійснилися. Спаситель встановив Свою Церкву. Він покликав Своїх апостолів і організував священство. Найголовніше, Він поклав Своє життя і воскрес, щоб усі воскресли, тим самим принісши спокутну жертву. Але це ще не все.

Після Свого Воскресіння Спаситель уповноважив Своїх апостолів керувати Церквою і виконувати обряди євангелії. Вірні цьому завданню, вони зазнали переслідувань, і деякі зрештою—мученицької смерті. Внаслідок цього Господнє повноваження священства зникло з землі, і світ впав у духовну темряву. Протягом наступних століть Божі діти мали Світло Христа, могли молитися і могли відчувати вплив Святого Духа. Але повноту євангелії було втрачено. На землі не залишилось нікого, хто з силою й повноваженням міг би керувати Церквою і виконувати святі обряди, такі як хрищення, надання дару Святого Духа, і спасительні обряди храму. Більшість людей не мали Писань, і не вміли читати.

Забезпечити людей Писаннями і допомогти дітям Бога навчитись читати—це був перший крок до Відновлення євангелії. Оригінал Біблії був написаний гебрейською та грецькою мовами, невідомими більшості пересічних жителів Європи. Згодом, приблизно через 400 років після смерті Спасителя, Джером переклав Біблію на латину. Але доступ до Писань все ще залишався обмеженим. Рукописні копії робили монахи, витрачаючи на кожну роки.

Тоді, завдяки впливу Святого Духа, інтерес до навчання почав пробуджуватись у серцях людей. Це відродження—“Ренесанс”—охопило всю Європу. Наприкінці XIV століття священик Джон Уікліф ініціював переклад Біблії з латини на англійську мову. Оскільки англійська була тоді новою і не такою очищеною мовою, керівники церкви визнали її неслушною бути носієм Божого слова. Деякі керівники були впевнені—якщо люди зможуть самі читати і тлумачити Біблію—її вчення буде спотворено; інші страхались, що люди, маючи власні примірники Писань, не матимуть потреби в церкві і не фінансуватимуть її. Тому Уікліфа проголосили єретиком і поставилися відповідно. Після його смерті і поховання, його кістки було відкопано й спалено. Але Божу роботу спинити неможна.

В той час як одні мали натхнення перекласти Біблію, інші мали натхнення підготувати засіб для її публікації. В 1455 році Йоганнес Гуттенберг винайшов прес зі змінним шрифтом, і Біблія стала однією з перших надрукованих ним книжок. Вперше з’явилась можливість друкувати багато примірників Писань за доступною для людей ціною.

Між тим і мандрівники зазнали Божого натхнення. У 1492 році Христофор Колумб вирушив, щоб знайти новий шлях до Далекого Сходу. Рука Божа вела Колумба у цій подорожі. Він казав: “Бог дав мені віру, а пізніше—мужність”2.

Ці винаходи і відкриття стали основою подальшого розвитку. На початку XVI століття молодий Уільям Тиндейл, навчаючись в університеті Оксфорда, досліджував труд ученого-бібліознавця Еразмуса, який вірив, що Писання є “яствами душі [людської]; і … мають проникнути до глибин [її] серця і розуму”3. Завдяки цим дослідженням у Тиндейла розвинулась любов до Божого слова і прагнення допомогти усім Божим дітям самостійно бенкетувати ним.

Майже в цей час німецький священик-професор Мартін Лютер визначив 95 пунктів помилок у вченні церкви його часів і сміливо описав їх у листі до своїх керівників. У Швейцарії Гульдрих Цвінглі опублікував 67 уложень реформи. Джон Кальвін у Швейцарії, Джон Нокс у Шотландії і багато інших допомагали у цьому русі. Реформація почалася.

Тим часом Уільям Тиндейл став освіченим священиком і вільно володів вісьмома мовами. Він вважав, що прямий переклад з грецької та гебрейської на англійську буде більш точним і легким для читання, ніж переклад Уікліфа з латини. Тому, просвітлений Духом Божим, Тиндейл переклав Новий Завіт та частину Старого Завіту. Друзі попереджали, що його стратять за такий вчинок, але він був сповнений мужності. Якось, дискутуючи з освіченим чоловіком, він сказав: “Якщо Бог збереже мені життя, пройде кілька років і я зроблю так, що син фермера, знатиме Писання краще, ніж ви”4.

Зрештою Тиндейла, як і інших, стратили за його прагнення—прив’язали до стовпа і спалили неподалік від Брюсселю. Але справа, за яку він віддав життя, не була втраченою. Мільйони відчули те, чого Тиндейл навчав все своє життя: “Природа Божого слова така, що хто б не читав його, воно одразу ж робить його день у день кращим і кращим, аж доки не зробить досконалою людиною”5.

Бурхливі політичні часи принесли зміни. Через незгоду із церквою в Римі, король Генрі VIII проголосив себе головою церкви Англії і вимагав, щоб примірники Біблії англійською мовою були в кожній приходській каплиці. Відчуваючи євангельський голод, люди стікалися до цих каплиць і читали Писання доки не сідав голос. Біблію застосовували в якості букваря, навчаючи читати. Хоча мученицькі смерті в Європі не припинялись, темна ніч невігластва добігала кінця. Перед спаленням на кострі один проповідник проголосив: “Сьогодні ми запалимо в Англії таку свічку милістю Божою, яка, вірю, ніколи не згасне”6.

Ми висловлюємо вдячність усім, хто жив у Англії та у Європі і допоміг запалити це світло. Милістю Божою світло ставало все яскравішим. Знаючи про розбіжності у своїй країні, король Англії Джеймс I дав згоду на новий офіційний переклад Біблії. Вважається, що понад 80 відсотків перекладу Уільямом Тиндейлом Нового Завіту і значної частини Старого Завіту (П’ятикнижжя, тобто від Буття до Повторення Закону, та від Ісуса Навина до Хронік) збереглися у виданні короля Джеймса7. З часом це видання знайде свій шлях на новий континент і його читатиме 14-річний син фермера Джозеф Сміт. Чи не дивує, що в наш час видання короля Джеймса є затвердженою англомовною Біблією Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів?

Релігійне переслідування в Англії продовжувалось і за сина Джеймса—Чарльза, тому люди прагнули знайти свободу в нових землях. Серед них були й пілігрими, які у 1620 році прибули до Америки—тієї частини світу, яку Колумб відкрив 100 роками раніше. Згодом прибули інші колоністи і серед них Роджер Уільямс, засновник і згодом губернатор Род-Айленда, який прагнув знайти істинну Церкву Христову. Він казав, що не існує офіційної церкви Христа на землі, що немає жодної людини з повноваженням виконувати будь-які церковні обряди, і не може бути, доки великий Голова церкви не пошле нових апостолів, на пришестя яких він чекав8.

Минуло століття і ті ж релігійні почуття надихали засновників нової нації на Американському континенті. Вони з Божої руки затвердили релігійну свободу для кожного громадянина в натхненному “Біллі щодо прав”. Через чотирнадцять років, 23 грудня 1805 року народився Пророк Джозеф Сміт. Підготовка до Відновлення майже завершилась.

Ще юнаком Джозеф “серйозно замислювався”9 над релігією. Народившись в країні свободи релігії, він міг спитати, яка з усіх церков істинна. І оскільки Біблію було перекладено на англійську, він міг шукати відповідь у Божому слові. Він прочитав у посланні Якова: “А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога”10, і зробив саме так. У відповідь на молитву Джозефа Бог Батько і Його Син Ісус Христос явилися йому11. Цей смиренний син фермера був пророком, обраним Богом відновити давню Церкву Ісуса Христа і Його священство у ці останні дні. Це відновлення мало бути останнім, розподілом повноти часів, відновлюючи всі благословення священства, які може мати людина на землі. Із цим божественним повноваженням, його робота полягала не в реформуванні чи протесті проти того, що вже було на землі. Він мав відновити те, що було на землі і було втрачено.

Відновлення, розпочавшись з Першого видіння у 1820-му, продовжилось з появою Книги Мормона: ще одного свідчення про Ісуса Христа. 21 вересня 1823 року ангел Мороній відвідав Джозефа Сміта і розповів йому про давній літопис, що містить “повноту вічної євангелії,… готуючи до Другого пришестя Месії”12. Написана на золотих пластинах, Книга Мормона містить літопис Христового служіння у західній півкулі, так само як Біблія—Його життя і служіння у Святій землі. Джозеф отримав золоті пластини через чотири роки і в грудні 1827-го почав перекладати Книгу Мормона13.

Під час перекладу Джозеф Сміт і його писар Олівер Каудері прочитали про хрищення. Їхнє бажання отримати це благословення привело до відновлення Ааронового священства 15 травня 1829 року, під руками Івана Христителя14.

Потім відбулося відновлення священства Мелхиседекового, у яке Джозефа і Олівера висвятили апостоли Петро, Яків та Іван, які мали ключі. Після століть духовної темряви, сила і повноваження діяти у Боже ім’я, виконувати священні обряди і керувати Його Церквою знову з’явилися на землі.

Перші примірники Книги Мормона були надруковані 26 березня 1830 року. Через кілька днів, 6 квітня, істинна Церква Христа була знов організована у ці останні дні в домі Пітера Уітмера старшого у Фейєтті, штат Нью-Йорк. Описуючи наслідки цих подій для світу, старійшина Парлі П. Пратт писав:

Ранок почавсь і тіні зникають;

Прапор Сіону майорить!

Світанок нового дня наступає,…

Могуттю вражає світ15.

Довга ніч зрештою скінчилась, полилось одкровення і з’явилось нове Писання. Учення і Завіти були затверджені Церквою 17 серпня 1835 року. Переклад книги Авраама, що в Дорогоцінній Перлині, також розпочався в цьому році.

Згодом було отримано подальше повноваження діяти в ім’я Господа. Освячення Кертлендського храму відбулося 27 березня 1836 року16. В цьому храмі Спаситель явився Джозефу Сміту і Оліверу Каудері, за цим були явлення Мойсея, Еліяса та Іллі, які передали додаткові ключі священства пророку17.

Це світло євангелії вже ніколи не буде забрано з землі. У 1844 році Джозеф Сміт передав усі ключі священства Бригаму Янгу, Джону Тейлору, Уілфорду Вудраффу та іншим апостолам. Пророк сказав: “Я дожив до того часу, коли бачу, як цей тягар, що лежав на моїх плечах, передано на плечі інших людей;… ключі царства знов на землі і ніколи, ніколи не будуть вже забрані… Що буде зі мною не має значення”18. На жаль, через три місяці, 27 червня, пророк Джозеф Сміт і його брат Гайрум померли мученицькою смертю в Картеджі, штат Іллінойс.

Старійшина Джон Тейлор, який був із пророком під час його мученицької смерті, свідчив: “Джозеф Сміт, пророк і провидець Господа, зробив більше для спасіння людей у цьому світі, ніж будь-яка інша людина, що коли-небудь жила на світі, окрім самого Ісуса”19.

Я свідчу, що робота пророка Джозефа Сміта є роботою Спасителя. Шлях Господнього служіння не завжди легкий. Нерідко він вимагає жертв, і вірогідно ми зазнаємо лих. Але в служінні Йому, ми відкриємо, що рука Його дійсно захищає нас. Як і Уікліфа, Тиндейла та тисяч інших, хто готував шлях до Відновлення. Так було і з пророком Джозефом Смітом і всіма, хто допомагав у розбудові відновленої євангелії. Так буде і з нами.

Господь очікує від нас такої ж вірності, відданості і мужності, як була в наших попередників. Їх було покликано віддати життя за євангелію. Нас покликано прожити життя для цієї ж мети. В ці останні дні ми маємо особливу причину для цього.

Перед священною ніччю у Віфлеємі події історії і слова пророків усіх розподілів—все готувало шлях до Першого пришестя Господа і Його Спокути. Подібно до цього, історія і пророцтво уклали основу для Відновлення євангелії через Пророка Джозефа Сміта. Чи бачимо ми, що події і пророцтва нашого часу готують нас до Другого пришестя Спасителя?

Я складаю особливе свідчення, що наш Спаситель Ісус Христос живе. Я свідчу, що Його рука була над усією роботою Відновлення з часів до заснування цього світу, і буде аж до Його Другого пришестя.

Хай кожен з нас підготується привітати Його, про це моя смиренна молитва. У святе ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Авраам 2:8.

  2. Quoted in Mark E. Petersen, The Great Prologue (1975), 29.

  3. Quoted in Benson Bobrick, Wide as the Waters: The Story of the English Bible and the Revolution It Inspired (2001), 89.

  4. Quoted in S. Michael Wilcox, Fire in the Bones: William Tyndale—Martyr, Father of the English Bible (2004), 47.

  5. Quoted in Wilcox, Fire in the Bones, xv.

  6. Quoted in Bobrick, Wide as the Waters, 168; see also James E. Kiefer, Biographical Sketches of Memorable Christians of the Past, “Hugh Latimer, Bishop and Martyr,” http://justus.anglican.org/resources/bio/ 269.html.

  7. See Wilcox, Fire in the Bones, 125–26, 197; Fox’s Book of Martyrs, William Byron Forbush, ed. (1926), 181.

  8. See William Cullen Bryant, ed., Picturesque America; or, the Land We Live In, 2 vols. (1872–74), 1:500–502; see also LeGrand Richards, A Marvelous Work and a Wonder, rev. ed. (1966), 29.

  9. Джозеф Сміт—Історія 1:8.

  10. Якова 1:5.

  11. Див. Джозеф Сміт—Історія 1:11–20.

  12. Книга Мормона: Вступ.

  13. Див. Джозеф Сміт—Історія 1:27–62.

  14. Див. УЗ 13; Джозеф Сміт—Історія 1:66–72; Church History in the Fulness of Times, 2nd ed. (Church Educational System Manual, 2003), 55.

  15. “The Morning Breaks,” Hymns, no. 1.

  16. Див. УЗ 109.

  17. Див. УЗ 110.

  18. Quoted by Wilford Woodruff in Deseret News, Dec. 21, 1869, 2.

  19. УЗ 135:3.