2018
Істинна Церква: “Заради вдосконалення святих”
Вересень 2018


Істинна Церква: “Заради вдосконалення святих”

До цього часу ви вже мали можливість прочитати перші кілька розділів першого тому нової чотиритомної історії Церкви в розповідях: Святі: Розповіді про Церкву Ісуса Христа в останні дні. Так чудово бачити, як історія Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, розказана у своєму контексті саме так, як це відбувалося в житті оповідачів, зміцнює нашу віру і оновлює надію. Наш привілей—донести до вас цю історію у такий спосіб, щоб її зрозуміли та оцінили по всьому світу й по всій Церкві.

Враження, яке отримає людина від прочитання історії Церкви, багато в чому залежить від того, що вона сподівається знайти в тій історії. Ми читаємо висловлювання Самого Господа про те, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів—це “єдина істинна і жива Церква на лиці всієї землі” (УЗ 1:30). Тож було б логічним сподіватися, що ця історія істинної Церкви змальовує непогрішимих провідників, які успішно втілюють низку даних через одкровення настанов, просуваючи роботу досконалої організації, яку повсюди раді бачити і приймати. Однак це не відповідає ні тому, про що сказано в уривку з Писань, ні тому, що відображено в нашій історії, бо вдосконалення Церкви як організації не було найголовнішою метою Господа.

У чому полягає мета Церкви?

Зображення
members sitting in church

Ніде в Писаннях, у доктрині або вченнях апостолів і пророків-святих останніх днів не йдеться про те, що мета Церкви—це вдосконалити або спасти Церкву. Натомість мета Церкви—це вдосконалення святих, аж поки всі ми у єдності віри не станемо досконалими людьми й не досягнемо повноти досконалості Христа (див. Eфесянам 4:12–13). Головна мета Господа—вдосконалення Його святих. Церква служить досягненням цієї мети.

Отже, ми будемо радіти тому, про що дізнаємося з нашої історії, якщо сподіваємося побачити в ній те, як процес Відновлення не лише встановив істинну Господню Церкву на землі, але і обумовив події, за допомогою яких провідники і члени Церкви можуть досягати досконалості, навчаючись зі своїх перемог і помилок. Їх життєві історії можуть збільшувати нашу віру в Бога та Христа й допомагати нам бачити, як наша участь в цьому ж божественно скерованому процесі може змінювати й благословляти нас. Іншими словами, історія Церкви дає нам надію, що ми також можемо зрештою удосконалитися в Христі (Moроній 10:32).

Що означає, коли ми кажемо, що наша церква—це істинна Церква?

Якщо провідники і члени Церкви в минулі дні змогли встановити Церкву Христа, хоча їхні зусилля іноді були недосконалими, і якщо вони іноді й припускалися помилок, тоді що означає наша заява про те, що ця Церква істинна? Це означає, що ми можемо мати повну впевненість в дієвості відновлення влади священства, спасительних обрядів, даної через одкровення доктрини, Писань і об’єднаних кворумів Дванадцятьох апостолів і Першого Президентства. Це означає, що ми можемо знати, що Сам Спаситель скеровує Церкву і що Святий Дух буде свідчити про всі ці справи всім щирим шукачам істинності цього. Це означає, що, намагаючись виконувати завіти, пов’язані з обрядами, і постійно каючись, навіть недосконалі, однак щирі люди, такі як ми з вами, завдяки Спокуті Ісуса Христа вічно житимуть у целестіальній славі з Богом і Христом та нашими сім’ями.

Ми маємо привілей представляти цю історію Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів у розповідях, і ми заохочуємо вас продовжувати читати всю серію, коли буде видано всі томи. В них міститься достовірна інформація з наявних записів і фактів. Ми впевнені, що щире прочитання цієї історії збільшить нашу віру в любов Небесного Батька і в силу Христової Спокути, зміцнить наше свідчення в божественне скерування Пророка Джозефа Сміта і в відновлення та дасть нам надію, що ми також отримаємо всі благословення, які Вони пообіцяли вірним.

Під час підготовки цієї статті старійшина Корніш служив помічником виконавчого директора відділу історії Церкви.