З трибуни
Рішення і дива: А тепер я бачу
Був час у моєму житті, коли мене торкнулися любов і Світло Христа. Після того моє життя змінилося назавжди.
Я знаю, що означає жити без євангелії. Я так жила 30 років. Я народилася в Росії від порядних батьків. … Коли я стала дорослою, то вийшла заміж і народила чудову маленьку дівчинку. Невдовзі я успішно закінчила університет і отримала роботу, яку справді любила. Однак … мене важко було назвати щасливою.
… Mій шлюб … поступово розпадався. … Я ледь була спроможна забезпечити найпростішими продуктами свою доньку й себе. Я грішила. Я робила один неправильний вибір за одним. Голод, депресія і неправильні рішення зробили моє життя жалюгідним. Я [звинувачувала] лиху долю, не усвідомлюючи, що багато в чому страждала через природні наслідки своїх гріхів. Але як я могла про це знати? Гріха не існує відповідно до того, чого мене навчали. …
Релігію в [Радянському Союзі] було заборонено після комуністичної революції 1917 року. З дитячого садочка мене навчали, що немає ніякого Бога і що лише комуністична партія і дєдушка Ленін могли зробити росіян щасливими. Релігійних людей суворо переслідували в нашому суспільстві. Віруючі втрачали роботу, їм не дозволяли ходити до школи, їх називали “божевільними.” Кожен мав вивчати атеїзм в університеті, де доводилося, що Бог не існує. … Я просто не думала про Бога. Однак я відчувала біль у серці через свої неправильні рішення. Пізніше я дізнаюся, що той біль був Світлом Христа, яке давало мені можливість відрізняти правильне від неправильного.
… Життя мені здавалося темним тунелем, у кінці якого є лише могила. Я відчувала, що повільно помираю. … Я не вміла молитися, тож я мріяла. … Я мріяла, що одного дня я втечу від усього, що робить моє життя нещасним, і знову почну нове життя спочатку—щасливе і яскраве. Я так хотіла, щоб моя донька мала краще життя, ніж я. …
Фотографія відGetty Images
[Потім] у моє життя увійшла Книга Мормона. Я читала по розділу кожного ранку перед роботою. Читаючи цю книгу, я зрозуміла, що Бог живий, що Ісус—це Його Син, [Який] прийшов на цю землю, щоб допомогти грішникам, таким, як я. Чим більше я читала Книгу Мормона, тим ясніше я бачила прірву між Христовим вченням і тим, як я жила. Я зрозуміла, чому моє життя таке нещасне.
… Я була готова до разючої зміни. Я завжди пам’ятатиму ту ніч, … упродовж якої я невпинно плакала через усвідомлення того, що моє життя не було хорошим, що мої неправильні рішення принесли біль людям, яких я любила найбільше. То був найболісніший час у моєму житті. Я ридала і молилася всю ніч. … Під кінець я була настільки виснажена, що вже не було сліз. Коли почало світати, я відчула спокій і полегшення. Я почула слова: “Ось Моя рука. Я тебе поведу і спрямую. Але ти маєш Мені обіцяти, що змінишся”. І я це зробила, я пообіцяла. Я хотіла цього спрямування і допомоги понад усе. …
Тієї болісної і радісної ночі в Росії я не знала, якими величними є обіцяння Христа. Тоді я не знала, що скоро поїду до Америки, де я більше дізнаюся про євангелію і невдовзі охрищуся. … Я не знала, що моя донька приїде до Америки і щасливо об’єднається з нами.
… Він зробив для мене так багато чудес, що в мене не було навіть найменшого шансу сумніватися в Його божественній руці у моєму житті. …
Ходіть з Христом! Тримайтеся за Його руку! Бенкетуйте Його словом. Всотуйте Його світло кожною своєю порою, всією своєю душею. У часи труднощів ви не будете полишені в темному тунелі, але з вами буде світло Його любові і ще яскравіше світло попереду.