Десятина
Я в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів досить давно. За цей час я пройшла чималу кількість випробувань, які долала по-різному—гідно й не дуже. Але я завжди мала радість від сплати десятини. Я благоговійно заповнювала бланки для сплати десятини та інших пожертвувань, відчуваючи вдячність до Небесного Батька за те, що у мене є робота і прибуток від неї, за здоров’я і можливість платити десятину. Цей процес завжди приносив і приносить мені радість. Але, на жаль, я не завжди була зразковим платником десятини, навіть незважаючи на отримувані мною позитивні відчуття від її сплати.
У моєму житті настала криза. Ми з чоловіком розлучились, і я залишилася сама з двома маленькими дітьми й боргами. Ми жили на допомогу від держави. Звичайно ж, мене підтримували, як могли, близькі люди і члени Церкви. Але борги залишались, і навіть суд нічим не міг допомогти. Я почувалася беззахисною. Переживаючи усі ці труднощі, я перестала платити повну десятину. Так минали роки…
Одного разу я відчула, що Бог очікує від мене сплати повної десятини, щоб через мої пожертвування Він міг допомогти тим, хто перебуває у більш складних обставинах, ніж я. У той момент я відчула щось дивне, усвідомлюючи, що Бог потребує моєї допомоги, моєї підтримки. Це спонукало мене до покаяння і змінило моє ставлення до сплати десятини. Я зрозуміла, що не тільки я потребую Його допомоги, але й Він також потребує моєї, щоб я могла допомагати Його дітям. В Євангелії від Матвія 11:28–30 говориться: “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,—і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий,—і “знайдете спокій душам своїм”. Бо ж ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!”
Пам’ятаючи про ці думки, які з’явилися у мене, я стала сплачувати повну десятину та інші пожертвування. Я знов почала відчувати благоговіння і вдячність до Небесного Батька. І життя не стоїть на місці! Я вже вийшла з декрету, влаштувалася на роботу і виплачую борги. Я змогла придбати заміський будинок, куди ми з дітьми можемо їздити відпочивати в будь-який час. І я з радістю знаходжу можливості допомагати іншим людям у складні періоди їхнього життя! Хіба це не диво? Я знаю, що у всьому цьому проявляється рука Бога. Він в буквальному сенсі несе мене і моїх дітей на Своїх руках!
Я знаю, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів—це Церква Бога. Я знаю, що провідники нашої Церкви покликані Богом—як у старі часи, так і зараз. Я знаю, що виконання заповідей веде нас до раю, який починається вже тут, під час нашого перебування на землі. Це дає нам силу, допомогу від Бога і Святого Духа. Виконання заповідей наближає нас до Небесного Батька і робить нас щасливими!