Моя молитва про істину й несподівана відповідь на неї

Спенсер Соріа

Врешті-решт я вирішив прочитати Книгу Мормона, щоб дізнатись, чи вона істинна. І коли я спитав у Небесного Батька про це, я отримав неочікувану відповідь.

Зображення

юнак у білій сорочці читає Писання

Коли я був підлітком, мій президент Товариства молодих чоловіків запросив усіх молодих чоловіків у нашому приході прочитати Книгу Мормона до кінця року.

Я вирішив не робити цього. Зазвичай я готовий прийняти будь-який виклик, але тоді я був на дуже низькому духовному рівні.

Цікаво, що у той час я навіть “готувався”, щоб служити на місії, але я все робив лише автоматично. Моє свідчення було слабким, і я сказав собі, що буду служити, щоб мої батьки були щасливими. Я вирішив, що після місії з усім розберуся. Я вірив у те, що хотів і робив те, що хотів.

Хоча я старанно навчався у школі у той час, духовно я потрапив у яму неробства. Я відчував себе настільки далеким від Бога, що почав навіть сумніватися у Його існуванні. У мене були сумніви щодо автентичності Книги Мормона і того, що Джозефа Сміта було покликано пророком. У мене були проблеми із самооцінкою та нелюбов’ю до себе, до того ж у мене не було чіткої ідеї стосовно мети життя.

“Я перебував у найтемнішій безодні” (Мосія 27:29), отже у мене не було особливого бажання читати Книгу Мормона.

Читати цілеспрямовано

Одного вечора, коли я читав роман, я отримав спонукання, яке, як я вірю і знаю всім своїм серцем, було від Духа. Я глибоко поринув у події цієї книги, і раптом мені спало на думку, що я ніколи не вивчав Книгу Мормона серйозно—принаймні не так серйозно, як я читав і обмірковував цю конкретну книгу.

Я час від часу вивчав Книгу Мормона, робив нотатки і молився про неї кілька разів до цього. Однак я не виконував важливої частини Моронієвої поради в останньому розділі Книги Мормона: спитати “з щирим серцем, із справжнім наміром” (Мороній 10:4). Я знав, що зараз для мене настав саме той час, щоб знову спитати мого Небесного Батька. Я відчув духовний голод, і цього разу відповідь для мене була важливою. Не розуміючи цього, я опинився на духовному перехресті, коли моя віра в євангелію залежала від знання, чи є Книга Мормона істинною.

Того ж вечора, коли я відчув спонукання, я почав читати Книгу Мормона—але цього разу цілеспрямовано.

Тепер, палко бажаючи прийняти запрошення мого провідника Товариства молодих чоловіків прочитати Книгу Мормона до кінця року, я читав свій примірник кишенькового розміру при кожній нагоді: у поїзді, в автобусі, коли їхав до школи, на перервах між уроками, між справами по дому, перед їжею та після неї і перед тим, як лягти спати. При кожній нагоді я читав. Кожного разу, коли я читав, я молився: “Мені потрібно знати. Мені потрібно знати”.

Отримати свою неочікувану відповідь

Одного дня зі своєю сім’єю я поїхав до Манільського Філіппінського храму, але забув взяти свою храмову рекомендацію. Однак у мене з собою був мій маленький примірник Книги Мормона, отже, я сів у кімнаті очікування і продовжив читати. Інколи я зупинявся, щоб помилуватися красою храму—люстрою, сходами, вітражними вікнами та людьми, які приходили й уходили з таким благоговінням і великою любов’ю до Господа у своїх серцях.

Під час мого читання я отримав у своєму розумі дуже чітке послання від Духа. Коли я отримав його, воно вплинуло на мене кількома різними способами. У дійсності це було настільки неочікувано, коли це сталося, що я навіть сів трохи рівніше. До мене прийшло настільки чітке розуміння, що я не міг відкинути його як думку, що прийшла мимохіть, або швидкоплинне почуття.

“Totoo ‘to”,—це те, що я почув у своєму розумі.

Просте, але глибоке твердження моєю рідною мовою, тагальською, що означає: “Це—істина”.

Це—істина

Я отримав підтвердження, що Книга Мормона—істинна і що вона є словом Бога. Зрештою я знав це всім своїм серцем, бо знав, що це відчуття прийшло з небес.

Але це не все, що я дізнався.

Коли я ріс, то читав Книгу Мормона і вивчав євангелію англійською мовою. Протягом перших років мого життя я фактично краще розумів англійську, ніж тагальську. Однак, коли я раптом отримав духовну відповідь тагальською—мовою моєї країни—ця істина проникла у моє серце.

Тієї самої миті я знав, що Бог дійсно знає мене особисто.

Я знав, що Він дійсно існує. Я знав, що Він говорить моєю мовою, що Він любить мене і що Він знає про мої проблеми та слабкості. Я отримав це підтвердження, але залишалося щось ще, що мені потрібно було знати напевно. Отже я відразу хотів отримати відповідь, а тому сказав: “Небесний Батьку, чи справді Джозеф Сміт—істинний пророк?” Знову прийшло відчуття, але цього разу більше у моє серце: “Totoo ‘to!”

Тоді я дізнався, що Джозеф Сміт був пророком Бога. Він бачив і Батька, і Сина. Через Джозефа Сміта євангелія Ісуса Христа була відновлена у своїй повноті.

Який мир, спокій і знання я отримав! У той момент я хотів вибігти з храмової ділянки, розмахуючи своїм маленьким примірником Книги Мормона у повітрі, і закричати: “Totoo ‘to! Totoo ‘to!” Я відчував подібно Алмі, коли він виголосив: “І ох, яка радість, і яке дивне світло я побачив” (Алма 36:20).

Знати істину

Після того, як я отримав цей досвід, моя причина служіння на місії негайно змінилася. Незабаром мої документи для служіння на місії були відправлені, і я отримав своє покликання служити у штаті Колорадо, США. Я був такий радий! Я знав, що хтось там проходив через щось подібне, через що проходив я, благаючи про допомогу і прагнучи щастя та істини. Я знав, що завдяки євангелії Ісуса Христа вони зможуть знайти цю допомогу і щастя, як це сталося зі мною.

Я сподіваюся, що ми всі зможемо дізнатися: “Totoo ‘to!”