2021
Іти вперед—модель для зростання та підтримання психічного і емоційного здоров’я
Серпень 2021


Іти вперед—модель для зростання і підтримання психічного та емоційного здоров’я

Модель зростання, як її подано в програмі “Молодь і діти”, може допомогти всім нам у наших зусиллях ставати більше схожими на Спасителя.

Зображення
woman hanging from rope over pink bar graph

Фотографії від Getty Images

Дійсне зростання відбувається тоді, коли ми намагаємося розвиватися у різних сферах. Ми дізнаємося, що “Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей” (Лука 2:52). Нам мало відомо про цей період життя Учителя, однак з цього вірша ми дізнаємося, що Він “зростав”—Він розвивався—розумово, фізично, духовно і соціально. У багатьох дослідженнях вказується на те, що намагання розвиватися в різних сферах нашого життя допомагає підтримувати в належному стані наше емоційне та психічне здоров’я1.

Зростання і вічний потенціал є темами відновленої євангелії Ісуса Христа. Те, що ми маємо потенціал стати такими, як Небесний Батько, є суттю євангелії, і усвідомлення цього допомагає нам відчувати любов, надію і вдячність2.

Президент Даллін Х. Оукс, перший радник у Першому Президентстві, навчав: “Останній суд—це не тільки оцінювання загальної суми добрих і поганих вчинків—того, що ми вже зробили. Це визначення остаточного наслідку наших справ і думок, тобто того, якими ми стали. Для будь-якої людини недостатньо лише формально виконувати те, що треба. Заповіді, обряди й завіти євангелії—це не перелік внесків, які потрібно зробити на якийсь “небесний рахунок”. Євангелія Ісуса Христа—це план, в якому нам показано, як стати такими, якими наш Небесний Батько бажає, щоб ми стали”3.

Модель для зростання

Дітям і молоді пропонується наслідувати модель, яка допоможе їм зрозуміти, над чим їм треба працювати, скласти план того, як вони це зроблять, та діяти за своїм планом з вірою, розмірковуючи над тим, про що вони дізналися4. Ця модель може допомагати всім нам у наших зусиллях зростати і ставати більш схожими на Спасителя.

Наприклад, Алма навчав: “Якщо ви не можете нічого, окрім того, щоб мати бажання повірити, нехай це бажання працює в вас” (Aлма 32:27). Якщо ми підживлюємо це бажання, воно переросте в те, що Амулек назвав “вір[ою] в покаяння” (Aлма 34:16). Бажання, про яке каже Алма, і віра, про яку свідчить Амулек, не залишаються інертними. Наше бажання і віра в Ісуса Христа ведуть нас до справжнього покаяння. А цей процес покаяння веде нас до постійного зростання.

Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Ніщо так не звільняє, не облагороджує і не є таким поворотним у нашому індивідуальному розвитку, як регулярна, щоденна зосередженість на покаянні. Покаяння—це не подія, це—процес. Це ключ до щастя і відчуття спокою. У поєднанні з вірою, покаяння дає нам можливість відчути силу Спокути Ісуса Христа5.

Зростання вимагає зобов’язання

Зображення
woman running on turquoise arrows

Так само, як покаяння вимагає невпинної роботи й зобов’язання, справжнє зростання відбувається тоді, коли ми намагаємося вкладати “всю [свою] душу” (Oмній 1:26) у різних сферах життя. Кожен з нас має духовні дари, які можна застосовувати для розбудови Божого царства. У намаганнях стати “створіння[м] нов[им]” (2 Коринтянам 5:17) ми отримуємо запрошення служити Господу усім “серцем, могутністю, розумом і силою” (Учення і Завіти 4:2). У намаганнях зростати у різних сферах ми розвиваємо витривалість і зміцнюємо свою віру в Ісуса Христа, що допоможе нам протистояти життєвим труднощам.

Діти і молодь—а також усі ми, хто встановлює прості, короткотермінові цілі з духовного, соціального, фізичного та інтелектуального зростання,— можуть мати краще емоційне та психічне здоров’я. Ці принципи не обмежуються поняттям саморозвитку; вони лежать в основі нашого здорового підходу до намагання стати послідовниками Ісуса Христа, щоб “коли Він явиться, ми могли бути такими, як Він, бо ми побачимо Його таким, як Він є; щоб ми могли мати цю надію; щоб нас було очищено саме так, як Він є чистим” (Moроній 7:48).

Зростання вимагає терпіння і старанності

У намаганнях зростати й рухатися вперед нам слід пам’ятати, що “не обов’язково, щоб [ми] бігл[и] швидше, ніж [нам] під силу” (Moсія 4:27). Ми намагаємося бути старанними, і коли падаємо, то знову намагаємося підвестися (див. Учення і Завіти 117:13). Особисте зростання вимагає терпіння. Коли Ісус зцілював сліпого чоловіка, той чоловік спочатку бачив “людей, які ходять, немовби дерева”. Ісус “знов … поклав Свої руки на очі йому,—і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все” (Марк 8:24–25). Зцілення і зростання—фізичне, емоційне або психічне—можуть відбуватися поетапно і не можуть відбуватися швидко.

Для зростання необхідно застосовувати всі доступні нам ресурси

Не існує якоїсь простої панацеї, що допоможе залишатися емоційно та психічно здоровими. У нас будуть стреси та неспокій, оскільки ми живемо у занепалому світі й маємо занепале тіло. Крім того, є багато інших факторів, що можуть сприяти появі психічних захворювань. Яким би не був наш психічний та емоційний стан, корисніше буде зосереджуватися на своєму зростанні, ніж зациклюватися на недоліках. Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Церква—це не автосалон, де ми виставляємо себе напоказ, аби інші могли захоплюватися нашою духовністю, здібністю чи процвітанням. Вона більше схожа на сервісний центр, де автомобілі, які потребують ремонту, перебувають на обслуговуванні та реставрації”6.

Зміцнення нашої духовності є важливою складовою психічного та емоційного здоров’я, але часто ми можемо зробити більше, і Господь сподівається, що ми будемо застосовувати всі засоби, які Він нам дає. Коли ми працюємо над покращенням нашого психічного та емоційного здоров’я, іноді буває ніяково скористатися додатковими ресурсами, але провідники Церкви вчили, що ці ресурси можуть бути життєво важливими.

Сестра Рейна І. Абурто, друга радниця в генеральному президентстві Товариства допомоги, навчала: “Як і будь-яка частина тіла, мозок може хворіти, бути травмованим і відчувати наслідки дисбалансу хімічних речовин. Коли наш розум страждає, буде правильним шукати допомоги від Бога, оточуючих нас людей, медиків та психіатрів”7.

Наш обов’язок—“роб[ити] все, що в нашій владі; а тоді ст[ояти] спокійно з найглибшою впевненістю, щоб побачити Боже спасіння і руку Його, яку буде явлено” (Учення і Завіти 123:17). Можливо, ми не побачимо Його руки так, як того очікуємо або хочемо, але ті, хто Йому довіряють, зможуть її побачити.

Спасителевий приклад зростання

Найкращим прикладом зростання є наш Спаситель, Ісус Христос. Писання навчають, що “Він не отримав від повноти спочатку, але отримував благодать за благодаттю;

І Він не отримав від повноти спочатку, але продовжував від благодаті до благодаті, доки не отримав повноту;

І таким чином Його було названо Сином Бога, тому що Він не отримав від повноти спочатку” (Учення і Завіти 93:12–14).

Якщо ми намагаємося зростати і розвиватися, то також зможемо отримувати “благодать за благодаттю”. Коли життя стає нестерпним, нам може здаватися, що Бог нас залишив. Втім істина про те, що Бог Батько і наш Спаситель, Ісус Христос, знають про нас і знають, як нам допомогти у наших труднощах, може заспокоювати і втішати. Вірити в Ісуса Христа не означає, що земні випробування зникнуть, але ми дійсно віримо, що Господь може дати нам силу протистояти труднощам у наших намаганнях бути більше схожими на Нього8.

Посилання

  1. Див. Dale E. Bredesen, “Reversal of Cognitive Decline: A Novel Therapeutic Program”, Aging, Sept. 2014, aging-us.com.

  2. Див. Gospel Topics, “Becoming Like God”, topics.ChurchofJesusChrist.org.

  3. Даллін Х. Оукс, “Заклик перемінитися”, Ліягона, січ. 2001, с. 40.

  4. Див. Особистий розвиток: Путівник для молоді (2019), с. 7.

  5. Рассел М. Нельсон, “Ми можемо чинити краще і бути кращими”, Ліягона, трав. 2019, с. 67.

  6. Дітер Ф. Ухтдорф, “Продовжуйте з терпінням”, Ліягона, трав. 2015, с. 83.

  7. Рейна І. Абурто, “Милість Твоя спасе і захистить, Господи, будь зі мною кожну мить!”, Ліягона, лист. 2019, с. 57; див. також Джеффрі Р. Холланд, “Немов розбита посудина”, Ліягона, лист. 2013, с. 41.

  8. Див. “Receive the Savior’s Divine Empathy”, mentalhealth.ChurchofJesusChrist.org.