Благословення від служіння
Коли місіонери залишають домівку і сім’ю, вони уявляють, як це змінить життя інших людей. А коли вони повертаються, то часто розповідають, як місія змінила їхнє життя, чого вони навчилися, наскільки ближчими стали до Небесного Батька, навчившись краще чути Його і розпізнавати вплив Святого Духа.
Такими є неймовірна сила і диво служіння іншим. “Коли ви служите вашим ближнім, то ви тільки служите вашому Богові” (Мосія 2:17). Служачи Богові, ми дозволяємо Йому вдосконалювати нас, і ми стаємо більш схожими на нашого Спасителя. Велика мудрість Небесного Батька проявляється у служінні підопічним. Лише коли ми навчаємося піклуватися про Його дітей, наших братів і сестер, ми можемо краще зрозуміти Його план, Його заповіді, і знайти любов, подібну до тієї, якою Він любить нас. Коли ми сповнюємося любові до інших, ми усвідомлюємо глибину Його любові. Без любові до ближнього неможливо пізнати справжню радість євангелії.
У Мороній 7:46–47 ми читаємо: “Отже, мої улюблені браття, якщо ви не маєте милосердя, ви ніщо, бо милосердя ніколи не минає. Отже, залишайтеся вірними милосердю, яке величніше над усе, бо все минає—але милосердя є чиста любов Христа, і воно існує вічно; і той, хто матиме його в останній день, з ним усе буде добре”. Служачи людям, ми можемо відчувати найчистішу любов Христа. У Дорогоцінній Перлині, у книзі Мойсея, ми читаємо про прекрасний народ, який був настільки праведним, що “Бог прийняв його у Своє власне лоно” (Мойсей 7:69). Чому вони стали настільки близькими до Бога? Можливо, відповідь знаходиться у 18-му вірші сьомого розділу: “Тому що вони були одного серця і одного розуму, і перебували в праведності”.
Завдяки служінню можна розвинути таку любов, милосердя і здатність піклуватися про ближнього. Небесний Батько навчає нас цих вічних принципів, даючи можливість виконувати Його доручення служити братам і сестрам у наших приходах або філіях. Здійснюючи служіння підопічним, ми можемо ставати “одного серця і одного розуму”, можемо будувати Сіон, сповнюючись чистою любов’ю Христа, піклуючись одне про одного, допомагаючи одне одному і просто підтримуючи щиру дружбу. Ми можемо плекати любов до всіх наших ближніх, не лише до наших друзів, але найперше до всіх тих членів Церкви, з якими ми можемо бути незнайомі.
Служіння підопічним дуже схоже на місіонерське служіння. Служачи іншим, ми вважаємо, що робимо щось добре для людини, але потім ми усвідомлюємо, що завдяки цьому служінню Бог навчав і змінював нас, благословляв нас даром любові, милосердя, наближав нас до Спасителя і показував, що таке Сіон, де всі люди—“одного серця і одного розуму”. Ми можемо молитися і поститися за тих, кому ми служимо. У такий спосіб Небесний Батько буде скеровувати нас, бо Він буде бачити наші віру і послух.
Служіння підопічним—це служіння у Христовий спосіб. Коли Він явився жителям Американського континенту, Він запросив кожного “відчути сліди цвяхів на [Його] руках і на [Його] ногах” (3 Нефій 11:14). Христос священнослужив кожному з них особисто у такий спосіб: “І це вони зробили, підходячи один за одним, доки вони всі не підійшли, і доки не побачили на свої власні очі і не торкнулися своїми власними руками, і доки не дізналися напевно і не засвідчили” (3 Нефій 11:15). Тоді, коли ми служимо підопічним, Христос також може служити кожному особисто, ми ж при цьому вчимося прислухатися до Його скерування і виявляти Його чисту любов і щиру турботу про інших.
Завдяки служінню підопічним перш за все змінилося моє життя, а також моє розуміння чистої любові Христа і милості. Завдяки моїм молитвам за сестер, яким я служила і яким продовжую служити, я стала ближче до мого Небесного Батька. Зараз я краще розумію Його любов до кожної сестри і відчуваю, як Він піклується про кожну з нас, як добре Він знає кожну з нас і навчає нас любити так, як любить Він.