Старійшина Рафаель Е. Піно

Старійшина Рафаель Едуардо Піно може простежити витоки сили свого свідчення і переконання в тому, що Ісус є Христос, до двох ключових подій. Одна з них—це перше прочитання Книги Мормона у віці 17 років.

“Місіонери просили мене прочитати лише кілька абзаців,—каже він,—але я не міг спинитися. Я скрізь носив її з собою. Щоразу, читаючи її, я мав те саме відчуття радості й миру. Я є свідком того, що система, яку Бог установив, щоби довести істинність Книги Мормона, працює—саме так, як сказано в 10 розділі книги Моронія. Я отримав свідчення, що Книга Мормона є істинною через силу Святого Духа”.

Друга ключова подія для старійшини Піно—це служіння на місії повного дня в Маракаїбській Венесуельській місії. Хоча старійшина Піно до свого покликання в перший кворум сімдесятників мав у Церкві багато покликань, включаючи покликання єпископа, члена вищої ради колу, президента колу, президента місії і територіального сімдесятника, він з готовністю підкреслює важливість свого місіонерського служіння. “Кожне покликання допомагає вам підготуватися до майбутніх покликань,—каже він,—але найважливіші для мене речі вкорінилися в мені під час місіонерського служіння. Я досі отримую благословення від того, що служив на місії повного дня”.

Старійшина Піно народився у Валенсії, Венесуела, 27 жовтня 1955 р. у сім’ї Артуро Піно і Джозефіни Гіменес де Піно. Він отримав диплом управлінця в Каракасі, Венесуела. Старійшина Піно працював для Церкви в багатьох якостях, починаючи з 1980 р. Він і його дружина Патрісія Моніка Вілья Дасслер були запечатані у Вашингтонському храмі 31 березня 1981 р. У них троє дітей.