“Усе це мене благословляє”

Якщо це субота, то ви застанете Ельвіру Гуальярелло за роботою на кухні у себе вдома в Пуерто-Мадрін, що знаходиться на аргентинському узбережжі затоки Нуево в південній провінції Чубут.

Вона відмірює кількість борошна й води, а потім бере інші інгредієнти. Жінка майже не розмовляє, поки працює. Її дії більш промовисті за її слова. Зрештою, вона виконує Господнє завдання.

“Оскільки я знаю, що роблю щось хороше, це викликає у мене хороші почуття”,—каже сестра Гуальярелло, змішуючи інгредієнти. Під час роботи вона думає про Спасителя, щаслива від думки, що результат її служіння допоможе членам Церкви пам’ятати Його.

Сестрі Гуальярелло 82 роки. Їй подобається служити візитною вчителькою, допомагати диригувати у приході й робити хліб для причасних зборів. Це покликання вона звеличує вже понад 10 років. Для себе вона готує буханку хліба на початку тижня, але кожної суботи вона приділяє час, щоб приготувати хліб, як вона каже, “спеціально для Церкви”. Я кажу собі: “Я повинна приготувати хліб, і я повинна піти до церкви. Мені хочеться, щоб усе так і було”.

Оскільки здоров’я дозволяє, ця сестра також відвідує храм, здійснюючи щорічну 20-годинну подорож автобусом на північ, до храму в Буенос-Айресі.

“Сестра Гуальярелло завжди радо служить скрізь, де тільки може,—каже її єпископ Хесус Сантос Гум’єль.—Члени приходу знають, що вони можуть на неї розраховувати. Незважаючи на свій вік, вона незмінно готує хліб кожної суботи, і кожної неділі приходить до церкви. Вона—гарний приклад”.

Сестра Гуальярелло зустріла місіонерів повного дня у 1962 році в Мар-де-Плата, південніше Буенос-Айреса, бо працювала в пансіоні, де вони жили. Коли через 15 років, після переїзду в Пуерто-Мадрін вона впізнала місіонерів, які постукали до неї у двері, то прослухала бесіди, охристилася й почала життя, сповнене служінням у Церкві.

Сьогодні вона живе сама, але не почуває себе самотньою. У неї є Писання і приходська сім’я, і вона часто спілкується з Небесним Батьком у молитві. Крім того, їй подобається відчувати присутність Духа, який Господь пообіцяв тим, хто служить Йому, служачи іншим¹.

“Усе це мене благословляє,—каже сестра Гуальярелло, усміхаючись.—В Церкві у нас завжди знайдеться якась справа, і це робить мене щасливою. Я завжди відчуваю радість, коли служу Небесному Батькові”.