“Бачити чудеса Спасителя в нашому житті”, Ліягона, липень 2023.
Чудеса Ісуса
Бачити чудеса Спасителя в нашому житті
Чотири уроки з історій про зцілення Спасителем сліпих людей.
Фрагмент картини Він помазав очі, художник Уолтер Рейн
Бувають моменти в нашому житті, коли ми сподіваємося, що стануться дива, і молимося про це. Можливо, ми просимо цього для близької людини або для себе. Ми сподіваємося, що наше прохання буде виконано, складна ситуація вирішиться, образа з душі піде геть і Господь чудес все влаштує так, як ми того хочемо. Якщо результат не збігається з нашими очікуваннями або отримується не в той час, про який ми просили в молитвах, зазвичай ми не розуміємо, чому.
Мороній навчає: “І я б хотів закликати вас, мої улюблені браття, щоб ви памʼятали, що Він Той Самий учора, сьогодні і навіки і що всі ці дари, про які я казав, які є духовними, ніколи не буде забрано, аж доки світ стоятиме, хіба що тільки через зневіру дітей людських” (Moроній 10:19).
Чи ті дари й чудеса, про які йдеться в Писаннях, все ще відбуваються у наш час? Як ми можемо стати гідними отримання цих благословень? Чи знає Спаситель, що відбувається в нашому житті, і чи хоче рятувати нас у наших труднощах?
Я хочу дати відповідь на ці запитання на прикладі чуда відновлення Спасителем зору сліпим людям. (Наприклад, див. Матвій 9:27–31; 12:22–23; Марк 8:22–26; 10:46–52; Іван 9:1–11).
Що ми можемо дізнатися про місію Спасителя завдяки його чудесам?
Аби зрозуміти, як чудеса впливають на нас і наше життя, давайте спочатку дамо визначення чуду. Чудеса “мали на меті довести юдеям, що Ісус є Христос. … Багато чудес також мали символічне значення і навчали … божественних істин. … Чудеса були і є наслідком віри та є найкращим заохоченням для її виявлення. Вони ніколи не здійснювалися без молитви, реальної потреби та віри”1.
Старійшина Рональд А. Разбанд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав:
“Чудеса — це божественні діяння, прояви і вияви безкінечної сили Бога і запевнення, що Він “Той Самий учора, сьогодні і навіки” [Мороній 10:19]. …
Чудеса є невід’ємними складовими вічного плану Бога; чудеса — це рятувальний трос з небес до землі”2.
Отже, вивчаючи чудеса Спасителя і навчаючись з них, корисно пам’ятати, що кожне чудо вказує на щось більше, ніж сама подія, тому слід шукати в ньому певні істини про Бога і Його роботу.
Давайте обговоримо кілька істин, яких ми можемо навчитися завдяки Спасителевим чудесам з відновлення зору сліпим. Ці істини можна поділити на чотири групи і зробити з них такі висновки.
1. Відновлення зору було однією з ознак Месії
Стародавні пророки, які свідчили про прихід Месії, казали про чудеса, які Він творитиме, зокрема, даватиме зір сліпим.
Святий ангел сказав царю Веніямину, що Спаситель “піде до людей, творячи могутні чудеса, буде зціляти хворих, оживляти мертвих, дасть кульгавим ходити, сліпим поверне зір” (Moсія 3:5; див. також Iсая 35:4–5)3.
Отже чудеса повернення зору сліпим є підтвердженням того пророцтва про прихід Спасителя і Його священнослужіння дітям Божим.
2. Ісус — Світло для світу
Цю істину було чітко проголошено, коли Ісус проходив біля чоловіка, сліпого від народження (див. Іван 9:1–11). Коли учні запитали, чи той чоловік народився сліпим через гріх, Ісус заперечив, пояснивши, що це сталося, “щоб діла Божі з’явились на ньому” (вірш 3). Тоді, перш ніж повернути зір тому чоловікові, Спаситель проголосив: “Доки Я в світі, — Я Світло для світу” (вірш 5).
Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі (1915–1985), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснював: “Перш ніж фізично відкрити очі сліпому, Ісус нагадав тим, хто Його чув, сказані раніше слова: “Я — світло для світу”, ніби навчаючи: “Кожного разу, коли ви будете згадувати, що Я відкрив сліпі очі фізично, пам’ятайте також, що Я прийшов, аби просвітити очі духовно”4.
Нам необхідно пам’ятати, як часто в Писаннях гріх вважається моральною сліпотою, а визволення від гріха — усуненням тієї сліпоти. Той, хто є “світлом для світу”, скористався цим випадком, аби символічно вказати на вищу роботу, яку Він прийшов здійснити в цьому світі.
3. Віра передує чудесам
Коли Ісус проходив вулицями Капернаума, двоє сліпих чоловіків ішли за Ним і кричали: “Змилуйся над нами, Сину Давидів”. Тоді Він промовив до них, запитуючи: “Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце?” І вони відповіли: “Так, Господи”.
Доказом їхньої віри в те, що Господь зможе допомогти їм, була їхня наполегливість, з якою вони йшли за Ним, та їхнє швидке й відкрите визнання своєї віри в це, коли їх запитали. Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, кажучи: “Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!” Результат був негайним: “і очі відкрилися їм” (Maтвій 9:27–31).
Старійшина Мак-Конкі зазначив: “Часто, відкриваючи очі сліпим, Ісус, як це сталося у цьому випадку, поєднував Свої слова повеління з певною фізичною дією. У цьому та інших випадках Він доторкнувся до сліпих очей”.
Навіщо Спаситель це зробив? “Ніщо в цих звичайних … діях не є важливим для застосування сили зцілення, — пояснив старійшина Мак-Конкі. — Але ми знаємо, що віра передує чудесам, тож “очевидно, що мета Учителя полягала в тому, аби зміцнити віру сліпої або глухої людини”5.
4. Іноді чудеса відбуваються поступово
У Віфсаїді люди привели до Ісуса сліпого чоловіка. Вивівши того чоловіка за місто, Ісус, “послинивши очі йому, поклав руки на нього”. Тоді зір чоловіка відновився лише частково, тож Спаситель знов “поклав Свої руки на очі йому”, остаточно повернувши йому зір. (Див. Марк 8:22–26).
Старійшина Мак-Конкі звернув увагу на істини, які ми можемо засвоїти завдяки цій події:
“Схоже, що поетапний фізичний контакт з Ісусом додавав незрячому надії, впевненості та віри.
… Люди мають прагнути цілющої Господньої благодаті всією своєю силою і вірою, незважаючи на те, що цього буде достатньо лише для часткового зцілення. … Потім вони можуть здобути більше запевнення й віри, аби зцілитися і одужати повністю. Часто люди також зцілюються й від духовних недуг поступово, крок за кроком, узгоджуючи своє життя з планами і метою Божества”6.
Здійснюючи це чудо у два окремі етапи, Господь допоміг сліпому підготуватися до отримання повного благословення. Чи вбачаємо ми цей зразок також і тоді, коли прагнемо чудес у власному житті — щось, що нам слід робити, або не робити, перш ніж підготуватися до вищого втручання?
Віра в те, щоб не бути зціленими
Хоча ми бачимо, яке велике значення для здійснення чудес має віра, важливо зауважити, що іноді навіть у тих святих, які мають дуже велику віру, бажання не здійснюються і на їхні прохання не надходить відповідь.
Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав нас:
“Праведність і віра, безумовно, є інструментами в пересуванні гір — якщо пересування гір виконуватиме цілі Бога і буде відповідати Його волі. Праведність і віра, безумовно, є інструментами у зціленні хворих, глухих та кульгавих — якщо таке зцілення виконуватиме цілі Бога і буде відповідати Його волі. Отже, навіть за наявності міцної віри більшість гір пересунути не вдасться. Не кожен хворий і немічний зцілиться. Якби всю протидію було обмежено, якби всі недуги було усунуто, це стало би на заваді основним цілям Батькового плану.
Багато уроків, які нам потрібно засвоїти у смертному житті, можна отримати лише через пережитий досвід, а інколи й страждання. І Бог з довірою очікує від нас, що ми будемо долати тимчасові негаразди смертного життя з Його допомогою, аби засвоїти те, що нам потрібно засвоїти, і зрештою стати тими, ким ми маємо стати у вічності”7.
Я хочу додати своє свідчення до свідчень пророків, як стародавніх, так і сучасних. Чудеса все ще відбуваються серед нас. Спаситель Ісус Христос є джерелом усієї сили, світла і допомоги. Я свідчу, що, завдяки нашій вірі в Нього, ми можемо зцілитися, а якщо нас не зцілено, ми все одно можемо знайти мир завдяки Князю миру, Світлу для світу і Цілителю над цілителями.