Як допомогти дітям розпізнавати Святого Духа

Але наше розуміння стилів навчання на цьому не припинилося. Ми зрозуміли, коли глибше почали вивчати це питання і спостерігати за своїми дітьми, що Святий Дух навчає їх у такий спосіб, у який вони найкраще навчаються. Пророк Джозеф Сміт казав, що Дух промовляє до нас нашою мовою і у зрозумілий нам спосіб. Святий Дух пристосовує Свою мову, аби бути зрозумілим для всіх, навіть для малих дітей. “Доступ до Небесного Батька завжди відкрито. Він пристосовується до нашого рівня розуміння. “Якщо Він приходить до малої дитини, Він пристосується до мови і здібностей малої дитини” (Joseph Smith, in History of the Church, 3:392)¹.

Знання про те, що Дух пристосовує Своє спілкування до нашого розуміння, може заохочувати батьків створювати можливості для своїх дітей, аби вони чули повчання від Святого Духа у такий спосіб, який буде для них найбільш зрозумілим. “Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!” (Iсая 54:13).

Як я вже згадувала, наш син найкраще сприймав навчання на слух. Йому і нашому третьому сину подобається музика, тож у нашому домі ми часто включаємо гарну музику у виконанні Мормонського хору Скинії, а також класичну музику. Вони сильно відчувають Духа в такій обстановці. У нас також було багато жвавих обговорень євангельських тем, і це допомагало їм засвоювати істини, які, коли вони їх чули, підкріплювалися Духом.

Інший син найкраще навчався візуально. Він любив читати і найсильніше відчував Духа, коли читав Писання або книги, зосереджені на євангелії. Ми давали йому читати багато книг, що допомагали відчувати Духа і здобувати свідчення. Ми також помістили картини з євангельськими сюжетами і висловлюваннями на стінах дому, аби перетворити його на бенкет візуального навчання.

Наш другий син найкраще навчався за допомогою візуального та кінестетичного методів. Він був дуже активним хлопчиком і найбільше йому подобалося їздити на гірському велосипеді або ходити в походи з батьком. Ми зрозуміли, що він найсильніше відчував Духа, коли був на природі або коли рухався. У нас було багато сімейних походів, під час яких ми говорили про Ісуса Христа, Сотворіння і про план спасіння. Ці послання глибоко проникали в серце нашого другого сина, коли він брав участь у цих заходах.

Ми з чоловіком також зрозуміли, що кінестетичний спосіб навчання може відбуватися під час здійснення служіння. Тож ми багато служили разом з дітьми, щоб вони могли бачити, чути і брати участь. Це створювало прекрасну ситуацію, в якій всі наші сини могли засвоїти уроки милосердя і служіння, подібного до Христового, а найбільше ці проекти подобалися нашому другому синові.

Ми також зрозуміли, що люди “чують” Святого Духа у багато способів. Я викладала урок Недільної школи відносно нещодавнім новонаверненим і поставила запитання: “Як ви відчуваєте Духа?” Їхні відповіді поглибили моє розуміння. Один сказав: “Я відчуваю ясність у думках”. Інший сказав: “У мене виникає всередині тепле відчуття”, в той час, як ще один поділився: “У мене виникає глибоке відчуття спокою”. Жінка, яка була членом Церкви лише кілька місяців, сказала: “По мені біжать мурашки!” А кілька чоловік сказали, що час від часу “чують” голос, який промовляє до них, або що до них приходять нові ідеї.

Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, учив: “В своїй найбільш знайомій формі, одкровення або натхнення приходить через слова або думки, які виникають у розумі (див. Eнош 1:10; УЗ 8:2–3), або раптове осяяння (див. УЗ 6:14–15), через приємне або неприємне відчуття щодо запропонованого способу дій або навіть через надихаючу акторську гру, як це відбувається під час вистави. … “Натхнення приходить як почуття, а не як звук”².

Зрозуміло, що кожен з нас може почути або відчути спілкування Святого Духа у різні способи. Ми повинні не обмежуватися тим, щоб казати дітям, що вони відчуватимуть тепло, тому що діти можуть не мати цього відчуття; вони можуть отримати натхнення в інший спосіб.

Старійшина Джей Е. Дженсен, колишній президент кворуму сімдесятників, розповідав таку історію про члена Кворуму Дванадцятьох Апостолів, який їздив по одній з місій. Між зональними конференціями цей апостол звернувся до члена кворуму сімдесятників, який виступав на попередній конференції, і сказав: “Мені здається, що ви створили в розумі місіонерів більше проблем, ніж розв’язали їх. Коли я відвідував членів Церкви по всьому світу, то зрозумів, що відносно небагато людей відчувають палання у грудях. В дійсності, багато людей казали мені, що їх дуже бентежить те, що вони ніколи не мали цього відчуття, хоча вони й багато молилися та постилися”. Старійшина Дженсен продовжував: “З роками я спробував зрозуміти різні способи, в які діє Дух Господа. Безсумнівно, Бог промовляє з небес, але Він виявляє, підтверджує або дає спрямування у різні способи”³. Дуже важливо навчати дітей, що їм слід навчитися чути Духа у той спосіб, у який Він промовляє до них.

Коли ми навчаємо дітей, ми ділимося принципами віри, покаяння, хрищення і дару Святого Духа. Навчати їх чути і розуміти спонукання, які вони отримують, дуже важливо для їхнього духовного розвитку. Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) радив нам: “[Ва-шим дітям] буде потрібна вся сила і уся віра, яку ви можете їм передати, доки вони ще поруч з вами. І вони також будуть потребувати більшої сили, яка приходить від вищого джерела”⁴.