У силі Господа

Брати і сестри, моє серце переповнене почуттями, розум паморочиться, слабкі коліна тремтять і я бачу, що слів абсолютно замало, щоб належним чином виразити почуття й думки, якими я бажаю поділитися з вами. Я молюся про Святого Духа і прошу, щоб він був зі мною і з вами під час мого короткого виступу цього недільного ранку.

Відколи Президент Хінклі дав мені це нове покликання служити, я прислухався до заклику Нефія “застосовува[ти] усі писання до нас” (1 Нефій 19:23) з більшою цілеспрямованістю й старанністю, ніж будь-коли.

Я розмірковував над повчанням Павла, що “Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне” (1 Коринтянам 1:27). Цього ранку дуже втішає розуміння, що я—один з дійсно слабких у світі.

Я розмірковував над настановами Якова у Книзі Мормона:

“Отже, ми вивчаємо пророків, і маємо багато одкровень і дух пророцтва; і маючи всі ці свідчення, ми одержуємо надію, і наша віра стає непохитною, такою, що ми істинно можемо повеліти в ім’я Ісуса, і навіть дерева послухаються нас, або гори, або хвилі моря.

Проте Господь Бог показує нам нашу слабкість, щоб ми могли знати, що це його благодаттю і його сходженням до дітей людських ми маємо силу звершувати це” (Кн. Якова 4:6–7).

Брати і сестри, зверніть, будь ласка, особливу увагу на слово “благодать”, як воно вживається у прочитаному мною вірші. З Біблійного словника ми дізнаємося, що це слово часто вживається у Писаннях для позначення сили, що зміцнює або уможливлює щось.

“Головне значення слова—це божественне знаряддя допомоги або сили, дане завдяки щедрій милості й любові Ісуса Христа.

Також завдяки благодаті Господа люди через віру у спокуту Ісуса Христа і покаяння у своїх гріхах отримують силу й допомогу, щоб чинити добрі справи, які б інакше самотужки не змогли б виконати. Благодать—це сила, яка дозволяє чоловікам і жінкам здобути вічне життя і піднесення після того, як вони доклали всіх зусиль” (с. 697).

Отже, цей аспект Спокути, що уможливлює й зміцнює, допомагає нам бачити і чинити добро, та ставати кращими такими шляхами, яких ми ніколи б не усвідомили або й не досягли своєю обмеженою земною силою. Я свідчу, що сила Спокути Спасителя, яка уможливлює, реальна. Без зміцнюючої сили Спокути я не міг би стояти перед вами у цей ранок.

Чи здатні ми відчути благодать і Христову силу, що зміцнює, у свідченні Аммона? “Авжеж, я знаю, що я ніщо; щодо моєї сили я слабкий; отже, я не буду вихвалятися собою, але я буду хвалитися моїм Богом, бо в його силі я можу зробити все; так, знайте, багато сильних чудес ми вчинили на цій землі, за які ми будемо хвалити його ім’я завжди” (Алма 26:12). Справді, брати і сестри, в силі Господа ми можемо працювати, вистояти до кінця й подолати все.

Коли я вийшов з Будинку церковної адміністрації після бесіди з Президентом Хінклі у п’ятницю, то пригадав слова Еноха:

“І коли Енох почув ці слова, він вклонився до землі перед Господом і промовив перед Господом, кажучи: Чому це я знайшов прихильність у Твоїх очах, я ж бо просто хлопець, і всі люди ненавидять мене; бо я тяжкоустий; так чи я слуга Тобі?

І Господь сказав Еноху: Іди і роби, як Я наказав тобі, і жодна людина не заколе тебе. Відкрий уста свої, і їх буде сповнено, і Я дам тобі промову, бо всяка плоть у Моїх руках, і Я робитиму, як вважатиму за краще” (Мойсей 6:31–32).

Для всіх нас, хто почуває себе неготовим, приголомшеним або непідходящим для нового покликання або обов’язку, обіцяння Господа Еноху таке ж актуальне. Це обіцяння було правдивим у дні Еноха, воно правдиве і сьогодні.

Увечері 20 червня 2000 року ми разом з кількома колегами затрималися допізна на роботі—в адміністрації тоді ще Рікс-коледжу в Рексбурзі, штат Айдахо. Ми робили останні штрихи в підготовці до несподіваного й історичного зібрання у студмістечку, що мало відбутися наступного ранку, і до проголошення Президентом Хінклі, що Рікс-коледж стане навчальним закладом, що зможе давати ступінь бакалавра і перейменується в Університет Бригама Янга-Айдахо. Ми, адміністрація, тільки почали усвідомлювати грандіозну суть відповідальності і випробувань, що лежали перед нами.

Коли ми вийшли з корпусу того вечора, колега запитав мене: “Президенте, вам страшно?” Якщо мені не зраджує пам’ять, я відповів так: “Якби я думав, що ці зміни відбуватимуться виключно на нашому досвіді та ідеях, тоді мені було б страшно. Але нам допомагатимуть небеса. Оскільки ми знаємо, хто тут головний і що ми не самотні, то ні, мені не страшно”. І ми, працівники УБЯ-Айдахо, в один голос свідчимо, що була допомога небес, відбувалися чудеса, отримувалися одкровення, відчинялися двері і ми були щедро благословенні—кожен окремо і заклад взагалі.

Будь ласка, дозвольте мені сказати кілька слів вдячності. Я вдячний своїм предкам, тим відданим і непохитним чоловікам і жінкам, яких я поважаю і шаную і яким завдячую всім. Я люблю моїх батьків і батьків моєї дружини, і я вдячний їм. Я вдячний їм за їхню любов, підтримку, навчання і силу.

Моя дружина, Сюзен,—доброчесна жінка і праведна мати. Ви побачите, що її чистота і доброта написані на її обличчі. Я люблю її і ціную більше, ніж це можливо описати словами. Я дякую їй за те, яка вона жінка, за її уроки, за нашу любов.

Ми зі Сюзен були благословенні трьома міцними синами. Я люблю їх і вдячний їм. І в нашій маленькій сім’ї, що зростає, тепер є дві прекрасні невістки і три чудові, прекрасні й чарівні онучки. Коли випадає нагода зібратися разом, ми можемо побачити лише крихту нашої родини, якою вона буде у вічності.

Мої дорогі брати і сестри, я вдячний вам. Дивлячись на вас, присутніх у Конференц-центрі, і уявляючи вас у будинках зборів по всьому світу, я благословенний вашою відданістю і вірністю Спасителю. Коли ви підняли руки в суботу, я відчув, як мою душу наповнило почуття підтримки, що було дивовижним. Небагато з вас знають мене, однак ви знаєте, від Кого прийшло покликання, тож готові підтримати й допомогти. Я дякую вам і я віддаю всю свою душу і всю енергію цій священній роботі.

Я завжди ітиму туди, куди мене направлять Господь і керівники Його Церкви, я зроблю все, що вони повелять, я навчатиму, чого вони хочуть, щоб я навчав, і я буду намагатися стати таким, яким повинен стати. Я знаю, що в силі Господа і Його милістю ми з вами можемо бути благословенними, щоб звершити все.

Як один з найслабших серед слабких я свідчу, що Бог живий. Я свідчу, що Ісус є Христос. Він наш Викупитель і Спаситель, Він живий. І я свідчу, що повнота євангелії Ісуса Христа і Його істинна Церква були відновлені на землі в останні дні через пророка Джозефа Сміта. Ключі священства, повноваження і спасительні обряди знов на землі. Силою цього священства сім’ї справді можуть бути вічними. Книга Мормона є словом Бога і ключовим каменем нашої релігії. І небеса, брати і сестри, не зачинені. Бог промовляє—до нас окремо і до керівників Свого царства на землі в останні дні. Сьогодні Президент Гордон Б. Хінклі—пророк Господа на землі. Про це я свідчу у святе ім’я Ісуса Христа, амінь.