Новий Завіт у контексті
Рада в Єрусалимі
Дізнайтеся, чого вчить нас сьогодні рада, описана в Діях 15.
З Дії 15 ми дізнаємося про один із перших християнських соборів, Раду в Єрусалимі, і навчаємося принципів, які застосовуються в Церкві й сьогодні.
Ця рада зібралася, аби обговорити питання про те, що робити іновірцям (неєвреям), які навертаються до християнства. У той час як першими віруючими стали євреї, які прийняли Ісуса як Месію, іновірці походили з іншого релігійного та етнічного середовища, тому їхнє приєднання до християнської церкви, що зароджувалася, стало певною проблемою.
Зазвичай євреї та іновірці не мали тісної взаємодії через відмінності у віруваннях, культурі й мові, а також через дієтичні (кошерні) закони, яких дотримувалися євреї. Ранні християни не знали, чи слід зберігати єврейські звичаї та традиції, адже Ісус і всі перші апостоли виросли, дотримуючись їх.
Різні погляди серед членів ранньої Церкви
Члени ранньої Церкви займали різні позиції з цього питання. Одні вчили, що чоловіки, які хотіли спастися і прийняти Ісуса, повинні бути обрізані, як це було прийнято за законом Мойсея (див. Дії 15:1)1.
Павло і Варнава представляли іншу позицію. Вони навчали іновірців і відчували, що Святий Дух допоміг їм навернутись. Павло і Варнава вбачали в цьому свідчення того, що їхня праця була істинною (див. Дії 15:2–4). Вони не вимагали для хрищення обрізання або дотримання єврейських дієтичних законів.
Через такі протилежні погляди мала бути скликана рада церковних лідерів в Єрусалимі, щоб вирішити це питання.
Промова Петра
На раді виступив верховний апостол Петро. Він нагадав усім про власний досвід, з якого дізнався, що іновірці повинні почути євангелію і що Святий Дух свідчить їм істину так само, як і євреям, що прийняли Ісуса як Месію (див. Дії 15:7–8; див. також Дії 10).
Він заявив, що Бог “між нами та ними різниці… жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця” (Дії 15:9). Досвід іновірців зі Святим Духом був доказом того, що їхнє навернення до Христа було прийняте Богом. І вони отримали цей досвід, не дотримуючись вимог закону Мойсея.
На завершення Петро висловив сподівання, що “ми спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони” (Дії 15:11).
Компроміс Якова
Яків, брат Ісуса і важливий провідник ранньої Церкви в Єрусалимі, також виступив на раді. Він визнав досвід Петра, через який той зрозумів, що Бог зробить іновірців завітним народом. (Див. Дії 15:13–17; див. також Амос 9:11.)
Тоді він висунув компромісне рішення. Він запропонував язичникам утримуватися принаймні від чотирьох речей, пов’язаних з дотриманням Закону Мойсея (див. Дії 15:20, 29):
-
Жертвоприношень ідолам
-
Блуду (сексуальної аморальності)
-
М’яса від задушених тварин (умертвлених без пролиття крові)
-
Крові (від м’яса тварин, задушених без пролиття крові)
Ці заборони відрізняли навернених іновірців від інших, оскільки такі дії іноді були частиною язичницького поклоніння богам і богиням.
Послання до святих
Усі учасники ради погодилися з пропозицією Якова, тому надіслали листи й представників до Антіохії та інших християнських громад, щоб повідомити їх про ці правила (див. Дії 15:23–29). У листі вони також визнали роль Святого Духа, яка засвідчувала правильність цієї політики.
Тепер усі християни, як з єврейського середовища, так і з-поміж іновірців, могли їсти разом. Ці правила також опосередковано підкреслювали, що саме віра в Ісуса Христа та його завіти, а не Закон Мойсея, є шляхом до спасіння2.
Уроки Ради в Єрусалимі
Щонайменше п’ять принципів Ради в Єрусалимі застосовуються в Церкві і сьогодні:
-
Обмін думками та ідеями на раді допомагає членам Церкви шукати Господню волю і може привести до угоди, якої всі здатні дотримуватися.
-
Остаточна угода або рішення, підкріплюються авторитетом провідників; члени ради та інші учасники Церкви можуть підтримувати ці авторитетні рішення й довіряти їм.
-
Церква може об’єднувати в собі різні культури, і члени Церкви можуть дізнатися, які саме культурні практики суперечать євангельській культурі, через що від них слід відмовитися.
-
Святий Дух надасть потужне свідчення про те, якою є Божа воля, й про те, як людина її виконує.
-
Прийняття Ісуса Христа через хрищення та інші завіти є ключем до навернення і приєднання до Церкви.
Дотримання цих принципів на церковних радах сьогодні допомагає поважати інші точки зору. Ми також можемо продемонструвати смирення, приймаючи та підтримуючи рішення рад.