Вісім японських братів

Через десять років після смерті батька, ніби йдучи за спонуканнями Духа, мама переїхала з Наго, незважаючи на заперечення друзів і родичів до Нага—столиці Окінави. Через кілька років, приблизно у 1967, у наші двері постукали місіонери. У той час наш дім стояв осібно, оточений полями цукрової тростини і кладовищем. Дорога до нашого дому була в дуже поганому стані, то мало хто й заходив до нас. Місіонерами були старійшина Джексон і старійшина Фучігамі—американський японець з Гаваїв у другому поколінні. Місіонери запитали: “Чи можна поговорити з вами про Бога?” Мама дуже переймалася освітою своїх синів і подумала, що ми можемо навчитися чомусь хорошому від місіонерів. Тож вона запросила старійшин зайти і сказала: “Будь ласка, навчайте моїх дітей про Бога”.

Дізнавшись про євангелію, мама знайшла спокій. Вона була вражена тим, що місіонери самі платять за себе і що старійшина Джексон служив місіонером, хоча втратив своїх батьків в автомобільній катастрофі, коли був трохи молодшим, і пережив важкі часи разом зі своєю старшою сестрою. Слухаючи місіонерів, мама вперше плакала з того часу, коли помер батько. Вона відчувала Господню любов і Дух під час бесід. Вона знала, що це—церква, яку шукала наша сім’я.

Щоб показати приклад синам, мама охристилася першою. Її зворушило місіонерське послання і їхня, сповнена любові, хороша поведінка. Вона почала вважати, що найкраща освіта, яку вона може дати дітям—це забезпечити їх можливістю вивчати євангелію і стати місіонерами. Мама завжди казала місіонерам: “У нашій сім’ї вісім хлопців. Будь ласка, приходьте до нас і навчайте їх євангелії. Якщо всі вони навернуться, то в церкві стане на вісім носіїв священства більше. І в майбутньому вони можуть стати місіонерами”.

На більшість моїх братів і на мене вплинув приклад матері, і ми один за одним приєдналися до Церкви. Під час відвідування Церкви наше життя змінилося завдяки євангелії і допомозі, яку нам надавали брати і сестри з Церкви. Ми стали кращими синами і братами. Ми почали більше допомагати одне одному і побачили, що життя—прекрасне. Четверо з нас пізніше проповідували євангелію на місії в різних частинах Японії. Коли один з моїх старших братів, який переїхав з Окінави, побачив одного з молодших братів, який гарно виглядав і поводився, служачи на місії, то сказав: “Я не можу повірити, що це один з моїх молодших братів, який завжди був таким дикуном”. Потім з власної ініціативи він знайшов Церкву і невдовзі охристився й був конфірмований.

Ще один з моїх старших братів до свого хрищення у віці 27 років не мав жодної уяви про те, як слід жити. Він був дуже неспокійним, пиячив і ходив на гулянки. Він приносив своїй сім’ї та людям навколо багато горя. Коли цей брат дізнався про мету життя завдяки євангелії, то охристився і був конфірмований, а згодом одружився з прекрасною жінкою в Церкві. Він знайшов радість у житті й почав відчувати ціль свого існування. Він ділився євангелією з друзями і справляв хороший вплив на багатьох людей. Мої брати, які служили на місії, не могли повірити, коли почули, що цей брат приєднався до Церкви.

Під час місії брати і я отримували допомогу від президентів місії та від напарників, а також від членів Церкви і від Господа. Ми старанно працювали, і з допомогою Духа змогли охристити і конфірмувати багатьох людей. Один з тих навернених зараз служить президентом колу, деякі є членами вищої ради, а декілька—єпископами. Ті сім’ї були запечатані в храмі, а їхні діти зараз служать на місії. Завдяки служінню, яке ми могли здійснити, зерна євангелії були посіяні по всій Японії і починають проростати. Мамина мрія про те, щоб її діти стали місіонерами, здійснилася.

Завдяки служінню в покликаннях, ми з братами зросли духовно. Кожен брат, який приєднався до Церкви, був запечатаний у храмі і зараз має щасливу сім’ю. Мама запечаталася з батьком, нашою сестрою і тими з нас, хто навернувся, у храмі Лайє на Гаваях. Вона змогла збагнути повноту відновленої євангелії Ісуса Христа, коли отримала благословення храму. Пізніше вона відвідала наших родичів, ретельно дослідила інформацію, що допомогла їй у сімейно-історичній роботі. Мама служила, здійснюючи програми в Товаристві допомоги і в Товаристві молодих жінок, а також учителем семінарії.

Сім’я Кіна разом з невістками, онуками і правнуками зараз нараховує 66 чоловік. З них 51—члени Церкви, а 10—відслужили на місії. Онуки і правнуки також поїдуть на місію, коли досягнуть відповідного віку. Ми відчуваємо, що таким є обов’язок тих, хто отримав благословення євангелії.

Члени сім’ї Кіна служили або служать у таких покликаннях: двоє—у президентстві колу (або президентстві округу), троє—членами вищої ради, семеро —у єпископатах (або президентствах філій), четверо —провідниками груп первосвящеників, восьмеро— у президентствах кворумів старійшин і семеро—у президентствах Товариства допомоги. Ми відчуваємо благословення, що маємо таку можливість служити іншим.

Мати отримала сильне свідчення, коли бачила, як змінювалося життя її дітей на краще завдяки євангелії Ісуса Христа. Вона мала бажання ділитися євангелією з тими, кого вона любить. Вона знайомила друзів і родичів з місіонерами й часто проводила сімейні збори вдома. Таким чином вона стала знаряддям приведення багатьох людей до Церкви, у тому числі 50 з її родичів.

Мама, якій зараз 90, колись свідчила так: “Як мати я радо пожертвую собою, щоб мої діти могли повернутися до свого Небесного Батька. Як може людина залишити свою дитину, яку так сильно любить, і продовжувати йти до Небесного Батька? Моя найважливіша місія тут, на землі, як матері—повернути дітей, яких я отримала від Небесного Батька, назад до Нього”.

Ми, сини, зараз уже в такому віці, що й самі маємо дітей та онуків і можемо зрозуміти й оцінити свідчення нашої матері.

Євангелія є істинною, а істина змінює людей. Завдяки євангелії ми прийшли до пізнання Божої любові й милості. Ми потоваришували з багатьма чудовими братами і сестрами у Церкві і дуже вдячні за зміни, які відбулися з нами завдяки їхньому прикладу. Ми й надалі будемо знаряддям в руці Бога тут, в Окінаві, і будемо проповідувати відновлену євангелію, будувати церкви і храми і допомагати встановлювати Сіон.