“Мова Духа”, Ліягона, січ. 2023.
Голоси святих останніх днів
Мова Духа
Я зрозуміла, що Дух може допомагати нам передавати любов Небесного Батька, навіть якщо ми почуваємося спантеличеними.
Фотографія люб’язно надана автором; ілюстрація Дженніфер М. Поттер
Ілюстрація Дженніфер М. Поттер
Зазвичай влітку я подорожувала Європою разом з танцювальним колективом. Глядачі, виступи та інтенсивність концертів були різними, але в нас була одна традиція, яка завжди залишалася незмінною: в кінці кожного концерту ми співали “У розлуці хай веде Господь”1 мовою тієї країни, в якій виступали. Оскільки більшість танцюристів нашого колективу належала до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, ми любили цю традицію. То був чудовий спосіб відчути контакт з глядачами і поділитися любов’ю Небесного Батька.
Під кінець одного з таких турів ми щойно перетнули німецький кордон і репетирували пісню німецькою для майбутнього концерту. Але прибувши на місце, ми дізналися, що саме в цій частині Німеччини розмовляють лужицькою мовою, діалектом, який не має майже нічого спільного з тією піснею, яку ми так ревно репетирували.
Під час поїздки автобусом до місця нашого виступу я була змучена і просто хотіла спати впродовж усього часу подорожі. Але наші директори думали інакше. Вони попросили наших гідів перекласти той гімн лужицькою мовою. І тепер вони хотіли, щоб усі напівсонні танцюристи в автобусі вивчили ту пісню лише за кілька годин до виступу.
Ми дуже старалися. У кінці виступу ми встали разом на сцені й почали співати. Я пам’ятаю, що була здивована тим, як незнайомі слова, в яких я плуталася лише кілька годин тому, з легкістю спливали в моїй пам’яті. Я відчула, що мої попередні сумніви про готовність співати розвіялися, як тільки я почала покладатися на те, що Дух нагадає мені ті слова.
Коли ми закінчили танцювати й почали співати, Дух приніс слова пісні в мій розум.
Фотографія люб’язно надана автором
Присутні в залі були здивовані, а потім дуже зраділи. Коли пісня закінчилася, запала тиша. А потім вони встали й почали співати пісню у відповідь, яка, як нам пояснили пізніше, була піснею вдячності, що зазвичай її співають за особливої нагоди.
У ту мить я відчула Духа так сильно, хоча навіть не могла зрозуміти, що вони співають. Я була вдячна Господу, що Він допоміг мені передати Його любов, незважаючи на свою збентеженість. Я отримала нагадування, що любов Небесного Батька—це всеохоплююче послання. Якими б різними ми не були, всі ми можемо розуміти мову Духа.