Лише в цифровому форматі: доросла молодь
Гідні спадкоємці
Коли ми щиро розуміємо, що вчимося на практиці ставати більш схожими на Небесного Батька, зміни стають можливими.
Я пам’ятаю, як мене, ще маленького, вчили, що я Божеє дитя, — чи то коли я співав гімн у Початковому товаристві, чи то чув це від батьків удома, чи слухав, як церковні провідники проповідували з трибуни. Це пункт учення, який ми постійно чуємо. Президент Рассел М. Нельсон навчав молодих людей Церкви: “Мої любі друзі, ви буквально є духовними дітьми Бога”1.
Хоча я завжди вірив у це вчення, мені здається, що я не завжди його розумів. Президент Бойд К. Пекер (1924–2015 рр.) казав: “Істинне вчення, коли його розуміють, змінює ставлення і поведінку”2.
Завдяки вченню про божественну сутність я визнав, що є дитиною небесних батьків, але моє ставлення й поведінка не змінилися від цього знання. Для мене бути дитям Божим означало, що хтось любить мене і піклується про моє благополуччя. І хоча це дійсно так, я не засвоїв той аспект цієї сутності, який дає мені силу змінюватися.
Утім одного разу Бог допоміг мені поглибити моє розуміння. Одного ранку, коли я вивчав Писання, Дух привів мене до кількох віршів у Посланні до римлян 8. У віршах 16–17 сказано: “Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми — діти Божі”. Я вже чув це раніше. Але я пішов далі й прочитав наступний вірш, який пояснює: “А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові”. Щойно я прочитав ці слова, Дух засвідчив мені, що я є дитям Божим, яке має божественне призначення тут, на землі. Це запало мені в душу глибше, ніж будь-коли раніше. У той момент я відчув, що несу факел, який щойно запалили. Тепер я чітко бачив, що ми, як діти Божі, перебуваємо на шляху, який не лише повертає нас до Небесного Батька, але й допомагає нам стати більш схожими на Нього. Це нове розуміння почало зігрівати мене, а також освітлювати мій шлях.
Усвідомлення того, що я — син Божий і що мені судилося стати більш схожим на Нього, справило глибокий вплив на моє життя. Це змінило те, як я думаю і вчиняю в повсякденних ситуаціях. Упродовж усього земного життя ми маємо безліч обов’язків — від необхідності заробляти на життя до вимоги мати хороші оцінки у школі, допомагати хворим родичам і навіть регулярно готувати їжу. Життя буває дуже напруженим. Але оскільки я розумію, що я син Божий, я розглядаю ці виклики як можливість ставати кращим. Бог не намагається покарати мене чи ускладнити мені життя, покладаючи на мене стільки обов’язків. Навпаки: Він допомагає мені тренуватися, аби стати гідним спадкоємцем.
Коли я поглибив своє розуміння цього вчення, я без зусиль почав змінювати ставлення й поведінку щодо простих речей у власному житті. Наприклад, я почав щоранку застеляти ліжко й прибиратися в кімнаті не тому, що хтось прийде і перевірить, чи я виконав свої обов’язки, а тому, що я знав: Бог любить чистоту й порядок. Я зрозумів, що якщо одного дня я зможу бути там, де Він, то мені теж потрібно бути чистим і організованим. Я почав розглядати ці завдання як можливість покаятися і зрости, щоб стати більш схожим на Бога.
Розуміння цього глибокого вчення змінило мене на краще. Воно керувало моїми думками і вчинками, коли я ставив цілі й готувався до майбутнього. Воно допомогло мені уникати зла, оскільки я усвідомив, що коли грішу і піддаюся спокусам, це заважає мені повністю розкрити свій потенціал. Найголовніше, що усвідомлення цієї істини мотивувало мене до змін. Я свідомо і постійно змінюю свою поведінку, щоб привести її у відповідність до поведінки потенційного спадкоємця Царства Божого.