Посередник Ісус Христос

Але, як це завжди трапляється, цей день прийшов—день виконання угоди. Борг не було виплачено повністю. З’явився його кредитор і вимагав повної сплати.

Лише тоді чоловік усвідомив, що його кредитор мав повноваження не тільки відібрати в нього все, чим він володів, а й також кинути його за ґрати.

—Я не сплачу вам борг, бо не в змозі зробити цього,—зізнався він.

—Тоді,—сказав кредитор,—ми відберемо твоє майно, і ти підеш у тюрму. Ти погодився на це. Це був твій вибір. Ти підписав контракт, і тепер він має вступити в дію.

—Чи не могли б ви подовжити термін сплати боргу або простити борг?—благав боржник.—Зробіть якимось чином так, щоб я міг зберегти своє майно і не йти до тюрми. Ви, звичайно ж, вірите в милосердя? Будьте милосердним!

Кредитор відповів: “Милосердя завжди таке однобічне. Воно служитиме тільки тобі. Якщо я виявлю милосердя, то залишуся без сплати. Все, чого я вимагаю—це справедливості. Ти віриш у справедливість?

—Я вірив у справедливість, коли підписував угоду,—сказав боржник.—Тоді вона була на моєму боці, і я гадав, що вона захистить мене. Тоді мені не було потрібне милосердя, і я думав, що взагалі ніколи не потребуватиму його.

—Саме справедливість вимагає від тебе дотримання умов угоди чи прийняття покарання,—відповів кредитор.—Це—закон. Ти погодився на це, так воно й повинно бути. Милосердя не може пограбувати справедливість.

Так воно й було: один—прагнув справедливості, інший—благав про милосердя. Отримати одне можна було лише за рахунок іншого.

—Якщо ви не пробачите мені борг, то в цьому не буде милосердя,—благав боржник.

—Якщо я так зроблю, то не буде ніякої справедливості,—була відповідь.

Здавалося, що задовольнити обидва закони було неможливо. Вони є двома вічними ідеалами, які, на перший погляд, суперечать один одному. Чи немає шляху, щоб повністю задовольнити і справедливість, і милосердя?

Є шлях! Закон справедливості може бути повністю задоволено, і милосердя може бути в повноті виявлено—але для цього потрібен хтось ще. Так сталося й того разу.

У боржника був друг. Він прийшов на допомогу. Він добре знав боржника. Він вважав безглуздям потрапити в таке скрутне становище. Однак він хотів допомогти, тому що любив свого друга. Він став поміж них, обличчям до кредитора, і зробив таку пропозицію: “Я сплачу борг, якщо ви звільните боржника від виконання угоди, щоб він міг зберегти своє майно і не потрапив до в’язниці”.

Поки кредитор розмірковував над пропозицією, посередник додав: “Ви вимагаєте справедливості. Хоча він не може сплатити вам, я зроблю це. З вами вчинять справедливо, і ви не можете більше нічого просити. Бо це вже не буде справедливо”.

І кредитор погодився.

Тоді посередник обернувся до боржника: “Якщо я сплачу твій борг, ти визнаєш мене своїм кредитором?

—О, так, так,—закричав боржник.—Врятуй мене від тюрми і вияви милосердя до мене.

—Тоді,—сказав благодійник,—ти сплачуватимеш борг мені, і я висуну умови. Це не буде легко, але буде можливо. Я приготую шлях. Тобі не треба буде йти в тюрму.

Так і сталося—кредитору було сплачено сповна. З ним вчинили справедливо. Угоду не було порушено. До боржника, у свою чергу, було виявлено милосердя. Обидва закони залишилися виповнені. Завдяки тому, що був посередник, справедливість було виявлено повною мірою, і милосердя було повністю задоволено.

Кожен із нас живе, так би мовити, за рахунок духовного кредиту. Одного дня рахунок буде закрито і прийде час звіту. Зараз ми можемо легковажно ставитися до цього, однак коли прийде день і настане загроза втратити усю заставу, ми будемо безпорадно озиратися навколо в пошуках допомоги від когось або чогось.

І, за вічним законом, милосердя може бути виявлено лише тоді, коли є хтось готовий і спроможний узяти на себе наш борг, сплатити ціну й домовитися про умови нашого викуплення.

Якби не було посередника, якби в нас не було друга, справедливість зійшла б на нас у всій своїй повноті. Нам довелося б повною мірою заплатити за будь-яку провину, якою б маленькою чи великою вона не була.

Але знайте: істина, велична істина проголошує, що Посередник існує. “Один-бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми,—людина Христос Ісус” (1 Тимофію 2:5). Завдяки Йому на кожного з нас поширюється милосердя, і при цьому не порушується вічний закон справедливості.

Милосердя не виявлятиметься автоматично. Це станеться завдяки завіту з Ним. Все буде згідно з Його умовами, великодушними умовами, серед яких абсолютно необхідним є хрищення зануренням для відпущення гріхів.

Усе людство може бути захищено законом справедливості і в той самий час кожен може відчувати вияв спокутуючого і зцілюючого благословення милосердя.