Достатній запас “хорошості”

Зображення

молода дівчина стоїть у полі

“Шкода, що ти така низенька на зріст і тебе треба поставити попереду,---сказала вчителька.--- Ти танцюєш найгірше з усіх у класі”.

Ті слова вона сказала мені на уроці співів перед усім класом. Вони були сказані з гумором, тож я змусила себе усміхнутися у відповідь, але насправді, вони мене просто вбили. Моя вчителька навчала нас простих танцювальних рухів, які ми мали виконувати під час одного з номерів на концерті. На жаль, я завжди була незграбною, тож мені було важко правильно повторювати рухи. А її слова повністю згасили і без того малесенький вогник моєї впевненості в собі. Те, що вона сказала, було правдою: я була надто низького зросту й погано танцювала. Я не знала, чи буду коли-небудь достатньо добре це робити.

Той випадок був лише одним з багатьох, коли я не почувала себе “достатньо хорошою”. У такі моменти я зосереджуюсь лише на тому, чого я не маю, або чого не вмію робити, замість того, щоб зосередитися на тому, що в мене є і що я вмію робити. Це один з найбільших засобів, які Сатана використовує проти мене і багатьох інших.

Після того як вчителька співів сказала мені, що з мене нікудишня танцівниця, я була така пригнічена. Я завжди намагалася собі щось довести, намагаючись досягти певного рівня в тому, що добре виходило в інших. І кожного разу я терпіла невдачу. Я не могла позбавитися думки, що єдиним моїм талантом було професійне сидіння на лаві запасних. Мені здавалося, що Бог забув дати мені достатній запас “хорошості”, якою Він, на мою думку, наділив усіх інших.

Одного дня в семінарії учитель проводив урок про Божі творіння. Він показав нам неймовірні зображення космосу. Я пам’ятаю, наскільки була вражена галактиками, зірками і планетами, які він показав, і кожна була унікальною, загадковою і прекрасною по-своєму.

І саме тоді я щось зрозуміла.

З усіх феноменальних і неймовірних творінь, які створив Бог, Він приділив час, щоб створити мене. Маленьку, на перший погляд незначну, звичайнісіньку людську істоту, яка не усвідомлює, наскільки надзвичайною вона є насправді. Людську істоту, яка повністю відрізняється від інших. Людську істоту, якій було надано її особистий, конкретний план. Людську істоту з безмежним потенціалом і божественною долею.

Мене.

Саме в ту мить я остаточно і повністю повірила, що “цінність душ є великою в очах Бога” (УЗ 18:10). Я зрозуміла, що Він дійсно надзвичайно високої думки про мене, і що в Його очах у мене достатній запас “хорошості”.

Зрештою, я так і не навчилася добре танцювати. Я можу чесно сказати, ніскільки не соромлячись, що танцюю жахливо. І це нормально! Бо упродовж років я розкрила в собі багато талантів і сильних сторін, про які ніколи й не здогадувалася. Вони розкривалися в мені з часом, коли я покладалася на Господа і вірила в те, що Він знає, що я є достатньо хорошою. Так, ми всі впадаємо в розпач час від часу, але коли ми дивимося на себе збоку і по-справжньому усвідомлюємо важливість того, ким ми є, наші надзвичайні сильні сторони, наші неповторні здібності і Господню руку, яка скеровує наше життя, ми краще спроможні вистояти в цьому житті з вірою, надією і надзвичайною впевненістю.