2021
Три уроки, засвоєні завдяки вивченню книги Учення і Завіти
грудень 2021


Три уроки,засвоєні завдяки вивченню книги Учення і Завіти

Ми можемо навчатися розуміти стосунки Господа з нами, вивчаючи те,як Він взаємодіяв зі святими останніх днів у минулому.

Зображення
illustration of Joseph Smith praying

Вгорі і крайня справа: ілюстрації Джошуа Денніса; справа: Приголомшуючий тягар 116 сторінок, художник Квані Пові Віндер

Вивчаючи цього року книгу Учення і Завіти, я замислився над тим, що є багато способів того, як я пізнаю Бога. Іноді я безпосередньо відчуваю Його присутність. Мене часто дивує те, як близько я Його відчуваю, проводячи час на природі. І я можу розповісти про ті випадки, коли Господь чітко промовляв до мене через Духа.

Важливою складовою мого шляху пізнання Бога є споглядання минулого. Наприклад, я часто можу знаходити сенс своїх випробувань лише тоді, коли мине певний час. Мені також допомагає вивчення життя інших людей, які прагнули пізнавати Бога. Їхній досвід допомагає мені бути більш терплячим у моїх зусиллях та розпізнавати власні духовні спонукання й довіряти їм. Одним словом, вони допомагають мені краще зрозуміти, як Господь взаємодіє зі Своїми дітьми.

Можливо саме тому під час зборів, на яких Церкву було організовано, Господь заповідав святим: “Ось, має вестися запис серед вас” (Учення і Завіти 21:1). Історичний літопис, збережений першими членами Церкви, є важливим джерелом вивчення того, як Господь з нами взаємодіє. Я помітив, що він особливо корисний для того, щоб вивчати одкровення в історичному контексті з використанням матеріалів, що містяться в розділах “Відновлення” та “Історія Церкви” в “Євангельській бібліотеці”.

Ось три взаємопов’язані уроки, які я цього року засвоїв завдяки вивченню книги Учення і Завіти та ранньої історії Церкви.

Запитання передують одкровенню

Майже всі одкровення, що містяться в Ученні і Завітах, були дані у відповідь на запитання. Здається, що лише одне було непередбаченим божественним втручанням (див. Учення і Завіти 27). Запитання, що вели до цих одкровень, були спричинені вивченням Писань, нестерпними випробуваннями або тогочасними суспільними подіями1. Вони відображають віру, допитливість, сумніви і страхи перших святих.

Учення і Завіти 42—це відповідь на п’ять конкретних запитань про те, як святим слід збиратися і підтримувати одне одного2. Господні відповіді є важливими не лише за своїм змістом, але також і тому, що вони розповідають нам про те, як діє одкровення. Святі були підготовлені завдяки своїм обставинам і своїм розмірковуванням. Вони формулювали питання, приходили з ними до Господа і по-справжньому цінували Його відповіді.

Подумайте, як ви реагуєте на інформацію, яку отримуєте поза певним контекстом, наприклад, небажана веб-реклама якогось взуття. Вона вас може зацікавити, але, найвірогідніше, ви її проігноруєте. Втім коли вам потрібне взуття і ви шукаєте собі пару, яка відповідає вашим запитам і вашому розміру, ви уважно розглянете те, що знайшли і приймете рішення діяти. Те саме стосується наших духовних пошуків.

Господь поважає нашу свободу волі

Наш вибір має значення не лише для нашого особистого зростання, але і для формування Господньої роботи на землі. Він—диригент, а ми—оркестранти. Наші таланти, минуле та рішення сприяють красі музики. Кертленд, шт. Огайо, посів таке визначне місце в ранньому періоді історії Церкви частково тому, що перші місіонери вирішили зупинитися там і відвідати друзів по дорозі до того місця, куди їх було покликано служити. Їхні знайомства і їхнє натхненне рішення відвідати Кертленд були важливими для просування Відновлення.

І Господь дозволяє всім нам, як і Джозефу Сміту,припускатися помилок. Ми—Його діти, і, як всі мудрі батьки, Він зацікавлений у нашому зростанні й хоче, аби ми навчалисяз власного досвіду.

Господь допустив, щоб Джозеф Сміт дав перші 116 сторінок перекладу Книги Мормона Мартіну Гаррісу, хоча й знав, що вони будуть втрачені. Цей досвід був болісним для Джозефа, але він навчився бути більш обережним управителем. Він здобув прощення і був “знову покликаний на цю роботу” (Учення і Завіти 3:10).

Зображення
photo of mother and young daughter praying

Господь зацікавлений в нашому зростанні й хоче, аби ми навчалися з власного досвіду.

Тут трохи і там трохи

Господь не вручив Джозефу Сміту повний збірник інструкцій у Священному гаю. Одкровення є відображенням діалогу, який постійно вівся між Господом і Пророком. Іноді вони відкривали бачення вічності. Часто їх було достатньо для потреб того дня, і Джозеф повертався пізніше з додатковими запитаннями.

Перші одкровення містили наказ святим збиратися і будувати місто Сіон у Міссурі. Коли святих вигнали з тієї місцевості, Господь спрямував Джозефа Сміта спробувати повернути свої землі спочатку за допомогою Табору Сіону, а пізніше за допомогою звернення до уряду. Потім Джозеф дізнався, що Сіон буде набагато більшим, ніж одне місто. Збирання могло тривати в інших місцях, коли святі встановлювали коли і будували храми3.

З часом обставини, у яких жили святі, разюче змінювалися. Яке благословення мати неперервне одкровення, що допомагає нам не загубитися серед потреб мінливого світу! Фундамент євангелії залишається незмінним, але неперервне Відновлення передбачає наявність постійних змін.

Посилання

  1. Наприклад, Учення і Завіти 76 було дано, коли Джозеф Сміт розмірковував над Іван 5:29; розділ 122 містить Господні слова втішення пророкові Джозефу, коли той перебував у в’язниці в Ліберті; а розділ 87 з’явився внаслідок розмірковувань Джозефа над конфліктом між Південною Кароліноюта урядом США стосовно введення тарифів федеральним урядом.

  2. Див. Steven C. Harper, “The Law”, in Revelations in Context: The Stories behind the Sections of the Doctrine and Covenants (2016), 93–98.

  3. Див. Учення і Завіти 52; 103; 123; Joseph Smith, “Discourse, 8 April 1844, as Reported by Wilford Woodruff”, josephsmithpapers.org.