Щедрик—колядка про Різдво

Коли ми думаємо про Різдво Спасителя, ми частіше уявляємо зимову морозну погоду, сніг, ялинку, гірлянди, що зовсім не вписується у слова чудової Різдвяної колядки Миколи Леонтовича “Щедрик”. У ній співається про весну та ластівку, про те, що у овець народжуються ягнички. Чому так?

Автор цього всесвітньо відомого твору народився в Подільській губернії в родині сільського священика 13 грудня 1877 року. Батько, який вмів грати на віолончелі, скрипці та гітарі, дав синові початкову музичну освіту, а мати навчала його народним пісням. Теорію музики та хоровий спів Микола Леонтович вивчав у духовній семінарії в Кам’янець-Подільському. Там він також опанував грою на скрипці, фортепіано та декількох духових інструментах. Працював учителем та самостійно вдосконалював свою музичну майстерність.

Вперше “Щедрик” було виконано хором Київського університету в 1916 році, а 5 жовтня 1921 року його вперше почули у США на концерті в Карнегі-­холі. У 1936 році Пітер Вільзовський, американець українського походження, що працював на радіо NBC, написав англійську версію цієї колядки, яка отримала назву Carol of the Bells (Різдвяна пісня дзвіночків).

“Щедрик” шанують не тільки в Україні. Він став популярним та часто виконуваним твором по всьому світові. Його мелодія звучала у багатьох відомих фільмах та мультфільмах, наприклад, “Південний парк”, “Сімпсони”, “Гріфіни”, “Суботнього вечора у прямому ефірі”, “Гаррі Поттер”, “Один вдома”, “Дзеркало має два обличчя”, “Міцний горішок-2”, “Сімейка Аддамс”.

Але головне не це. Головне—це послання, яке несе ця пісня. Мені дуже подобаються слова старійшини Ухтдорфа, сказані про неї на Різдвяному духовному вечорі з Першим Президентством у 2015 році: “Спочатку ця пісня взагалі була не Різдвяною. Вона пішла від дуже давньої української народної пісні “Щедрик”, назва якої часто перекладається як “Щедрий”. Українські сім’ї співали цю пісню на початку нового року. У словах цієї пісні говориться про ластівку, яка залітає в дім сім’ї і передвіщає чудові й щасливі часи, що чекають на них протягом наступного року.

Мені подобаються почуття, які викликає ця історія. Мені подобається її послання надії й оптимізму.

Хіба це послання не про Різдво? Навіть коли світ може опинитися у цілковитій темряві—коли все йде шкереберть, коли наші серця переповнюють розчарування й тривога, навіть серед смутку й горя—ми співаємо про “радість світу” і що “у людях добра воля” завдяки Христу, Який прийшов, “щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві”. (www.lds.org/broadcasts/article/christmas-devotional/2015/12/the-generous-one?lang=ukr).

Кожного разу, коли я чую “Щедрика”, мені подобається думати, що насправді Христос народився 6 квітня, і тоді текст цієї пісні повністю відповідає духу свята, оскільки в ній говориться не тільки про весну та ластівку, а також про народження ягничок. Ми вдячні Богові за музику, яка робить світ яскравішим та більш піднесеним.

Але більше за все ми вдячні за народження Агнця, Який став нашим Спасителем, Який приніс надію та весну в наше життя.