Храмова робота–це важлива складова роботи зі спасіння

У червні 2011 р. я щойно повернувся додому зі служіння на місії повного дня у Російській Новосибірській місії. На місії я багато чого навчився, тому не сумнівався, що знаю про євангелію все, що можна було дізнатися. Я був переконаний, що всі основні принципи євангелії були дуже ясними, і не існувало такого принципу, якого б я не розумів. Я також знав, що мені ще слід удосконалюватися і що доведеться докласти додаткових зусиль для поглибленого вивчення цих основних принципів. Але, як з’ясувалося пізніше, я дещо помилявся.

Після свого повернення додому протягом трьох з половиною років я служив у різних церковних покликаннях, зокрема вчителем Недільної школи і радником у президентстві філії. Я продовжував щиро вірити, що насправді майже досконало знав усі основні принципи євангелії.

Взимку 2014 р. мене було покликано служити єпископом в одному з московських приходів Церкви. Я багато говорив з іншими провідниками Церкви про храмову та сімейно-історичну роботу. Ми працювали з тими членами Церкви, які з певних причин не мали храмової рекомендації. Завдяки участі у радах приходу, конференціях і особистому навчанню я зрозумів, що не приділяв у своєму житті достатньої уваги храмовій та сімейно-історичній роботі.

День, коли я зрозумів, що храмова робота є складовою частиною роботи зі спасіння, став одним з найважливіших у моєму особистому розвитку. Я усвідомив, що якщо не виконую храмову роботу, то насправді перешкоджаю розбудові Божого Царства на землі. Потім я став обмірковувати, що було б з нами, якби не було храмової роботи.

Майже щодня я згадував вірш з Учення і Завітів 132:8: “Ось, Мій дім є домом порядку, каже Господь Бог, а не домом безладу”.

Принципи, які я почав глибше обмірковувати в той час, насправді стосувалися мене особисто. Ось вони:

Без храмової роботи, я б не уклав завіти з Богом, які необхідні для повернення до Нього.

Я вдячний Богу за знання і можливість, які Він надав мені. Дуже важливо, щоб ми пам’ятали завіти, які уклали з Богом. Зрештою, навіть під час співбесіди для отримання храмової рекомендації ми маємо відповідати на запитання, чи дотримуємося завітів, які уклали в храмі. Аби чесно відповісти на це запитання, нам треба пам’ятати, які завіти ми уклали.

Без храмової роботи я не зміг би запечататися зі своєю сім’єю на вічність.

Бути запечатаним до членів моєї сім’ї і бути з ними на всю вічність є більш важливим для мене, ніж це можливо описати словами. Моя сім’я для мене є істинним джерелом справжньої радості, щастя і надзвичайної сили.

Без храмової роботи мої предки залишилися б без обрядів.

Біблія також відіграла важливу роль в отриманні мною кращого розуміння. Уривок з 1 Петра 3:18–19 надихнув мене більше думати про те, чому для нас так важливо брати участь у храмовій та сімейно-історичній роботі: “Бо і Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений,

Яким Він і духам, що в в’язниці були, зійшовши, звіщав”.

Завдяки допомозі членів мого приходу я навчився шукати предків, а це дуже зміцнило мою рішучість відвідувати храм Бога. У той час я часто розмірковував над значенням слів одного з гімнів Церкви: “Увійдіть достойно в храми”. Я зрозумів, що у минулому недостатньо намагався виконувати свою частину, і зараз я дуже вдячний всім, хто допоміг мені сформувати моє бачення важливості храмової роботи.

Усім своїм серцем і душею я б хотів, щоб кожен член Церкви, без винятку, зрозумів, що храмова робота–це важлива складова роботи зі спасіння, без якої розбудова Божого Царства на землі неможлива.